Таліби, які перебувають при владі в Афганістані, заборонили вирощувати опійний мак - сировину для виробництва опіуму. Це вплинуло на боротьбу з наркотиками у світі, але позначилося на економіці країни.
У квітні 2022 року таліби, які перебувають при владі в Афганістані, заборонили вирощування опійного маку, який необхідний для виробництва наркотиків - опіуму і героїну. В результаті кількість маку скоротилася настільки, що Афганістан перестав бути найбільшим у світі виробником сировини для наркотичних речовин. Тепер лідером у цьому М'янма.
Згідно з опублікованою на початку січня доповіддю Управління ООН з наркотиків та злочинності (УНЗ ООН), цього року ця країна Південно-Східної Азії виробила приблизно 1080 тонн сировини для виробництва героїну. Попереднього року ця цифра становила 790 тонн.
В Афганістані, навпаки, виробництво прекурсорів скоротилося на 85 відсотків, зазначає сервіс ALCIS, що спеціалізується на географічній інформації. УНП ООН наводить ще радикальніші цифри: за його підрахунками, поточного року культивування опійного маку скоротилося на 95 відсотків, а саме до 333 тонн. Обидві організації ґрунтують свої заяви на аерофотознімках Афганістану.
За даними УНП ООН, зібраний цього року врожай опійного маку міг стати основою для виробництва від 24 до 38 тонн героїну. 2022 року цей показник становив 350-580 тонн. Відповідно впали і доходи від вирощування маку та виробництва наркотиків в Афганістані: згідно зі звітом УНП ООН, вони знизилися з 1360 млн. доларів у 2022 році до 110 мільйонів доларів США цього року, йдеться в повідомленні.
Наслідки для людей та економіки
Те, що в Афганістані почали вирощувати менше опійного маку, в усьому світі розцінюють як важливий чинник, який впливає на боротьбу з наркотиками. Але в Афганістані говорять про негативний вплив цієї ситуації на економіку. Якщо у 2015 році вирощування опійного маку та торгівля опіатами забезпечувала 16 відсотків валового внутрішнього продукту (ВВП) Афганістану, то у 2021 році – лише 9, максимум 14 відсотків, повідомляє УНП ООН. Незважаючи на те, що у 2022 році було введено заборону на вирощування опійного маку, очікується, що його частка у ВВП країни знову зросте. Проте в основному це пов'язано із загальним зниженням економічних показників Афганістану після приходу до влади талібів.
За даними сервісу ALCIS, заборона також сильно позначається на населення країни. У виробництві опіуму зайнято велику кількість людей. Якби не запроваджено заборону, на вирощуванні маку у 2022 році, за оцінками ALCIS, працювали б на повну ставку 450 000 осіб. Тільки в афганській провінції Гільменд фермери та збирачі врожаю у 2022 році заробили б на цьому 61 млн доларів.
Найбільше від заборони постраждали дрібні фермери, у яких мало землі, або сезонні робітники, які взагалі не мають землі. Вони не лише втрачають прямий дохід, а й страждають від зниження заробітної плати в інших секторах, на які заборона непрямо впливає.
Населення прийняло заборону
Радикальний ісламський рух "Талібан" обґрунтував заборону вирощування опійного маку релігійними вимогами. Таліби вважають свій аргумент переконливим, говорить в інтерв'ю експерт з Афганістану Томас Руттіг (Thomas Ruttig), співзасновник незалежного аналітичного центру "Мережа аналітиків Афганістану". При цьому він зазначає, що своєю забороною таліби шкодять самі собі: "Зрештою, виробництво наркотиків є значною частиною загальної економіки Афганістану і, отже, приносить багато податків, незалежно від того, що це незаконно", - вважає експерт.
За його інформацією, населення Афганістану неохоче погодилося із забороною. "Це пов'язано з тим, що більшість афганців не заперечують проти порядку, заснованого на ісламській інтерпретації закону. Згідно з їх самовідчуттям, інакше вони виступили б проти самого ісламу. Ця логіка була проблемою і для попереднього уряду. Воно не сприймалося як істинно ісламське. Тому в очах населення не мало легітимності для запровадження такої заборони", - додає Руттіг, вказавши, що якби таке рішення походило від західної коаліції, то тим більше не сприймалося б населенням.
Ціна опіуму в Афганістані зросла
Відповідно до звіту УНП ООН, реакція фермерів ще до рішення афганської влади була очевидною: вони робили запаси опійного маку. Розрахунок був у тому, що заборона неминуче призведе до зростання цін. Деякі навіть продавали частину свого майна, наприклад, худобу чи мотоцикл, щоби на виручені гроші купити більше сировини для наркотиків. Особливо в цьому спекулятивному бізнесі досягли успіху землевласники: вони купували врожай за вигідною ціною. Потім їм залишалося лише чекати, коли ціни зростуть. І вони зростали: за даними УНП ООН, у серпні 2023 року ціна кілограма опіуму становила 408 доларів – рекордний показник за всю історію.
Диверсифікація сільського господарства
В Афганістані більше немає фермерів, які зосередилися лише на вирощуванні та переробці опійного маку, каже Томас Руттіг. Це сприяє змінам: за даними УНП ООН, цього року 68 відсотків полів, раніше засіяних опійним маком, вже використовувалися для вирощування пшениці. Це призвело до збільшення посівів зернових у 2023 році на 160 тис. га порівняно з попереднім роком.
Руттіг очікує, що ця тенденція збережеться. "Зрештою, пшениця - найважливіший основний продукт харчування в Афганістані", - зазначає він. За його словами, є також ознаки того, що фермери диверсифікують виробництво та вирощуватимуть цінніші фрукти та овочі. Але це, звичайно, непростий процес, особливо у тому, що стосується фруктів, тому що дерева потрібно посадити, потім виростити, перш ніж вони почнуть давати врожай. Це означає, що безземельних селян чекають важкі роки. "Другий рік заборони на культивацію опійного маку буде для них важким", - наголошує експерт.
На думку Руттіга, одна з перспектив полягає в тому, що насильство в країні може припинитися, що полегшить комерційну діяльність. Цьому також сприятиме будівництво доріг, яке нині активно ведуть таліби. У довгостроковій перспективі це може призвести до зниження витрат на безпеку, що також вплине на виробництво та торгівлю. Однак Руттіг попереджає: "Ми не повинні забувати, що Афганістан входить до десятки країн, які найбільше постраждали від кліматичної кризи в усьому світі. Це зробить сільське господарство загалом більш проблематичним".
