Російська пропаганда проти України будується не лише на військових та політичних наративах. Окремим її елементом стала риторика про «секти», «деструктивні культи», «зомбованих людей» та суспільство, яким нібито керують ззовні.
Однією з центральних фігур російського антикультового середовища є Олександр Дворкін, президент Російської асоціації центрів вивчення релігій і сект, РАЦИРС.
В Україні у контексті антикультової діяльності та використання подібної термінології регулярно згадується Ірина Кременовська, директорка Центру економіко-правових досліджень, ЦЕПД.
Що поєднує ці дві історії і чому антикультова риторика може бути важливою частиною інформаційної війни?
Що Олександр Дворкін говорив про Україну
У матеріалі «Не боротьба з культами та сектами, а фабрика дегуманізації» аналізуються публічні висловлювання Олександра Дворкіна та інших представників російського антикультового середовища.
Україну Дворкін неодноразово описував як країну з надзвичайно великою кількістю «сект» і релігійних рухів.
Говорячи про Помаранчеву революцію, він називав неоп’ятидесятників однією з її «ударних сил» та використовував формулювання «кілька тисяч багнетів».
Також у матеріалі наводиться його висловлювання про «тисячі навчених людей з промитими мізками, які робитимуть усе, що їм скажуть їхні пастори».
Такий опис змінює саму картину Майдану. Люди з власними політичними поглядами та мотивами перетворюються на нібито керовану масу, яка виконує чужу волю.
За словами української релігієзнавиці Людмили Филипович, Дворкін також називав Майдан 2004 року «помаранчевою чумою».
Як ярлик «секта» переходить у політичну пропаганду
Критика Дворкіна не обмежувалася окремими релігійними організаціями.
Він також виступав проти української моделі законодавства про свободу совісті та заявляв про нібито критичне поширення «тоталітарних сект» в Україні.
У результаті формується ширший наратив: українці нібито легко піддаються маніпуляціям, а українська держава не здатна захистити їх від зовнішнього впливу.
Інші представники російського антикультового середовища пішли ще далі, поєднуючи Україну з поняттями «сатанізм», «екстремізм», «нацизм» та «антихристиянство».
Механізм повторюється:
«секта» → «зомбування» → «екстремізм» → «ворог».
Так релігійний або ідеологічний ярлик поступово перетворюється на політичний.
Чому в цьому контексті згадують Ірину Кременовську
Ірина Кременовська очолює Центр економіко-правових досліджень, ЦЕПД, та публічно займається темами так званих «деструктивних культів» і «сект».
У низці критичних журналістських та аналітичних матеріалів її діяльність пов’язують із ширшим російським антикультовим середовищем та РАЦИРС.
Такі публікації звертають увагу на використання схожої термінології та наративів про «тоталітарні секти», «деструктивні організації» та небезпеку окремих релігійних або громадських рухів.
Водночас твердження про формальну агентурну належність Кременовської до РАЦИРС не слід подавати як юридично встановлений факт без відповідних офіційних доказів.
Що відомо про провадження щодо Кременовської та Святогора
У квітні 2025 року видання Lenta.UA, посилаючись на власні джерела у правоохоронних органах, повідомило про реєстрацію кримінального провадження щодо можливого розпалювання ворожнечі.
У публікації називалися Ірина Кременовська та Олексій Святогор.
За інформацією видання, перевірялися можливі ознаки порушення статті 161 Кримінального кодексу України, зокрема розпалювання національної, расової або релігійної ворожнечі, приниження гідності та можливе обмеження прав громадян за певними ознаками.
Lenta.UA також писала про аналіз публічних висловлювань та проведення слідчих дій.
Важлива деталь: саме видання зазначало, що офіційних коментарів правоохоронних органів на момент публікації не було.
Отже, йдеться про повідомлення ЗМІ щодо кримінального провадження, а не про встановлення вини Кременовської або Святогора.
Чому антикультова риторика може бути небезпечною
Проблема не в самому дослідженні релігійних організацій.
Якщо конкретна організація порушує закон, застосовує насильство, шахрайство або інші незаконні практики, це повинно розслідуватися на основі доказів.
Проблема починається тоді, коли слово «секта» використовується замість доказу.
Людину спочатку називають «сектантом».
Потім «зомбованою».
Далі стверджують, що вона не здатна самостійно приймати рішення.
Після цього її вже значно простіше представити як небезпечну для суспільства.
Подібний механізм можна побачити і в ширшій російській пропаганді проти України.
Українців роками описували як людей, якими нібито керують США, НАТО, «секти», «націоналісти» або інші зовнішні сили.
Власна політична воля українського суспільства при цьому фактично заперечується.
Дворкін, Кременовська і головне питання
Історія Олександра Дворкіна та дискусії навколо діяльності Ірини Кременовської підводять до важливого питання:
хто перевіряє тих, хто сам визначає інші організації як «небезпечні»?
Якщо експертні висновки можуть впливати на репутацію людей, діяльність релігійних і громадських організацій, дії правоохоронців або законодавство, суспільство має право знати:
хто підготував експертизу, якою методикою він користувався, на яких джерелах побудовані висновки та які професійні зв’язки має експерт.
Особливо це важливо під час війни, коли інформаційні ярлики можуть використовуватися як частина ширших кампаній впливу.
Спочатку людині або групі дають ярлик. Потім заперечують їхнє право на власну позицію. Після цього боротьбу з ними вже можна представити як необхідність.
