Автор: Філор
Канал: https://t.me/metaexpressionism
Про головне
Метаекспресіоністи висловили своє прагнення руйнації масової культури як тоталітарному явищу, свого роду суспільства з якого б списували антиутопічний роман, згодом усунувши негативно впливаючу на людину, на нашу думку, сковуючі прояви у сьогоднішній обстановці. Роздуми будуть проводитися щодо тієї ситуації, яка відбувається у нашій рідній країні, щодо читачів іноземних, згідно наданої інформації, за бажанням можете використовувати у своїх міркуваннях. Території, що знаходяться поза кордону, не можуть бути повною мірою проаналізовані, бо повного уявлення та зіткнення з культурним становищем інших груп-культур, у нас не бувало, але загальні тези, оцінки та думка цілком застосовні для таких, бо ми маємо справу з технологіями та тенденціями, здебільшого з Заходу, це буде предметом нашого дослідження. Говорячи про компетенцію такого роду оцінювання, необачно було б сказати, що це претензія на об'єктивність або будь-який академічний розбір, як стильові продовжувачі експресіонізму ми висловлюємо своє суб'єктивне уявлення, пропонуємо до вашої уваги відмінну від більшості точку зору.
Виходячи з такого, варто почати саме з аналізу того, що відбувається в перспективі часу, дати оцінку культурі, розповісти докладніше, з чим ведеться боротьба, і чому, зрештою запропонувавши всім інший підхід та цінності. Отже, чим є сформована культурна ситуація що містить у собі пережитий період соціал-модернізму, постмодерн, що реалізував себе відразу після розвалу СРСР, вже добряче вичерпавши себе на час приходу, і потихеньку захоплюючий інтелектуальне поле метамодерн.
Метаекспресіоністи, як прихильники останнього, даватимемо переоцінку культури, намагаючись наблизити і розширити його. Отже, сучасна культура тотожна цінностям, які мають віральність та прибуток. Механізм всього дійства досить взаємооборотний: Цінності, мораль, будь-які інші характеристики суспільства виходять з можливостей капіталу та прошарку можновладців відірваних від реальності до створення і просування таких, далі поширення, немов вірус недуги вторинних думок, двигуна протилюдських, антигуманних дій, злочинів не тільки кримінальних, а й моральних, так, не всіх чекатиме кара, ці показові виступи вищих верств суспільства наперекір усьому, байдужість на прояви гніту та несправедливості по суті є ні що інше як цирк, мета якого-розважити, вивести на емоції, змусити обурюватися, когось надихнути.
Такими діями впливові чинники вже стають не приводом до думки, дії, а характеристикою особистості, суспільство починає саме продукувати навіюване ним. Варто окремо розглянути конкретні цінності, що є основним двигуном більшості творчих процесів, роздумів, будь-якої іншої діяльності спрямованої на осмислення себе, окремо, місця у світі, становища у суспільстві та інше. На цьому зараз і зупинимося:
Візьмемо для початку поняття культури, як сукупність матеріальних та духовних цінностей, історично набутий звід правил утворений усередині соціуму для його існування, твору, гармонізації. Що ми маємо зараз? Декаданс, у всіх його проявах. На зміну ідеям та цінностям, високодуховним подвигам, прийшла нажива та відсутність морального вибору.
Показовим є те, що ми називаємо об'єктивні соціально-економічні обставини. Злидні населення, безробіття, злочинність, нерівність, негативне значення сальдо народжуваності/смертності, міграції населення, військові конфлікти, нестабільна політична обстановка, кредитні спекуляції, загальносвітова криза, каталізатором якої стала пандемія дає нам можливість найяскравіше побачити всі ті протиріччя котрі спіткало суспільство. Спробуємо скласти портрет людини сучасності, щоб наочно подивитися.
