Президент підписав Закон №11355 «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення». Нарешті Україна переходить від «паперової екології» до системного екоконтролю, який відповідає стандартам ЄС.

Суть проста, але революційна:
- один інтегрований дозвіл замість десятків розрізнених документів;
- обов’язкове застосування найкращих доступних технологій і методів управління (НДТМ);
- створення єдиного реєстру підприємств і відкритого електронного кабінету;
- постійний моніторинг викидів та контроль дотримання умов дозволу.
Закон імплементує положення Директиви 2010/75/ЄС, що в Європі стала базою для скорочення промислового забруднення. Нарешті у нас з’явиться шанс перейти від «мінімізації шкоди» до управління впливом на довкілля за європейською логікою.
Проте бізнес, очікувано, не в захваті. Частина компаній уже заявила, що без держпідтримки екологічна модернізація буде непосильною. І це справедливо: ЄС ішов до системи НДТМ понад 30 років, паралельно інвестуючи у технології, навчання і модернізацію виробництв.
Тому головне зараз — не звалити весь тягар на підприємства, а побудувати прозору екосистему підтримки: гранти, пільгове кредитування, «зелені» фонди. Інакше маємо ризик отримати ще одну декларацію без реального зниження викидів.
Як еколог бачу в цьому законі шанс зробити екологічну політику не про звіти, а про реальні зміни. Але шанс — не гарантія. Все залежить від того, чи зможемо ми спроєктувати правила так, щоб «інтегрований дозвіл» означав не лише більше бюрократії, а менше диму, відходів і токсинів у нашому повітрі та воді.
Отож, перший крок зроблено. Тепер — потрібна чесна імплементація й реальна допомога бізнесу, щоб екологія стала частиною економіки, а не її ворогом