Аномальний сад - місце постійного колообігу життя. Люди постійно гинуть, а на заміну їм приходять зовсім недосвідчені новачки. В залежності від способу яким вони проникли в зону, вони мають різні, але доволі схожі способи просування по кар’єрних сходах саду. Найпопулярнішими відправними точками початку нового життя є бази на локації “Поляна”.
Подорожні збираються під опікою Лейтенанта, колишнього військового, який організував свій табір на місці покинутого селища. В центрі, в будівлі селищної ради, знаходились торговці та кабінет голови куреня. Гуляючи базою, можна знайти вагончик науковців, майстерні механіків та імпровізований лазарет. Подорожні живуть в розвалених будиночках, всі разом, однак є і ті, хто володіє вцілілими хатками. Влада “Куреня на Поляні” часто дарує землю та вцілілі споруди особливо важливим людям. Зазвичай це постійні жителі, куратори новачків, і працівники критично важливих “підприємств”.
Першим ділом зелень йде до крамарів, та купує собі зброю. Асортимент доволі обмежений, однак на перший час саме те. Інколи бувають поставки і чогось краще, однак торговці можуть і приберегти товар, за окрему суму. Після озброєння слід обов’язково зайти в лазарет, декілька бинтів, аптечок та настоянок місцевих рослин ніколи не будуть лишніми. Щоб не лишитись зовсім без грошей - треба вміти їх заробити. Основними способами збагатитись є: полювання на мутантів, збір рослин та мотлоху, виконання доручень місцевих жителів, торговців чи вчених або виконання більш брудної роботи, однак цей варіант сильно впливає на репутацію. Для кожного з цих видів роботи потрібні свої вкладення. Для мисливства варто закупитись спеціальною зброєю та приманками, для збору росли докупити детектори, а для виконання доручень треба найважливіше - досвід.
Коли подорожній вже вирішив, чим він буде займатись йому необхідно знайти собі наставника. Це не є обов’язковим, кожен сам вибирає свій шлях, однак так шансів прожити до наступного ранку набагато більше. Для комунікації між собою існує спеціальна операційна система, розроблена вченими та широко поширена в саду. Найзручніше купляти перепрошиті планшети, однак варіанти з телефонами, ноутбуками та комп’ютерами теж існують. На цьому “планшеті” є мапи місцевості, блокнот, список контактів, яких можна додавати, та простір для покращень, чим користуються вчені та техніки різних угрупувань, які з радістю оновлюють девайси для різних потреб.
Командири груп новачків обмінюють свій досвід на левову частину заробітку з завдань своїх підопічних. Ця робота не настільки проста, як може здаватись, кожен з цих людей бачить десятки смертей зовсім молодих людей, які тільки недавно прийшли в сіру зону, однак це дає можливість просунутись далі по “кар’єрним сходам”. Подорожніх з досвідом керування новачками часто запрошують в так звані “посольства” угрупувань, однак на таке погоджуються далеко не всі. Бувалі наставники часто обирають свій власний шлях, накопичують гроші, домовляються з крамарями та вирушають в далеку подорож вглиб саду, поки новачки, поступово здобуваючи досвід, замінюють своїх вчителів. Таким чином в курені завжди є люди, які охоче навчать вас всім премудростям зони, щоб замкнути коло та самим просунутись на наступний етам свого кар’єрного життя.
Ті хто обрав роботу в “посольства” мають змогу подивитись на сад з іншого боку. Щоб уберегти курінь від знищення та зробити його стабільним місцем для існування, Лейтенант домовився з усіма впливовими людьми. Військові, вчені, очільники угрупувань та багато інших особ мають свої вигоди від голови поселення. Хтось отримує інформацію, хтось змогу торгувати, а хтось відкриває “посольства” - представництва різних кланів сірої зони. Курінь - це одне з двох місць, в якому є посольства всіх фракцій. В них проводиться набір новачків, тренування їх та ідеологічна підготовка. Раз на декілька тижнів, з глибин зони приходять підрозділи та супроводять новобранців на свої бази. У кожної впливової сили свої методи вербування, свої ідеї, які вони намагаються нав’язати всім людям, однак є одне, що їх всіх об’єднує - потреба в людях, що змушує миритись з ворогами по сусідству.
Крім куреня на поляні існує ще одна велика база - СІЗО. Тут головує авторитет на кличку “Лисий”, який мав зв’язки з кримінальним світом і вбачав в сірій зоні зовсім інший потенціал. Щоб створити конкуренцію Лейтенанту, Лисий повторив його успіх. Заручившись підтримкою наближених до бандитів угрупувань, він організував їх посольства, після чого домовився і з іншими, щоб бути в тій же позиції, що і подорожні. Таким чином створились ідеальні умови для відбору найкращих новачків. Всі хто пережив аномалії та мутантів, мусять пережити і сутички з ворогуючою стороною, здобуваючи вже бойовий досвід, що є розплатою, за гарантії збереження бази. Побут в СІЗО, мало чим відрізняється від Куреня, однак через бандитську ментальність, в ньому можливо багато речей, які подорожні не можуть дозволити собі через свої переконання.
Колообіг людей ніколи не припиняється в зоні. Новачки з часом замінюють кураторів, поки останні замінюють собою місця тих, хто пішов далі, аж до смерті, або до кінця своєї мети, це вже кому як пощастить. Кожен обирає свій шлях, і ніхто не знає, коли він обірветься, коли буде остання в житті консерва, або яка розмова з другом лишиться єдиним спогадом про нього. Можливо це і приваблює безкінечну кількість авантюристів, які стають наступним поколінням в цьому циклі.