Варто почати саме з підростаючого покоління, візьмемо зріз приблизно 14-21 років. Як діти, які вже з самого дитинства мали справу з плодами технологічної революції, що буквально виросли за екраном гаджета, сприймають інтернет як джерело всього правдивого і правильного, готові пластично приймати красиво загорнуту пропаганду під виглядом шоу. Культурний код таких досить вузький і обмежений буквально декількома додатками, які мають схожі характеристики, а саме:
Трансляція "правильного" способу життя, багатство на показ, розпуста і бенкет у всій красі, обмежуючись фото/відео постами неважко за яскравими образами виловити так вигідну деяким повістку, ненароком іменовану мотивацією, бізнес тренінгом, східною філософією, будь-якою іншою нісенітницею. Але з цього ясно, що з подібного підходу висаджують насіння міфів, ірраціональності, матеріального та духовного шовінізму, основна ідея вміщується у слово ДЕМОНСТРУЙ. Щодо форми та подачі такої поп-страви- це буквально всі популярні формати гумористичного, науково популярного та будь-якого іншого розважального контенту. Найбільш показовим способом буде вказати на цінності, що транслюються:
Егоїзм
Відчуженість
Прибуток
Нажива
Жадібність
Пихатість
Агресивність
Жадібність
Безладність
байдужість
Вітровість
Вульгарність
Дурність
Гординя
Заздрість (як двигун)
Розпещеність
Решту врахуємо як похідні. Ось такого чоловічка малюють нам впливові фактори, і для чого. Це виховання елементів, не здатних до організації та об'єднання. Спроба намалювати світ мрій для кожного є лише закритою домашньою вечіркою, в якій кожен відчужено сидить у своїй кімнатці, а за вікном, вона, реальність. Примітним є той факт, що ті самі протиріччя в суспільстві та подібні “вечірки” і сприятимуть пробудженню, найкращим лікам і буде каталізатором на шляху до кращого суспільства. І де ж у всьому цьому роль метаекспресіоністів? Ми визначаємо своє призначення як “будителі”, які не тільки чітко бачать культурний занепад, а й пропонують шляхи вирішення, альтернативу.
Необачно було б казати, що метаекспресіоністи голос покоління або щось на кшталт, все ж таки необхідних ресурсів для такого статусу у нас немає, та й не вважаємо за потрібне такими бути. Досить вигідно було б метаекспресіоністам, як і замислюється, взяти в інтелектуальному полі саме середню ланку, не відносити себе ні до андеграунду, ні до інтелігенції, щоб забійна сила нашої творчості знайшла місце в серцях та думках найбільшої кількості людей. Це навіть не опортуністична позиція на кшталт “І нашим і вашим”, коректно охарактеризувати подібне прагнення як найширший спектр.Про конкретні дії, наміри та всі інші пов'язані саме з конкретною діяльністю метаекспресіоністів можна ознайомитись у перших двох блоках “Метаекспресіонізм як ляпас постмодерну” та “Концепція метаекспресіонізму” та розширити практичну частину у “Програма метаекспресіонізму”.
Говорячи коротко, ми прагнемо вийти з андеграунду, торкнутися мейнстриму, при цьому вколоти протиотруту в інформаційне поле так як вважаємо популярну культуру у форматі стирання інформаційних кордонів з загальним гегемоном- росією і її імперіалістичні амбіції нічим іншим як порочне дитя капіталізму, не вбивши яке воно поглине силами дегенерації, продовжитися процес стандартизації “Я” через призму найбільш впливових ресурсів, зараз це ті майданчики та инфлюенсери яких ми споживаємо. Монополіям, трестам, транснаціональним компаніям це тільки на руку, як можливість продати більше даних та трафіку, сміливо можна сказати про те, що подібні приватні об'єднання капіталістів мають не меншу політичну та економічну силу ніж уряди цілком, можна привести це до того значення, що це інформаційна квазідержава. Звичайно, ми приходимо до того висновку, що лише інструментарій створення нового культурного простору з провідними цивілізаціями та насадженням незалежного екзистенційного руху спрямований на виявлення талантів, розвитку навичок та загальне сакралізування “нової щирості” яка за своєю гнучкості буде виражати національні інтереси та унікальний історично здобутий культурний код.
За механізмів створення ланок побудови кращого суспільства повинен відповідати культурний рух, об'єднаний загальним національним бажанням на рівні ментальності громадянина. Впливовий чинник- натхнення до самоосвіти, почуття приналежності до змін та прогресу. Задля м’якого входу у дискурс нашої культури, яка буде зазнавати змін та розмежування, будуть створені проекти націлені на прикладний показ наших сталих цілей, демонстрації творчості та волі до руху, при цьому метаекспресіоністи розгортають діяльність у рамках особистого вираження, у своїх творах, шляхах поширення, загалом моделі поведінки у медійному просторі. Далі ми розглянемо сукупність матеріальних і духовних благ, які притаманні сьогоднішньому дню.
Говорячи про матеріальні блага ми спостерігаємо таку ж стагнацію і декаданс. Ці два поняття, на нашу думку, становлять основу амбівалентності нашої культурної ситуації. Нині сформований комплекс факторів, що впливають на буття, виглядає як стіна, яку ще належить зламати. Переважна більшість того з чим ми маємо справу є спадщиною минулої цивілізації. Це представляється нам як гротеск, який як відомо частина згаданого декадансу. Неможливість підтримувати прийнятний рівень добробуту громадян, зважаючи на відомі причини, є наслідками розрухи. Трансльовані вищезгадані цінності, є найдієвіший спосіб до руйнування того історично набутого зводу культурного коду усередині соціуму за неможливістю і не потребою підтримувати його існування, твору, гармонізації. Коли у вас виникнуть сумніви щодо визначення всього дійства як декаданс, готові оглядово вам надати зіставлення характеристик терміна з дійсним станом справ.
