Війна руйнує все, що ми вважали звичним і надійним. Склади, де зберігаються життєво необхідні ліки, знищені. Ланцюги постачання, які гарантували доступ до медикаментів, перебиті. Заводи, що виготовляли препарати — зупинені або працюють у неповному режимі. Курс валют стрибає, а ціни на ліки ростуть так швидко, що навіть найпростіша пігулка стає предметом розкоші для багатьох українців.
У цій критичній ситуації кожен має право розраховувати на те, що держава та її інституції будуть стояти на захисті здоров’я громадян. Бо що може бути важливішим, ніж людське життя? Але чи завжди це так?
Наше нове розслідування розкриває тривожну правду, що ховається за лаштунками фармацевтичного ринку. Історію, яка змушує ставити незручні питання про корупцію, відповідальність і мораль навіть у найвищих ешелонах влади.
Геннадій Вовк — заступник голови Держлікслужби, органу, який має контролювати якість і безпеку ліків в Україні. Людина, якій ми довіряємо зберегти здоров’я нації, яка мала би стояти на сторожі державних інтересів. Але виявляється, що за цією довірою ховається щось набагато складніше і більш тривожне.
Вовк пов’язаний із приватною фармацевтичною компанією *«Зайдекс ЮА», яку очолює його дружина Надія Вовк. Це вже викликає сумніви, адже приватний бізнес часто має інтереси, які не завжди співпадають із суспільними.
Але найбільше лякає інше: компанія намагалася імпортувати в Україну препарати індійського виробника, який, незважаючи на війну, продовжує працювати на російському ринку і платить податки до бюджету країни-агресора.
У час, коли на фронті гинуть українські воїни, коли наші міста обстрілюють, хтось намагається прокрасти «російський душок» на український фармацевтичний ринок. Ліки з таким слідом не просто викликають підозру — вони несуть у собі біль, зраду і недовіру.
Документи, офіційні заборони на продаж таких препаратів, листування та дивні фінансові зв’язки — усе це стало основою нашого розслідування. І ось що ми дізналися:
Як чиновник із сумнівним минулим отримав посаду в одному з найважливіших державних органів, що відповідає за ліки в країні;
Чому приватний бізнес його родини може вигравати на рішеннях держави, що має захищати громадян;
Як препарати з тінню російського впливу намагаються проникнути на український ринок;
І головне — чому влада не робить достатньо, щоб зупинити ці схеми?
Це не просто корупційний скандал. Це виклик для всієї системи. Поки українці щодня змушені обирати між здоров’ям і гаманцем, хтось перетворює людський біль на власну вигоду. Хтось наживається на пігулках, які потенційно пов’язані з країною, що приносить смерть і руйнування нашому народу.
Під час війни будь-яка компромісність із агресором — це вже злочин. Але схеми, що пахнуть Москвою, досі існують у нашій країні. І питання — хто за це відповість? Чому інституції, створені для захисту, іноді стають інструментом корупції?
Про це не можна мовчати. Про це має знати кожен українець.
Наше здоров’я — це не бізнес. Це — життя.
Інакше просто нема.
