Розслідування діяльності Ірини Кременовської виявило ще одну тривожну сторінку в її біографії – активну участь у русі догхантерів. Однак, як показують документи та свідчення, ця участь мала приховані мотиви, пов’язані з її роботою на російську мережу РАЦИРС і можливо на російські спецслужби.
У жовтні 2013 року в Ірини Кременовської виник злочинний умисел, мотиви якого поки залишаються невстановленими, але який був спрямований на ведення антидержавної діяльності на території України, яка не лише підриває демократію в країні, але й націлена на руйнування територіальної цілісності України. Для реалізації своїх цілей Кременовська проникла на російський інтернет-ресурс, присвячений діяльності догхантерів (“мисливці на собак” – від англ. dog + hunters, також догкілери – “вбивці собак”), де почала цілеспрямовано шукати однодумців і здійснювати вербування людей для своєї злочинної діяльності.
Від самого початку догхантерського руху (2005-2006 р.) більшість “ідейних” догхантерів – нацисти за переконаннями, вони охоче пропагують злочинну нацистську ідеологію, заборонену нацистську символіку, вихваляють гітлерівський рейх.
Хронологічно значущим є те, що її активні дії в цьому напрямку відбувалися напередодні 2014 року – військового вторгнення Росії на Донбас. Це дозволяє припустити, що діяльність Кременовської в середовищі догхантерів була частиною більш масштабної операції з підготовки ґрунту для військового вторгнення Росії на Донбас.
Примітно, що Ірина Кременовська не була догхантером у класичному розумінні цього слова. Вона демонструвала ознаки, які свідчать про інші мотиви її участі в діяльності цього середовища. Наприклад, вона виражала “страх” перед собаками, що нехарактерно для справжніх догхантерів.
Якщо вивчити діяльність Кременовської, то можна дійти висновку, що рух догхантерів міг використовуватися Росією як інструмент для формування мережі осіб, схильних до насильства, жорстокості та дегуманізації інших. Ці люди легко піддаються радикалізації і здатні отримувати моральне задоволення від страждань, заподіяних як тваринам, так і людям. Однією з таких осіб став Олексій Святогор, якого Кременовська зуміла втягнути у свою діяльність. Про нього буде окремо і детально викладено в наступних статтях.
З урахуванням наявних фактів, можна зробити висновок, що діяльність Ірини Кременовської на терені догхантерства в цьому контексті слід розглядати як координацію та організацію саме такої підривної діяльності, що має ознаки спрямованості на дестабілізацію суспільства, створення умов ненависті, конфліктів і переслідувань.
Відбираючи людей з відповідним психічним складом, Кременовська могла забезпечити залучення осіб, здатних виконувати завдання, характерні для діяльності, організованої РАЦІРС. Зокрема, йдеться про створення умов, що нагадують практики геноциду, які супроводжуються цілеспрямованими переслідуваннями, організацією масових страждань і деструктивною діяльністю, яка часто здійснюється із залученням силових структур.
Для розширення потенціалу своєї діяльності Ірина Кременовська та її спільники залучали людей з форуму догхантерів, звертаючись до них з проханням підтримувати їхні ініціативи. Імовірно, також мали місце інші запити про сприяння або допомогу в реалізації їхніх задумів, включаючи поширення пропаганди або здійснення конкретних дій.
На основі встановлених фактів можна зробити висновок, що діяльність Кременовської включала:
Розпалювання ненависті або ворожнечі шляхом публікації та поширення провокаційних матеріалів;
Цілеспрямований характер дій щодо дестабілізації суспільства;
Координацію дій з російськими спецслужбами;
Участь у підготовці соціального ґрунту для військового конфлікту;
Сприяння формуванню атмосфери насильства та агресії напередодні військових дій 2014 року.
Особливу тривогу викликає той факт, що серед російських догхантерів був відомий Олексій Мільчаков – засновник неонацистського угруповання “Русич”, який згодом брав активну участь у бойових діях проти України на Донбасі і був відомий своєю особливою жорстокістю.
Це ще раз підтверджує, що рух догхантерів міг використовуватися Росією як інструмент для пошуку та вербування осіб з певними психотипами, які могли бути згодом задіяні у військових і диверсійних операціях проти України.
Потенційне використання таких осіб у деструктивній діяльності, спрямованій на посилення соціальної нестабільності або проведення репресивних дій проти певних груп, становить серйозну загрозу.
Завдяки професійній роботі українських правоохоронних органів та СБУ, ця діяльність Кременовської була виявлена і задокументована. Однак сам факт того, що представник РАЦІРС міг роками вести підривну діяльність на території України, вказує на серйозність загрози, що виходить від цієї російської мережі.
Президент України Володимир Зеленський і керівництво силових структур неодноразово підкреслювали важливість протидії російському впливу та гібридним загрозам, особливо в умовах відкритої військової агресії. Саме завдяки такій принциповій позиції вдається виявляти і припиняти діяльність агентів впливу, подібних до Ірини Кременовської.
У наступній статті розслідування буде розказано про те, як Україна успішно протистоїть підривній діяльності агентів РАЦІРС і як кожен громадянин може допомогти в захисті нашої країни від цієї загрози.