Характерними рисами декадентства зазвичай вважаються відхід від громадськості та відраза до повсякденного життя, відрив від реальності, переважання форми над змістом, прагнення зовнішніх ефектів, стилізації.
Повсякденність та рутина:
Мотив дій людини сучасності лежить у площині збагачення, прагнення іншого способу життя, який транслюється через призму мистецтва, загальноприйнятих соціальних інституцій. Засилля та популярність матеріалів про те, як стати багатим, правильно вести бізнес, мотивація, інші родинні та віральні теми мають великий попит. З усіх кутів чути індивідуалізм з конкуренцією як єдино ефективні методи до становлення. Люди більше не довіряють один одному, не кажучи про "Люби ближнього свого як самого себе", адже всюди самопроголошені інтелектуали, професіонали та експерти які в гріш не ставлять оточуючих, вплив авторитетів на пару з лідерами думок становить привабливу ситуацію для ”добродіїв”. Підкуп, реклама, шантаж, перспектива втрати репутації так сильно тримають у страху тих, хто має медіа ресурс, доходить до смішної паніки втратити набутий спосіб життя. Всі ці фактори вважаю за потрібне звернути проти ворога. Звертаю увагу читачів на приклади, заради засвоєння пропоную самостійно провести ряд асоціацій та логічних ланцюгів, щоб звернути ваш погляд на суть речей.
Форма та зміст:
Сенс і наповнення пішли, якщо не на останню позицію, то на другорядні ролі. Буквально розкладання на найпримітивніші складові, головне здивувати, звернутися до первісних інстинктів, зовнішні ефекти, ось, що актуально, марнотратне надспоживання за яким не варте ні думки ні досвіду.Маркетинг грає з нашим сприйняттям, намагаючись підпорядкувати собі попит, симулюючи такий. Велика увага надається зображенню, показати той пейзаж, що нікому не доступний, стилізація бажаного. Подібний процес лише плодить симулякри серед абсурду та протиріч. Зайнята нами позиція та реакція суворо опозиційна подібному. Наш протест не панковий, а творчий, прихильний до соціуму, який бажає скинути весь декаданс у тартари. Якщо сучасна інтелігенція в спробах уникнути соціальних бурлінь і потрясінь приходить до їхньої думки “чистому”, “позаполітичному” мистецтву очорнюють його до неможливості.
Гламур метаекпресіонізму ні до чого, якщо й звертатися до тієї форми і дилетантства на пару з виродженням так приємні андерграунду то лише з метою збагатити його великою кількістю змістовності та смислового навантаження, перейти з розряду астенічності до стенічного, революційного та прогресивного світовідчуття.
Метаекспресіоністами також рухає подібний настрій певною мірою, визнаємо себе жертвами сил, що тимчасово перемогли ненависних до нас, боротьба з ними як частина розвитку, самоаналізу, рефлексії, процесу пізнання. Діалектика тут дуже доречна. Якщо і виникає відчуття протиріччя, марення при розборі або розумінні ідеї варто врахувати амбівалентність буття, в цілому, боротьбу протиріч задля будь-якого руху, подібне нашарування охарактеризуємо як широту думки, котрий раз переконуючись у необхідності впливовості на публіку будь-якими доступними нам методами.
Підсумки та висновки:
У висновку вважаю за потрібне сказати, що в основі сьогоднішньої культурної ситуації лежить декаданс, надспоживання, ірраціоналізм, першоджерелом яких є постмодернізм та відносини у вигляді імперіалізму. Метаекспресіонізм- альтернатива і опозицію сформованим обставинам, що пропонує наперекір психологізацію акта творчості, вихід з екзистенційної кризи шляхом творчо-подолаючої дії, переосмислення технічної культури, структурування почуттів, осциляції, прагматичного романтизму, зсув культурної парадигми, концепцію взаємодії на рівні зі свідомим і несвідомим, духовним і матеріальним, раціональним та ірраціональним. емпіричного початків, перебуваючи у русі постійного розширення, використання людського ресурсу з нескінченним потенціалом, ентузіазмом маючи під собою більш амбівалентний підхід гнучкої форми позитивізму, що згодом має призвести до трансформації культурної системи.
