Друкарня від WE.UA

Не всяка дурість від росіян

Оригінально публікація на ЖЖ від 19.01.2021.

При всій моїй прихильності до ПЦУ і її предстоятеля, не можу промовчати, коли з політичного мотиву поширюють неправду. Мова про оцю заяву:

У нашого народу такої традиції, пов’язаної зі святом Богоявлення, не було. Ані етнографи, ані історики ще до середини ХХ століття не фіксували нібито «традиційних» масових пірнань українців у крижану воду з нагоди свята Хрещення Господнього. Немає описів такого дійства ані у давніх джерелах, ані у дослідження про традиції козацької України, ані у спогадах людей старшого віку. Деякі історики пов’язують такий звичай з нашими північними сусідами, росіянами, у яких було прийнято пірнати в холодну воду після лазні, а також із поширенням ідей загартування організму, як частини здорового способу життя

— Не традиція і гріхи не змиває: ПЦУ розвіяла міф про необхідність пірнання на Водохреще.

На противагу наводжу уривок інтерв’ю з представником академічної фольклористики:

Звичай пірнати в ополонку (звичайно, не голяка, а у вбранні, як, зрештою, і на Поливаний понеділок) фіксується по всій території сучасної України (до речі, є цей звичай і в інших християнських слов’янських народів, зокрема, болгар, сербів, македонців) щонайменше з першої третини ХІХ століття – відколи почались етнографічні дослідження. Згадки про нього зустрічаються у працях Михайла Максимовича й Павла Чубинського, а також польського етнографа Оскара Кольберґа. Водночас, річкове купання зовсім не було обов’язковим: у селах без водойм поблизу йшли обливатися до криниць. Гуцули ж мали звичай умочувати в освячену воду лише постоли – аби в році, що настав, не мати проблем із ногами.

— Олена Чебанюк (Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т. Рильського НАН України).

Водохреще на правому березі Дніпра у Києві. 1910-ті роки.

Не всяка дурість має російське походження.

Однак дійсно — гріхи не змити водою, навіть свяченою. Всепрощення буває в житті християнина лише раз — під час одноразового хрещення. Тому пірнати є сенс лише з міркувань моржування й поваги до традицій. Сакрального сенсу в тому дійстві нема.


Update: Стаття по темі: “Чи купалися українці на Водохреще?

Павло Чубинський, який у 1870-х роках очолив широкомасштабні етнографічні експедиції  українськими губерніями Російської імперії, описав купання в одному із сіл Канівського повіту: “Після водосвяття деякі молоді селяни купаються в ополонці, для здоров’я, а інколи стріляють по кілька разів у повітря і таким чином “очищення від гріхів світові сповіщають”. 

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
М. М. Безрук
М. М. Безрук@UeArtemis

Аматор мовознавства

142Довгочити
9.6KПерегляди
40Підписники
Підтримати
На Друкарні з 18 квітня 2023

Більше від автора

  • Заголовки Аберкромбі

    Так склалось, що не читаю, але цікавлюсь автором Джо Аберкромбі. Справа в тому, що в цього письменника-фентезиста є доволі кумедний талант до добору епіграфів та назв для своїх книжок: їх завжди вкрай складно узгодити з наявними українськими перекладами цитованих першоджерел.

    Теми цього довгочиту:

    Переклад
  • По-дружньому про переклад Варкрафту

    Денис Скорбатюк, координатор проекту “Легенди Blizzard” видавництва Molfar, започаткував серію, як на мене, вельми цікавих статей про перекладацьку роботу над франшизою. Тому хочу в праві нашого давнього знайомства трошки прокоментувати ці замітки.

    Теми цього довгочиту:

    Переклад
  • Періодика і буркотіння

    Оскільки в Хтивітирі у мене назбиралась помітна вервечка дописів, думаю, варто перенести мої зауваження у блог. Справа в тому, що минулої осені я повторив експеримент із передплати періодики: цього разу я виписав дві літературні газети й іменитий журнал “Критика”.

    Теми цього довгочиту:

    Газети

Це також може зацікавити:

  • перша жінка в луврі — українка?

    лувр — чи не найвеличніший музей світу — має у своїй колекції 460 000 експонатів і лише 663 з них належить жінкам. знадобилось століття, щоб там з’явилась перша мисткиня. тож хто та, що кинула виклик світу “чоловічого” мистецтва і відкрила ті двері, які для жінок були закриті?

    Теми цього довгочиту:

    Фемінізм
  • Огляд – «Пропала грамота». Чи варто дивитися?

    Значить так… Подивилася я тут на днях кінострічку, яка займає 12-у позицію у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно – «Пропала грамота» (1972 рік).

    Теми цього довгочиту:

    Фільми

Коментарі (1)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • перша жінка в луврі — українка?

    лувр — чи не найвеличніший музей світу — має у своїй колекції 460 000 експонатів і лише 663 з них належить жінкам. знадобилось століття, щоб там з’явилась перша мисткиня. тож хто та, що кинула виклик світу “чоловічого” мистецтва і відкрила ті двері, які для жінок були закриті?

    Теми цього довгочиту:

    Фемінізм
  • Огляд – «Пропала грамота». Чи варто дивитися?

    Значить так… Подивилася я тут на днях кінострічку, яка займає 12-у позицію у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно – «Пропала грамота» (1972 рік).

    Теми цього довгочиту:

    Фільми