При згадці рок-музики багато людей стереотипно уявляють щось важке і брутальне, або щось протестне на кштал панк-року. Але по факту це напрям дуже багатий на під-напрямки і серед них є дуууже далекі від стереотипів. Пропоную поглянути на кумеднішу сторону рок-музики.
В принципі, кумедні елементи в рок-музиці є дуже давно (достатньо згадати кліпи до пісень гурту Twisted Sister), але особливого поширення вони набули вже в ХХІ сторіччі з урізноманітненням power metal і фолк-рок/метал гуртів.
У мене є в планах пройтись і по найабсурдніших паверниках (з лазерними динозаврами і залізною силою гарбузів), і по щасливому металу гурту Freedom Call, і по багатьом бешкетникам фолк сцени. Але одна нещодавня знахідка підштовхнула мене почати з двох італійських пародійних гуртів (за одним я стежу вже багато років, а другий якраз і став тією знахідкою).
Nanowar of Steel
Чотири роки тому ютуб підкинув мені пісню під дещо дивнуватою назвою “And Then I Noticed That She Was a Gargoyle”. Постійно шукаючи щось новеньке з метал сцени я дав шанс і цьому відео… Відео почалось з красивої акустичної вставки і на початку виглядало цілком… нормальним. Але дуже швидко сутність гурту і пісні почав видавати текст пісні, багатий на абсурд і гру слів.
Хороша якість музики і абсолютно несерйозний текст створили доволі цікавий мікс і мені стало цікаво дізнатись більше що це за гурт і постежити за тим що вони придумають надалі… І вони змогли здивувати далеко не один раз.
Справжнім розривом шаблонів стала пісня “Norwegian Reggaeton”. Шалений мікс музики і стереотипів про метал і реггі/реггітон стилі, абсурдний, веселий і по хорошому шалений відеоряд і реально чіпляюча мелодія (з відчутним місцями впливом популярного на той час “Despacito”). Справжній концентрат гумору в приємній вуху обгортці.
Але це була далеко не межа. Справді вразити вони змогли наприкінці 2019 року вже працюючи з Napalm Records. “Valhalleluja”, пісня “натхненна каталогом IKEA” (це, якщо що, дослівний переклад з опису).
Абсолютно шалений музичний мікс: елементи з всім знайомої пісні “Hallelujah”, симфонічний пауер метал, хорові вставки і запрошення на той момент ще вокаліста Gloryhammer (також далеко не найсерйозніший по текстам гурт).
А текст… Ну текст це взагалі окремий скарб. Скажена суміш із назв з каталогу ІКЕА, скандинавської міфології і найабсурдніших пасхалок.
Коротше, шаленство яке треба почути і побачити:
А далі варто згадати пісню з якою треба б не забути поставити 18+ плашку на текст.
Маленька контекстна передісторія. В англійській мові склався жарт навколо гри слів яку утворює англійська вимова назви планети Уран (“Uranus” що звучить схоже на “your anus”).
Що зробив цей гурт? Вирішив що старий жарт заслуговує цілої пісні і зробив її (про що прямою мовою сказано в самій пісні). Для повноти картини Напалми їм забеспечили гостьову участь фронтмена гурту Steel Panther, відомого своїм пошлуватим гумором.
На виході хороший бадьорий метал з доволі своєрідним текстом, в якому контекст цієї гри слів обігруєтьбся усіма можливими способами.
Але чогось мене надто понесло вперед по їх історії, а варто зробити крок назад і трошки заглянути в минуле цього гурту.
Назва є пародією на назви гуртів Manowar та Rhapsody of Fire. Початково вони робили саме сатиричні пародії на “справжній метал”, тож пародіювання назв інших гіртів було цілком логічним кроком. При чому початково вони називались просто Nanowar, але судові розбірки, які призвели до перейменування гурту Rhapsody в Rhapsody of Fire, надихнули їх на перейменування. При цьому щоб падкреслити цю дописку, вони додали її на своє лого максимально коряво (ніби вона дописана в останній момент):
Рання їх музика найчастіше звучала максимально схожою на популярні хеві метал гурти, але з максимально абсурдними лірикою і відеорядом. Наприклад:
При цьому пародіючи метал вони вже тоді почали чіпляти і інші жанри. Наприклад пісня “RAPsody” обіграла співзвучність початку слова “рапсодія” і назви іншого музичного напряму: репу. Результат вийшов доволі крінжовий. Але порівнявши з ним особливо помітно як сильно гурт виріс з того часу.
В наступні роки вони випустили цілий ряд альбомів в яких було чимало своєрідних речей.
