Вступ
Клінічні дослідження дієт можуть покращити обізнаність громадськості про здорове харчування, і дизайн таких досліджень безпосередньо впливає на цю обізнаність [1]. На жаль, цей факт не покращує дотримання дієти конкретною особою [2].
Ситуацію можна змінити через освітні програми та дослідження на рівні громад, особливо при певному рівні персоналізації. Більш ефективними є дослідження, які мають надійний дизайн, а також належні вибірку та тривалість.
У цій статті розглянемо основні типи клінічних досліджень дієт, а також виклики, з якими зустрічаються дослідники. Інформація призначена для всіх, хто цікавиться підходами доказової медицини в області дієтології.
Основні типи клінічних дієтологічних досліджень
Рандомізовані контрольовані дослідження (РКД)
РКД вважають «золотим стандартом», оскільки вони дозволяють встановити зв’язок між дієтою та станом здоров’я. Вплив сторонніх факторів на результат у цих дослідженнях мінімізований. Недоліки РКД в дієтології суттєві: практична неможливість «засліплення», тобто приховування від учасників та дослідників складу дієт, низький показник дотримання дієти, короткий період спостереження і висока вартість таких досліджень [3]
Обсерваційні дослідження
Проспективні когортні дослідження. За учасниками спостерігають тривалий час, оцінюючи вплив дієти на стан здоров’я. Гарно підходять для вивчення довгострокових ефектів, але їм притаманний високий ризик помилок вимірювання та впливу сторонніх факторів [4].
Дослідження «випадок-контроль». Тут порівнюється вплив дієти у здорових та хворих осіб. Дослідження корисні при рідкісних захворюваннях, але мають помітний ризик помилок [4].
Крос-секційні дослідження. Дієта та стан здоров’я оцінюються у конкретний момент часу. Ці дослідження проводять швидко, і вони не потребують в\суттєвих ресурсів. Але при їх проведенні неможливо оцінити причинний або часовий зв’язок між дієтою та здоров’ям [4].
Дослідження з адаптивним та новим дизайном
Дослідження з адаптивним дизайном. Під час дослідження в протокол вносять зміни за результатами проміжних (interim) аналізів. Такі дослідження демонструють кращу ефективність та гнучкість, внаслідок чого застосовуються в дієтології все частіше і частіше [5].
Дослідження N-до-1. У таких дослідженнях проводять повторне оцінювання реакції на дієту в однієї й тієї ж особи [6].
Дослідження з дизайном спільної (з учасниками) розробки. Учасники беруть участь в дослідженні на стадії розробки дизайну (спільно з організаторами), що може покращити показник дотримання дієти. Але ефективність таких досліджень наразі не однозначна [5].
Діаграма нижче візуалізує ключові характеристики основних типів досліджень за п'ятьма параметрами. Чим далі точка від центру, тим вищий показник.
Основні проблеми та виклики в дієтологічних дослідженнях
1. Точність дієтологічної оцінки
Помилки вимірювання. Дані, про які учасники повідомляють самостійно (self-reported), наприклад анкети та щоденники вживання їжі, несуть ризик випадкових та систематичних помилок. Внаслідок цього можна як недооцінити, так і переоцінити кількість спожитої їжі [3].
Складність дієти. Різноманітність харчових продуктів, методів приготування та взаємодії поживних речовин ускладнює точне вимірювання та аналіз. [7].
Обмеження з боку біомаркерів. Попри те, що аналізи біомаркерів підвищують точність результату, вони доступні лише для обмеженої кількості поживних речовин і їх впровадження підвищує вартість дослідження [7].
2. Дизайн і проведення досліджень
Проблеми, пов’язані із засліпленням та застосуванням плацебо. Надзвичайно складно приховати від учасників та дослідників склад їжі, особливо за наявності у стравах цільних продуктів. Це підвищує ризик систематичної помилки [3].
Контрольні групи. Важливою проблемою є складність і вартість створення контрольної дієти чи плацебо-дієти.
Дотримання дієти. Це постійна, притаманна будь-яким типам досліджень проблема, особливо якщо учасники харчуються в домашніх умовах [3].
Довгострокове спостереження. У значній кількості випадків оцінка стану здоров’я на певній дієті потребує довгих термінів дослідження, але це призводить до надмірного споживання ресурсів.
3. Сторонні фактори та узагальненість
Вплив сторонніх змінних. Оцінити ізольований вплив дієти буває важко, оскільки на харчування також впливають численні поведінкові, соціальні, генетичні та екологічні фактори [3].
Популяційне різноманіття. На можливість узагальнення та інтерпретацію результатів впливають вихідний стан харчування, культурні харчові звички та індивідуальні відмінності [8].
4. Обмеження ресурсів та логістики
Час і вартість. Якісна дієтологічна оцінка та довгострокові дослідження потребують багато часу і коштів [7].
Нормативні та етичні вимоги. Зростання кількості нормативних вимог та етичні міркування можуть затримати або ускладнити проведення досліджень [8].
