Друкарня від WE.UA

Маніфест метаэкспресіозму (Фотографія)

Автор: Філор
Канал: https://t.me/metaexpressionism

Неусвідомлений підхід до кольорокорекції, а саме у виборі кольорів і їх насиченості, привів мене до нового методу вираження своїх почуттів.

Переважання одного кольору на фото і подальший аналіз цього- призводить до розуміння того, які почуття переважали у момент самого процесу створення фото, під час самої кольорокорекції. Початкове фото, може бути створено у будь-який день, незалежно від настрою, часу, це перша частина створення "віртуального полотна". Спроба зафіксувати простір, це до першої частини, зафіксувати час- в другій.

Друга частина, включає процес редагування фото, у цей момент відбувається те горезвісне вираження почуттів, в моменті, це і є спроба зафіксувати час. Законсервувати набуте переживання і те місце яке надихнуло його сфотографувати. Домінування кольору над зображенням, прийом насиченості кольору, відхід від класичних правил кольорокорекції і привів мене до визначення свого стилю як експресіонізм.

Ніколи раніше не було можливості відтворити його у сфері фотографії. Важливу роль грає сам процес творення, суб'єктивне сприйняття мистецтва кожним окремо, відіграти на глибині ракурсу, показати масштаб і величність архітектурної споруди, наприклад. У теж час відходжу від ярлика фотографа, це прагнення не лише відтворити дійсність, але і вказати на емоційний стан автора. Це реакція на всім звичні фото середовища, що оточує нас, протест проти звичної форми створення і просування публікацій. Перевага методів вираження над буденним сприйняттям подібного, надання додаткових сенсів туди де б це здавалося б не треба.

Психологізація акту творчості, насадження більше асоціативного і абстрактного виду перегляду. Акт синестезії, якщо завгодно. Взяти модерний стиль в мистецтві, використати його у тій сфері творчості де він ніколи не застосовувався, знаходячись при цьому в епосі заходу постмодернізму, являє собою метамодерний перформанс, коливання між двома крайнощами. Поєднання мертвого стилю в мистецтві, суб'єктивний акт творчості, оголені почуття, абстрагування від звичної форми і подання кольору, абстрактні теми зафіксовані в просторі у результаті своєму дало нам першого у світі метаекспресіоніста.

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Олександр
Олександр@Filor

12Довгочити
395Перегляди
8Підписники
На Друкарні з 18 квітня 2023

Більше від автора

Це також може зацікавити:

  • Лист

    Вони сиділи поряд щоп'ятниці

    Теми цього довгочиту:

    Вірш
  • Альбер Камю «Чума». Зло, що поступово руйнувало місто

    Як можна випробувати суспільство? Як пробудити бажання до опору, співчуття та солідарності? Як пережити масштабне лихо, проте, навіть, вкінці «метафоричного бою» знайти сенс для подальшого існування.. знайти те, заради чого варто жити

    Теми цього довгочиту:

    Література
  • Перша художниця театру «Березіль»

    Жінка, яка може надихнути молодих театралок та художниць, авангардистка, про яку мало відомо, попри значний внесок в історію українського театру. Вона навчалась у Федора Кричевського та Вадима Меллера, працювала в театрі «Березіль» та була єдиною жінкою серед сценографів.

    Теми цього довгочиту:

    Березіль

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • Лист

    Вони сиділи поряд щоп'ятниці

    Теми цього довгочиту:

    Вірш
  • Альбер Камю «Чума». Зло, що поступово руйнувало місто

    Як можна випробувати суспільство? Як пробудити бажання до опору, співчуття та солідарності? Як пережити масштабне лихо, проте, навіть, вкінці «метафоричного бою» знайти сенс для подальшого існування.. знайти те, заради чого варто жити

    Теми цього довгочиту:

    Література
  • Перша художниця театру «Березіль»

    Жінка, яка може надихнути молодих театралок та художниць, авангардистка, про яку мало відомо, попри значний внесок в історію українського театру. Вона навчалась у Федора Кричевського та Вадима Меллера, працювала в театрі «Березіль» та була єдиною жінкою серед сценографів.

    Теми цього довгочиту:

    Березіль