Новий звіт Ініціативи з обліку воєнних викидів за підтримки «Екодії» підсумовує три роки повномасштабного вторгнення: майже 237 млн тонн CO₂e і щонайменше $43 млрд кліматичної шкоди (за ціною $185/т CO₂e). Джерела викидів наразі такі: бойові дії — 34%, відбудова — 27%, ландшафтні пожежі — 21%. 2024 рік став рекордним за пожежами вздовж лінії фронту, викиди від них утричі вищі, ніж у 2023-му. Це дорівнює сукупним річним викидам Австрії, Угорщини, Чехії та Словаччини разом.
Чому це важливо для політик і рішень уже сьогодні:
Кліматична відповідальність агресора. Воєнні викиди мають бути частиною репарацій і міжнародних механізмів відшкодування. Інакше платитимуть постраждалі громади.
MRV для відбудови. Усі проєкти відбудови повинні мати прозорий облік вуглецевого сліду, сценарії «design-to-zero» та прив’язку фінансування до реальних скорочень. Звіт уже спирається на спеціальний посібник оцінки конфліктних викидів, представлений на COP29 — є стандарт, немає виправдань.
Пріоритет природоохоронних бар’єрів. Лісові пояси й деградовані екосистеми на лінії фронту потребують термінової протипожежної та відновної інфраструктури, інакше «петля зворотного зв’язку» пожеж лише посилюватиметься.
Моя позиція як еколога. Воєнні викиди — не «похибка обліку», а системний фактор, який зриває національні кліматичні цілі. У міжнародних перемовинах Україні потрібен окремий кліматичний трек репарацій, де кожен євро відшкодування жорстко лінкується з декарбонізацією відбудови: низьковуглецева енергетика, електрифікація транспорту, «зелений цемент» та сталі стандарти для будівництва. Паралельно — національний реєстр воєнних викидів як доказова база в судах і на переговорах. Без цього ми відбудуємося за старими стандартами і зафіксуємо дорогі викиди на десятиліття.