Показники оцінки результатів (Outcome Measures)
У дієтологічних клінічних дослідженнях для оцінки споживання їжі, стану здоров'я та ефективності втручання використовують широкий спектр показників оцінки результатів.
Основні категорії показників
1. Споживання їжі та поведінка
Інструменти оцінки споживання їжі. До них відносяться анкети частоти споживання їжі, харчові щоденники та окремі персоналізовані запитання.
Індекси оцінки якості дієти. Для оцінки дотримання здорових дієт використовуються такі інструменти, як індекс здорового харчування (HEI), альтернативний індекс здорового харчування (AHEI), шкала оцінки середземноморської дієти та дієти DASH.
Харчова поведінка. Для оцінки відчуття голоду, ситості, тяги до їжі, розладів харчової поведінки та харчових вподобань використовуються результати, що повідомляють пацієнти (PRO) [9].
2. Антропометричні та клінічні дані
Антропометрія. Стандартно (особливо в дослідженнях ожиріння та метаболічних розладів) оцінюють масу тіла, індекс маси тіла (ІМТ) окружність талії та склад тіла.
Біомаркери. Для оцінки впливу дієти на фізіологію часто оцінюють артеріальний тиск, ліпідний профіль та показники вуглеводного обміну (наприклад, глікозильований гемоглобін HbA1c), маркери запалення та рівні мікронутрієнтів [10].
3. Захворюваність і стан здоров’я
Результати хронічних захворювань. Довгострокові дослідження часто спрямовані на оцінку впливу харчування на захворюваність чи смертність від серцево-судинних хвороб, раку, діабету 2-го типу або нейродегенеративних станів.
Психічне здоров’я. У валідовані анкети все частіше включають оцінку депресії чи якості життя [9].
4. Результати, що повідомляють пацієнти, і функціональні показники
Якість життя. За допомогою інструментів на кшталт анкет SF-36 чи IWQoL-Lite оцінюють якість життя, пов’язану зі здоров’ям.
Фізичні функції. Для оцінки фізичних функцій використовують такі інструменти, як тест на 6-хвилинну ходьбу [9].
Висновки
Клінічні дослідження у сфері дієтології — це складне завдання навіть для дослідників у розвинених країнах. У харчуванні ми маємо справу з різноманітністю продуктів, індивідуальними харчовими звичками та впливом зовнішніх факторів.
Результати навіть добре спланованих рандомізованих контрольованих досліджень слід інтерпретувати обережно. Якісна методологія — рандомізація, достатня вибірка, використання об’єктивних біомаркерів — підвищує достовірність висновків, але не є «дослідницькою панацеєю».
Суперечливі результати досліджень у дієтології не свідчать про «хаос у науці», а відображають складність самої теми. Не існує універсальної «ідеальної дієти», адже реакція на харчування залежить від генетики, способу життя, культури та навіть особистих вподобань. Персоналізація харчових рекомендацій і використання сучасних підходів у дослідженнях поступово наближають нас до точнішого та кориснішого консультування.
Список літератури
1. Chaudhary, A., Sudzina, F., & Mikkelsen, B. Promoting Healthy Eating among Young People—A Review of the Evidence of the Impact of School-Based Interventions. Nutrients. 2020; 12.
2. De Ridder, D., Kroese, F., Evers, C., Adriaanse, M., & Gillebaart, M. Healthy diet: Health impact, prevalence, correlates, and interventions. Psychology & Health. 2017; 32.
3. Hébert, J., Frongillo, E., Adams, S., Turner-McGrievy, G., Hurley, T., Miller, D., & Ockene, I. Perspective: Randomized Controlled Trials Are Not a Panacea for Diet-Related Research.. Advances in nutrition. 2016; 7 3.
4. Temple, N. A Fresh Look at Problem Areas in Research Methodology in Nutrition. Nutrients. 2025; 17.
5. Edney, L., & Pellizzer, M. Adaptive design trials in eating disorder research: A scoping review.. The International journal of eating disorders. 2024
6. Payne, E., Vieira, R., & De Roos, B. Novel study designs and modelling approaches in nutrition research: application of advanced statistical modelling approaches and N-of-1 study designs. The Proceedings of the Nutrition Society. 2024
7. Neuhouser, M., Prentice, R., Tinker, L., & Lampe, J. Enhancing Capacity for Food and Nutrient Intake Assessment in Population Sciences Research. Annual review of public health. 2022; 44.
8. Weaver, C., & Miller, J. Challenges in conducting clinical nutrition research. Nutrition Reviews. 2017; 75.
9. Goetz, I., Sutter, C., Abraham, T., Kanu, C., Boye, K., & Symonds, T. The evaluation of clinical outcomes assessments and digital health technologies in clinical trials for obesity. Journal of Patient-Reported Outcomes. 2025; 9.
10. Savicka, L., Salaka, S., & Bērziņa, G. COMPARISON OF CONTENT AND PSYCHOMETRIC PROPERTIES OF MALNUTRITION OUTCOME MEASURES: A SYSTEMATIC REVIEW. Journal of Rehabilitation Medicine. 2022; 54.
