Пишу всьо 3 роки, але думаю що виходить достойно. Хочу, щоб ви прочитали мій останній вірш, і як сторонні люди оцінили його. Дякую за увагу
ШАЛЕНИЙ УСПІХ
Суму моєму немає межі,
Коли говорять про успіх.
Про те, що наче достойне,
А наче таке однотипне.
Що його може отримати кожен,
Що треба тільки старатись.
Але чи всі пам'ятають,
Що потрібно стати кращим.
Коли ще змалечку знав,
Що на тебе немає надії,
Що можливо ти яскравий шедевр,
Назавжди забутий у гнилі.
Коли ще не з'явилася фраза,
"Чого ти не такий як вони",
Ти любив з ними гуляти,
А не ненавидіти кожної миті.
Діло, що здавалось життям
Зникло як рання роса,
І поняття, що колись подобалось
Назавжди стало буттям.
Чи зможу я бути собою,
Любити те що роблю.
Не тягнутись до кращого,
А залишитись внизу.
І я радий що зараз, пишу від душі,
Що добре виходить на думку моєї сім'ї.
І якщо я доб'юся чогось в житті, всеодно пропаду,
Знову і знову топившись в думках,
Що погано зробив наяву.