Коли одна людина створює одразу три ресурси науковий центр, інформаційний бюлетень і «антикультовий портал», це може виглядати як амбіція. Але якщо всі три працюють за лекалами російського РАЦІРС, це вже схема. Саме таку схему збудувала в Україні Ірина Кременовська журналістка, юристка, і, як з’ясувалося, ретельна учениця Дворкіна.
Під маскою «Центру економіко-правових досліджень» (ЦПІ) вона будувала структуру, що зовні мала ознаки наукової установи, але фактично дублювала методички РАЦІРС ті самі, де детально описано, як знищувати “неугодні” релігійні організації.
Центр, що мислить як Москва
На сайті ЦПІ горді формулювання: «наукова діяльність», «експертизи», «правові дослідження». Але уважний аналіз показує: у кожній «експертизі» — риторика Дворкіна. Слова майже ті самі, що в його посібнику «Процедура ліквідації тоталітарної секти» інструкції для судового знищення організацій на зразок Свідків Єгови.
Ірина Кременовська просто переклала цю методику українською і почала застосовувати проти «АллатРа». У її статтях на vilneslovo.com можна знайти ті самі фрази, ті самі тези, ті самі “експертні” аргументи, які Москва колись використовувала, щоб легалізувати переслідування релігійних меншин.
Говори! але чий голос звучить?
У 2017 році Кременовська запускає сайт vilneslovo.com — публіцистичний бюлетень під гаслом “Говори!”. Проте замість вільного слова ми бачимо ретрансляцію кремлівських шаблонів.
На перший погляд, соціальна журналістика: теми прав людини, боротьби з насильством, освіта. Але між рядків, маніпулятивні меседжі: «боротьба з сектами», «захист моралі», «псевдорелігійні угрупування».
Звучить знайомо? Так, саме так РПЦ і РАЦІРС роками називали будь-який рух, що не підконтрольний Москві.
І найцікавіше: домен сайту vilneslovo.com зареєстрований особисто на Ірину Кременовську. Головним редактором до 2023 року значилась вона ж. Після того — «головним» став засуджений до довічного ув’язнення Раймонд Каламбай. Уявіть собі: ув’язнений довічно — формально головред “незалежного медіа”. Кого хочете обдурити, Ірино?
“Антисекта” як інструмент антимозку
Ще один її проєкт — сайт antisekta.org, який повністю дублював публікації Кременовської.
Через вебархів можна побачити, як “антикультові” статті з “Вільного слова” з’являлися там із затримкою у кілька днів.
Той самий контент, ті самі тези, ті самі імена — тільки під різними шапками. І все це — у тісній зв’язці з проросійською мережею, пов’язаною з Дворкіним, Новопашиним і РПЦ.
На “Антисекті” відкрито підтримували Московський патріархат, розміщували матеріали з привітаннями Путіну. На Facebook-групі “Антисекта. Віра православна” — ті самі меседжі, що лунали з кремлівських кафедр.
Від Бройде до Кременовської естафета зради
Усе це не нова вигадка. До 2018 року офіційним представником РАЦІРС в Україні був Павло Бройде «чорний політтехнолог», який, як довели журналісти та розслідувачі, координував антиукраїнські інформаційні кампанії.
Коли Бройде зник із медійного поля, на його місце прийшла Кременовська. Її “ЦПІ” взялося за ті самі теми, ті самі джерела, ті самі “докази”.
Збіг? Ні. Це спадковість тяглість російського впливу в українському інфопросторі.
Тінь Дворкіна над Києвом
Дворкін, ідеолог РАЦІРС, будував систему, де журналісти, юристи та навіть “експерти” ставали його агентами впливу.
Кременовська зручна фігура: має юридичну освіту, уміє писати, вміє апелювати до “науки” й “права”. Саме такі потрібні для легалізації антиукраїнських наративів під виглядом “захисту моралі”.
На своєму сайті вона цитує російські джерела, подає методички “боротьби з сектами” як “правові рекомендації для державних структур”. І все це в Україні, у країні, що воює з Росією.
Іронія долі
І сьогодні, коли Кременовська скаржиться, що її “ображають у автобусі”, важко не згадати: а скільки людей вона сама образила своїми текстами?
Скільки волонтерів через її статті були названі “сектантами”, “небезпечними”, “ворогами суспільства”?
Коли слово використовується як ніж, воно зрештою ріже власну руку.
