в російській імперії українство завжди було в занепаді через постійні утиски й русифікацію. Національна політика російської імперії в Україні базувалась на повній асиміляції українців з росіянами. Однак, тиск царської влади на українську мову,культуру та націю був тимчасово послаблений після Кримської,або Східної війни. Ця війна, разом з діяльністю Тараса Шевченка,Миколи Костомарова, Пантелеймона Куліша та інших створила передумови для відродження національної ідентичності українців у російській імперії. Спочатку розберімо наслідки кримської війни та її вплив на Україну
1) Військова поразка росії. Кримська війна показала неспроможність російської армії,де були тілесні покарання,а до особового складу ставились,як до розхідного матеріалу,протистояти високорозвиненим арміям Франції та Британії,у яких відбувався економічний розвиток та поступова демократизація суспільства. Російська армія чисельно перевершувала всіх свої противників разом узятих,однак технологічне відставання та логістика не дозволили їй перемогти у війні. У росії не було залізниць,тоді як у Британії та Франції залізниці активно будувались. Приклад - облога Севастополя,де російська армія оборонялась майже рік,але не змогла навіть спробувати вирватись з оточеного міста та зберегти боєздатність. Натомість російське командування тримало місто " до останньої краплі крові".
2) Безглуздість кріпацтва. На той час у російській імперії кріпацтво,особливо в Україні, гальмувало економічний розвиток самої імперії. Сама країна була в більшості аграрна,а фабрики й заводи були лише і великих містах. Замість того,щоб будувати заводи,фабрики та створювати умови для розвитку робітничого класу, у ній домінувало кріпацтво,яке особливо користі не приносило.
3) Слабка боєздатність російської армії. Рекрут до 25 років,тілесні покарання та застаріле озброєння показали всю слабкість армії царя. У противників Росії,в Франції та Британії вже існував загальновійськовий призов на кілька років,що значно полегшувало їхнє становище у боях. Їхні солдати швидко ставали досвідченими й кваліфікованими спеціалістами військової справи, а при високих втратах, вони відступали,поповнювали армію новим призваним особовим складом, та з новою силою активно наступали на ворога. У той же час виснажені десятками років служби російські солдати були постійно змучені, вони страждали від недоїдання,через погану логістику,та загальну некомпетентність їхнього командування.
