У центрі уваги — Артем Ясь, який очолює Чернівецьку обласну прокуратуру. Його декларація за 2025 рік містить цілу низку майнових деталей, які заслуговують не на поверхневу оцінку, а на уважний аналіз.
Насамперед — нерухомість.
Родина прокурора користується значним майном, яке формально належить батькам дружини. Теща є власницею київської квартири площею 100,2 кв. м, якою безоплатно користується Артем Ясь. А дружина прокурора та двоє його синів із жовтня 2025 року безоплатно користуються будинком площею 200 кв. м та земельною ділянкою 786 кв. м у Білогородці. Власником цих об’єктів у декларації зазначений тесть.
З юридичної точки зору власність родича сама по собі не означає порушення. Але з точки зору антикорупційного контролю важливо встановити реальний характер такого користування: хто фактично проживає в будинку, хто утримує нерухомість, які витрати пов’язані з її експлуатацією та чи відповідають задекларовані відомості фактичному способу життя родини.
Далі — автомобілі.
У липні 2025 року дружина прокурора придбала BMW X4 xDrive20i 2025 року за 2,35 млн грн. Сам Артем Ясь користується Toyota Land Cruiser 150 2023 року, вартість якого в декларації становить понад 2 млн грн.
Паралельно родина інвестувала в нову нерухомість у Софіївській Борщагівці. Дружина прокурора отримала права на дві квартири та паркомісце загальною площею майже 100 кв. м. Задекларовані зобов’язання перед забудовником — близько 1,46 млн грн.
Окремий блок — грошові активи.
У декларації родини зазначено 87 тисяч доларів та 24 тисячі євро готівкою. У перерахунку це понад 110 тисяч доларів. Водночас сукупні залишки на банківських рахунках становили менш як 150 тисяч гривень.
При цьому офіційні доходи подружжя за 2025 рік становили близько 3 млн грн: зарплата прокурора, виплати, пов’язані з переїздом, та заробіток дружини у ДБР.
Ще один важливий момент — контекст.
Питання щодо майнового стану Артема Яся виникали ще у 2020 році. Тоді активісти звертали увагу на можливе користування незадекларованою квартирою в Києві. Сьогодні, через шість років, посадовець уже очолює обласну прокуратуру, а його декларація демонструє значний обсяг майна та фінансових активів родини.
Тому тут варто розділяти дві речі.
Перше — наявність майна не є автоматичним доказом порушення.
Друге — саме значні активи посадовців, особливо керівників правоохоронних органів, мають бути максимально прозорими та поясненими документально.
У цьому випадку суспільний інтерес полягає не в тому, щоб робити висновки замість НАЗК чи інших компетентних органів. Питання полягає в тому, чи всі обставини набуття та використання майна належним чином перевірені.
І це принципово важливо. Адже керівник обласної прокуратури — це посадовець, від рішень якого залежить рух кримінальних проваджень у регіоні. Для такої посади довіра до декларації та прозорість майнового стану мають бути не формальністю, а базовою вимогою.
Тому головне питання зараз не «багатий чи бідний прокурор», а значно конкретніше: чи має кожен актив у декларації зрозуміле, документально підтверджене та законне походження?
Саме на це, а не на емоційні оцінки, має дати відповідь належна перевірка.
