Територія сірої зони поділена на ряд локацій. Деякі розділяють умовно, але деякі мають чіткі та неприступні кордони. Поляна - це локація з якої, зазвичай починається шлях всіх подорожніх. Вона представлена сільською місцевістю, з подекуди розташованими покинутими підприємствами або розваленими ще за часів СРСР колгоспами. Фауна даної локації представлена мутованими вовками, лисами, кабанами, свинями та пацюками. Більшість тварин мають тим чи іншим чином маскування, яке зазвичай представлене поросле рослинами хутро маскувальних кольорів. Кабани та вовки мають дещо більший розмір, за своїх не мутованих предків. Через надзвичайну конкуренцію, та неприязнь одне до одного, лисам прийшлось адаптуватись та стати “засідковими хижаками”. Вони викопують собі нори, які час від часу покидають та риють нові, після чого можуть доволі довго вичікувати свою здобич. Коли жертва підходить до засідки лиса, останній накидується з блискавичною на здобич.
Після поляни йдуть безкраї простори аномального степу. Місце прекрасне, всіяне травою та аномаліями. Попередні представники тваринного світу нерідко проживають і на цій локації, хоч і в меншій кількості. Дана локація стала прихистком велетенським стадам “Бізонів” - здичавілих та мутованих корів. Вони вкриті густим шаром шерсті поросшим лишайниками, мохами та іншими рослинами. Мають більший розмір, за своїх предків та часто присутні аномалії ріг, зустрічаються представники з покрученими рогами, або з більшою чи меншою кількістю рогів ніж в звичайних корів. Вони унікальним чином пристосувались до умов саду, розвинувши не надто поширену здатність відчувати аномалії. Крім бізонів степом пересуваються мутовані козулі. Істоти спритні, мають дві пари ріг та кістяні вирости по тілу.
Пляж - прибережна зона азовського моря. Він розділяє спільну ділянку саду з степом та поляною. Тут присутні села, залишки виробництва, та рибацькі поселення. Тільки на цій локації проживають унікальні істоти - гігантські краби. Вони найчастіше зустрічаються саме на піщаній частині локації, хоча зустрічаються різновиди крабів, які проживають віддалено, але близько до водойм. Ці ракоподібні розміром приблизно з половину середньостатистичної людини, мають подобу хребтового стовпа, чим можуть формою нагадувати людей. Мають плоску голову, з збільшеною щелепою, мають дві велетенські клешні. Своїми лапками вони закопуються в пісок або землю та міцно тримаються ґрунту, клешнями засипають себе, щоб бути більш замаскованими. Коли жертва наступає на голову, покриту міцним панцирем, дві клешні хапають здобич. Якщо майбутня їжа не померла моментально, тоді краб чекає цього моменту, щоб не підставляти своє м’яке та вразливе черевце.
Переправа - це місце між “зоною новачків” та джунглями. В це місце є декілька проходів з пляжу та аномального степа. Йдучи вглиб можна помітити перехід степової зони в підлісок, який переходить в гостий, непроглядний та дрімучий ліс джунглів. В цій місцині крім вже названих мутантів проживає перший представник “мегафауни”. Рогатий ведмідь - грізний хижак, якому немає рівних в цих широтах. Він більший за бурого ведмедя в півтора рази, його хутро поросло мохом та іншими маскувальними рослинами, а на голові знаходиться пара рогів. З їх допомогою ведмідь має змогу маскуватись під кущ, закопуючись в землю лишаючи лиш голову на поверхні. За рахунок спеціальної текстури та форми рогів, а також за допомогою псевдолистків, які “ростуть” на них, цього короля лісу дуже важко помітити.
Джунглі, так само як і переправа, вважається локацією угрупувань(однак про це поговоримо іншим разом). Місцеві прозвали це місце через дивовижно багату рослинність та густий ліс, який знаходиться на кордоні локацій, та займає більшу частину територій. Основною небезпекою вважать альфа вовка, мутованого звіра розміром з лева. Вони мають маскувальний покрив з рослин, надзвичайно гострий нюх та зір. Останній, в свою чергу, дозволяє йому бачити в повній темряві однак робить цю істоту вкрай вразливою до будь-якого яскравого світла, тому вона веде нічний спосіб життя, ховаючись в густому лісі та перечікуючи день. Також тут водяться особливі підвиди свиней та кабанів, вкритих густим шаром хутра маскувального кольору та порослого рослинами. Іншою, не менш смертоносною небезпекою є “велетні”. Вони представляють з себе створіння, схоже розмірами та формою тіла на горилу. Велетні мають 3 пари кінцівок, коротке, покрите рослинністю хутро, та надзвичайну пам’ять, слух та нюх. Витривалі, сильні, з неймовірно розвинутою м’язовою системою, що дозволила б розірвати жертву навпіл голіруч, однак повністю сліпі тварини. Ці дивовижні істоти проживають парами, та мають декілька “точок годування”, поміж якими пересуваються одними й тими ж шляхами, протоптуючи цілі стежки. Їх пам’ять дозволяє запам’ятовувати всю місцевість яку вони проходять, та навіть запахи окремих людей чи тварин, яких вони зустрічали.
Кишеня - це локація прохід до якої лежить через джунглі, та єдине місце через яке можна потрапити на “дикі землі” наземним шляхом, подорожні дали таку назву через невеличку площу та відносну замкнутість даної території. Тут розташовані підземні комплекси, лабораторії та старі покинуті заводи. В кишені нема такого розмаїття тварин, як на попередніх локаціях, однак вона заселена “мутованими людьми”. Найпоширенішим представником є трав’яний зомбі - мертва людина в мозку якої проросла рослина паразит. Крім даних створінь також можна зустріти викрутнів та сплячих. Перші - це люди з множинними аномаліями кісткової системи вкрай агресивні, керовані інстинктами, мають розвинутий зір та слух. Часто зустрічаються з викрученим хребтом, перекрученими кінцівками та зламаними на вигляд шиями, інколи мають випираючі з плоті трубчасті кістки, або плосткі кіски, чи нашарування кісткової тканини на тілі, також зустрічаються представники з зміненими розмірами кінцівок або частин тіла. Мають унікальні регенераторні можливості, інколи зустрічаються величезні варіації викрутнів, які пережили велику кількість нападів мутантів, людей або інших викрутнів. Сплячі зустрічаються в підземеллі кишені, так само як і інші види зомбованих. Порослі подекуди вже згнивші трупи людей якими керує голод. Вони є неактивними та "сплять" поки коріння рослин не відчує вібрації довкола, що активує сплячих та змушує прямувати в напрямок подразника та накидуватись на нього.