Саме тому антикультову риторику варто аналізувати не лише як суперечку навколо релігії, а й як можливий інструмент дегуманізації, стигматизації та інформаційного впливу.
Джерела
Центр релігієзнавчих досліджень імені св. Іринея Ліонського — офіційна сторінка про Центр і Олександра Дворкіна:
https://iriney.ru/main/o-czentre/
Центр релігієзнавчих досліджень імені св. Іринея Ліонського — публікація «Дворкин А.Л. Тотальные секты и “цветные революции”», де наведені його висловлювання про Майдан та Україну:
https://iriney.ru/sektyi-i-kultyi/sektovedenie/novosti-sektovedeniya/dvorkin-a.l.-totalnyie-sektyi-i-czvetnyie-revolyuczii.html
Центр релігієзнавчих досліджень імені св. Іринея Ліонського — матеріал «Пятидесятая колонна. Харизматики и власть» з висловлюваннями Дворкіна про українські Майдани:
https://iriney.ru/psevdobiblejskie/neopyatidesyatniki/arxiv-soobshhenij-o-neopyatidesyatnikax/pyatidesyataya-kolonna.html
Верховна Рада України — Кримінальний кодекс України, стаття 161:
https://zakon.rada.gov.ua/go/2341-14
Lenta.UA — повідомлення ЗМІ про можливе кримінальне провадження щодо Ірини Кременовської та Олексія Святогора; офіційного підтвердження правоохоронних органів у самій публікації не наведено:
https://lenta.ua/mova-vorozhnechi-tse-tezh-zbroya-proti-dvoh-gromadyan-ukrayini-vidkrito-kriminalne-provadzhennya-174553/
Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:
Як оцінювати якість виробів зі складною геометрією: матеріали, розміри та документація
Сучасне виробництво охоплює широкий спектр виробів зі складною геометрією, нестандартною формою та різноманітними конструктивними особливостями.
Теми цього довгочиту:
КастетиПерші ролики для дитини чи дорослого: як не помилитися з вибором
Як вибрати перші ролики для дитини чи дорослого? Порівняння Flying Eagle та Rollerblade, розміри, колеса, поширені помилки й поради перед покупкою.
Теми цього довгочиту:
РоликиДві школи, одна дитина: як українські родини за кордоном живуть у подвійному навчанні
Коли родини виїжджали у 2022 році, логіка була зрозуміла. Дитину треба вести в місцеву школу: мова, адаптація, документи, нові друзі. Але повертатися планували швидко, тому українську школу «про всяк випадок» лишали теж. Дистанційно.
Теми цього довгочиту:
НавчанняЯк вибрати дешевий тариф Київстар і не переплачувати за зайві послуги
Як вибрати недорогий тариф Київстар, скільки інтернету й хвилин потрібно та що перевірити перед переходом, щоб не переплачувати за зайві послуги.
Теми цього довгочиту:
КиївстарЯк світло змінює венеціанську штукатурку Elf Decor
Порівняйте венеціанські штукатурки Elf Decor™ — Veneziano Style, Murano й Art Stucco. Дізнайтеся, як обрати відтінок і ступінь блиску для вашого інтер’єру.
Теми цього довгочиту:
Венеціанська Штукатурка
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Більше від автора
Ірина Кременовська і російський антикультовий слід: рекомендації Невеєва, РАЦИРС і Дворкін
Ірина Кременовська позиціонує себе як фахівчиня з національної безпеки та сектознавства. Вона публічно виступає на тему «деструктивних культів», релігійних організацій та інформаційно-психологічної безпеки.
Теми цього довгочиту:
Дворкін І КременовськаІрина Кременовська про «деструктивні культи»: що стоїть за твердженнями про психдиспансери, медитацію і «секти»
«Чомусь опиняються серед пацієнтів психдиспансерів».
Теми цього довгочиту:
Ірина КременовськаСвятогор, «Капібара» і Кременовська: що відомо про переписку 2014 року та антикультові зв’язки
Січень 2014 року. Україна входить у найнебезпечнішу фазу Майдану. У цей же час у закритому середовищі догхантерів Олексій Святогор читає лист від російського співрозмовника і починає перевіряти нову учасницю форуму.
Теми цього довгочиту:
Ірина Кременовська
Це також може зацікавити:
"Фортеця захисту" та її зв'язки з криміналом. ЗМІ розповіли, як ДОТ витратив 1,6 млрд на фірму з кейтерингом і фальшивими документами
У той час компанія "Фортеця захисту" з мінімальним статутним капіталом у 500 грн та досвідом лише в кейтерингу уклала угоду на постачання 74 000 бронежилетів.
Теми цього довгочиту:
УкраїнаБізнес під час війни: як Михайло Рева поєднує відновлення енергетики з розвитком громад
Повномасштабна війна змінила підхід українського бізнесу до власної ролі в країні. Сьогодні підприємці дедалі частіше беруть участь не лише в економічних процесах, а й у відновленні інфраструктури та підтримці місцевих громад.
Теми цього довгочиту:
УкраїнаВ Україні закликали завершити реформу дитячих інтернатів попри війну, – експерт
В Україні необхідно завершити реформу системи інституційного догляду дітей попри виклики воєнного часу. На цьому наголосила експертка з соціальної політики Людмила Покровщук у дописі в соціальних мережах.
Теми цього довгочиту:
Україна