Давній Греції та Риму в шкільних підручниках присвячені цілі розділи. А етрускам за весь шкільний курс – два з половиною абзаци в підручнику для шостого класу. І це ще багато. Коли я вчився в школі слово "етруски" в шкільних підручниках не зустрічалося взагалі
Етрусків часто люблять називати "загадковими" або "таємничими". Їхня цивілізація з'явилася приблизно в 8-му столітті до н.е. і практично повністю зникла розчинившись в римській на рубежі ер.
Щож загадкового в етрусках? Відповідь проста – мова. Якби не етруська мова, яка досі до кінця не розшифрована, то жодного ореолу загадковості навколо етрусків не було б. Справа в тому, що етруська мова абсолютно не схожа на мови інших народів що населяли давню Італію.
Існує багато гіпотез про походження етрусків які можна розділити на три групи: міграційна, автохтонна та комбінована. Причому гіпотези ці виникли ще в античності. Геродот писав, що етруски це мігранти з Лідії, а Діонісій з Галікарнасу вказував на італійське походження етрусків. Існують гіпотези, що етруски прийшли до Італії з малої Азії, Кавказу, острова Кріт, Сардинії, Альп та навіть північної Африки.
Всі вони мають свої за та проти, так само як і гіпотеза про те, що етруски це автохтонне населення Італії. Але найбільшою підтримкою серед фахівців користуються комбіновані гіпотези, суть яких полягає в тому, що етруська цивілізація виникла на основі автохтонного населення італії під впливом міграцій та зіткнення з іншими культурами, перш за все грецькою та фінікійською.
Якби не мова, то питання походження етрусків взагалі б не стояло. По археології все виглядає так, що етруски походять від археологічної культури Вілланова, яка існувала на півночі Італії з 12-го ст. до н.е. Взагалі часто знахідки пізньої культури Вілланова і ранньої цивілізації етрусків відрізняють лише за наявністю написів. Є напис – етруски. Немає – культура Вілланова.
Вілланова це одна з гілок поширеної в центральній Європі археологічної культури полів поховальних урн. Для неї характерне спалення померлих та поховання їх попелу в спеціальних урнах. Урн було стільки, що раніше селяни думали, що ці урни просто ростуть на полях. Звідти й назва.
Вілланованці селилися в укріплених поселеннях на вершинах пагорбів та столових гір, займались землеробством та скотарством. В 9-8 ст. до нашої ери до Італії починають плавати греки та фінікійці. З’являются їхні факторії та поселення. Не може бути співпадінням, що саме в цей момент культура вілланова перетворюється на етруську. Вілланованці/етруски переймають у греків їхній алфавіт і з'являються перші написи етруською мовою. Найймовірніше відбуваються численні шлюби між вілланованцями та понаїхавшими.
Відлунням тих шлюбів є легенда про п'ятого царя Риму Тарквінія Пріска, який був по батьку етруск, а по матері грек. Взагалі Рим з'являється приблизно одночсно з появою етрусків. Місто знаходиться на перифірії етруської цивілізації. Тривалий час Римом правлять етруські царі.
Під грецьким та фінікійським впливом етруська культура швидко розвивається. Етруски багато торгують з ними. Вони експортують залізо, яким була багата Етрурія та збіжжя, а імпортують предмети мистецтва, ювелірні вироби, кераміку, зброю.
Але при цьому дуже стрімко розвиваються їхні власні мистецтва. Спочатку вони просто копіюють грецькі та фінікійські вироби, причому невдалі копії видно неозброєним оком, але за пару сотень років вони фактично зрівнюються в майстерності з грецькими майстрами.
Особливої майстерності вони досягають в обробці металів та ювелірній роботі. Подивіться на цей золотий кулон, що зображує грецького річкового бога Ахелоя. Його борода виконана з тисяч золотих кульок кожна з яких менше мілліметра в діаметрі. Вражаюча та дуже тонка робота!
Єдиної держави етруски ніколи не утворили. Кожне етруське місто було незалежним і хоча і існувала умовна конфедерація з дванадцяти міст – Додекаполіс, але діяти як спільне ціле, єдиним фронтом в них майже ніколи не виходило.
Форми правління в різних етруських містах були різні. В більшості влада належала царям. Але в деяких етруських містах було республіканське або олігархічне правління.
Найбільшого розквіту етруски досягають в 5 ст. до н.е. Їхні колонії з'являються на Корсиці, в неаполітанській затоці та долині річки По. Море на захід від Італії називають Тирренським від грецької назви етрусків – тиррени, а на схід – Адріатичним, від етруського міста Адрія.
Ранній Рим багато чого навчається від етрусків. Римляни переймають в них архітектуру та інженерну справу. Етруські майстри будують в Римі храми та акведуки. Збудована етруськими інженерами система каналізації - Cloaca Maxima є частиною римської каналізації навіть сьогодні!
Римляни переймають в етрусків багато релігійних ритуалів, вірувань, богів. Наприклад римські Нептун, Юнона та Мінерва це етруські Нетунс, Уні та Менрва.
Етруський цар Риму Сервій Туллій закладає основи майбутньої суспільної організації надавши певні політичні права плебеям.
Втім доволі скоро римляни скидають останнього етруського царя – Тарквінія Гордого та встановлюють республіканський устрій. Етруски спробували відновити владу над Римом, але етруський цар Порсенна зазнає невдачі і Рим стає повністю незалежним від етруського впливу.
За наступні 200 років Рим повністю підкорює Етрурію. Розрізнені етруські міста так і не зможуть об'єднатися навіть перед обличчям спільного ворога. Навпаки часто бувало так, що одне етруське місто допомагало Риму в війні проти іншого.
Етруки інтегруються в римське суспільство та романізуються. Одними з перших з підкорених народів вони отримують римське громадянство. Проникають до римського сенату. Кілька імператорів Риму були за походженням етрусками, наприклад Октавіан Август, Герреній Етруск, Требоніан Галл.
Імператор Клавдій був великим знавцем та шанувальником етруської культури, був жонатий на етруській жінці та чудово володів етруською мовою. Він написав 20-томну історію етрусків яка, на жаль, не збереглась.
На початку другого століття нашої ери етруська мова зникає. Але етруські слова живуть в багатьох мовах й дотепер. Дуже багато запозичень з етруської було в латині, а через неї ці слова потрапили до всіх мов світу.
Наприклад антена, атріум, церемонія, персона, мантиса, тріумф, елемент, кьянті і багато інших. І доречі ім'я Сергій – це також етруська спадщина. Воно походить від патриціанського роду Sergia, який мав етруське коріння
В останній раз на історичній арені етруски з'являються в 5-му столітті. Рим був в облозі. Під стінами стояли готи Аларіха. Ситуація була безнадійною. І тоді папа Римський Іннокентій під тиском суспільства санкціонував проведення давніх язичницьких обрядів.
Звернулись до гаруспиків – етруських жерців, що пророкували майбутнє по нутрощам жертовних тварин. Але результат пророкування був невтішним. Гаруспики сказали що Рим паде. І Рим пав.