Як наприклад їх єдина російсько-з-дуже-сильним-акцентом-мовна пісня “х**сбекистан”, дуже своєрідна антискрєпна річ (не хотів про неї навіть згадувати, але з пісні слів не викинеш і є в їх творчості і таке, а один раз почувши це “чудо” про його існування вже не забудеш).
Або пісня про “вегана велоцираптора” (абсурдність зашкалює вже навіть на рівні назви, враховуючи що раптори були одними з найефетивніших хижаків в історії).
Можна ще багато згадувати їх старих колоритних пісень. “The Call Of Cthulhu”, “Heavy Metal Kibbles”, “Hail to Liechtenstein” (пародія на німецькі марші), “Barbie MILF Princess Of The Twilight”… Кожна по своєму унікальна як музично так і текстово (особливо текстово).
Отримавши вже певну відомість, в 2021му році вони вирішили присвятити новий альбом рідній Італії. Ну а точніше, італійській кухні, заявивши що для італійців це найважливіше. Альбом містив версії пісень як італійською так і англійською мовами. Типовим представником цього альбому є “La Maledizione di Capitan Findus”, пісня випущена обидвома мовами в дещо більш фолковому стилі.
А вже цього року вони випустили альбом який знову пройшовся по різноманітній світовій музиці і спародіював її. Була там наприклад пародія на Sabaton, за участю вокаліста самих сабатонів (як я вже колись згадував, любить дядечка в гості ходити). Пародіюючи гурт що співає про історію воєн вони вирішили обіграти зображення футбольних баталій як війни. Пісня зроблена якісно, але, якщо чесно відео до неї мені особисто здаєлося недоречним, враховуючи наш контекст (війна не те про що зараз здаєтсья правильним жартувати).
Але давайте перейдемо до позитивніших прикладів. Наприклад “Dimmu Bugie”. Бугі-вугі з відсилкою до гурту Dimmu Borgir:
В тому ж альбомі вони примудрились створити і своєрідний танцівальний хіт “Disco Metal”. Вони далеко не перші хто поєднав диско і метал, але я ще не чув жодного такого поєднання з таким саме танцювальним потенціалом. Дуже ціпуча мелодія і, як завжди, максимально сааркастичний текст. Одна з мабуть найкращих їх наразі робіт.
Також з цього альбому можна виділити пародію на Backstreet Boys “Protocols (Of the Elders of Zion) Of Love”. Красива романтична пісня… про конспірологію.
Коротше, хлопаки реально дуже продуктивні і креативні, хоча і моментами неоднозначні. Часто жартують на грані фолу, не раз цю грань і перетинали (особливо на початку творчості). Але головне, створюють регулярно найрізноманітніші роботи на будь який смак високої якості.
BardoMagno
Гурт BardoMagno був створений музикантами з гуртів Folkstone, Nanowar of Steel (так вони і тут є) та Holy Martyr. На відміну від попереднього гурту, у цього музика значно легша, здебільшого в жанрі пародійного фолк-року, але місцями у вигляді взагалі фолку без особливої присутності року.
На відміну від нановарів, тут матеріал вже не намагається перейти грань фолу при кожній придатній можливості. Зате максимально насичений місцевим колоритом, прикрашенй звуками волинки і мелодійної італійської мови.
Фірмовою фішкою кліпів гурту є суміш середньовічча і сучасності. При чому це робиться максимально очевидно і в одночас так, ніби нічого особливого не відбувається.
При чому рівень виконання такий, що якщо слухати тільки музику і не звертати уваги на згадки знайомих речей типу телеграма, інстаграма і тд. в потоці чужої мови, можна подумати що мова йде про солідний серйозний гурт, що співає про щось високе.
“Federico II c'è” яскравий приклад такої пісні, що звучить максимально серйозно. Але по факту проходиться по історичним курйозам аля 4-річного імператора, або папи що був тричі відлученим від церкви.
Не обійшов і цей гурт танцювальну музику з відлунням латинської Америки:
При цьому сам текст проходиться в легковажній формі по історії колонізації. Христофор Колумб, Теночтитлан, Ацтеки… Колоритна штука і гідний собрат норвезького реггітона.
Про історію гурту особливо інформації знайти не вдалось. Схоже будучи націленим впершу чергу на внутрішню аудиторію, гурт поки не отримав гідних описів в англомовних джерелах.
Зате можна поділитись ще одним веселим і стильним зразком їх гумористичної творчості:
Отака от вийшла підбірочка з країни, що подарувала нам багату історію, смачну кухню і чимало мелодійної музики. Є ще кілька більш серйозних гуртів з Італії, про яких також хочеться розповісти, але це вже іншим разом.
