Не всяка дурість від росіян

Оригінально публікація на ЖЖ від 19.01.2021.

При всій моїй прихильності до ПЦУ і її предстоятеля, не можу промовчати, коли з політичного мотиву поширюють неправду. Мова про оцю заяву:

У нашого народу такої традиції, пов’язаної зі святом Богоявлення, не було. Ані етнографи, ані історики ще до середини ХХ століття не фіксували нібито «традиційних» масових пірнань українців у крижану воду з нагоди свята Хрещення Господнього. Немає описів такого дійства ані у давніх джерелах, ані у дослідження про традиції козацької України, ані у спогадах людей старшого віку. Деякі історики пов’язують такий звичай з нашими північними сусідами, росіянами, у яких було прийнято пірнати в холодну воду після лазні, а також із поширенням ідей загартування організму, як частини здорового способу життя

— Не традиція і гріхи не змиває: ПЦУ розвіяла міф про необхідність пірнання на Водохреще.

На противагу наводжу уривок інтерв’ю з представником академічної фольклористики:

Звичай пірнати в ополонку (звичайно, не голяка, а у вбранні, як, зрештою, і на Поливаний понеділок) фіксується по всій території сучасної України (до речі, є цей звичай і в інших християнських слов’янських народів, зокрема, болгар, сербів, македонців) щонайменше з першої третини ХІХ століття – відколи почались етнографічні дослідження. Згадки про нього зустрічаються у працях Михайла Максимовича й Павла Чубинського, а також польського етнографа Оскара Кольберґа. Водночас, річкове купання зовсім не було обов’язковим: у селах без водойм поблизу йшли обливатися до криниць. Гуцули ж мали звичай умочувати в освячену воду лише постоли – аби в році, що настав, не мати проблем із ногами.

— Олена Чебанюк (Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т. Рильського НАН України).

Водохреще на правому березі Дніпра у Києві. 1910-ті роки.

Не всяка дурість має російське походження.

Однак дійсно — гріхи не змити водою, навіть свяченою. Всепрощення буває в житті християнина лише раз — під час одноразового хрещення. Тому пірнати є сенс лише з міркувань моржування й поваги до традицій. Сакрального сенсу в тому дійстві нема.


Update: Стаття по темі: “Чи купалися українці на Водохреще?

Павло Чубинський, який у 1870-х роках очолив широкомасштабні етнографічні експедиції  українськими губерніями Російської імперії, описав купання в одному із сіл Канівського повіту: “Після водосвяття деякі молоді селяни купаються в ополонці, для здоров’я, а інколи стріляють по кілька разів у повітря і таким чином “очищення від гріхів світові сповіщають”. 
Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
М. М. Безрук
М. М. Безрук@UeArtemis

Аматор мовознавства

7.6KПрочитань
11Автори
37Читачі
Підтримати
На Друкарні з 18 квітня

Більше від автора

  • Кінець?

    Минулого разу я писав такий допис на півмертвому ЖЖ. Що ж, іще одна платформа йде в небуття. Шкода. Я вже призвичаївся тут.

    Теми цього довгочиту:

    Друкарня
  • Окрім Жадана 2: Рука сама рубанула повітря!

    Не було жодного українського некролога, і якби не моя випадкова цікавість, гадаю, ніхто б в Україні не дізнався, що 26 лютого 2025 року померла харківська письменниця Ірина Глєбова (у дівоцтві Полякова).

    Теми цього довгочиту:

    Література
  • Кохайтеся, чорнобриві, та не з…

    Серед творів Грабовського існує одна поема, котру, як на мене, літературознавці несправедливо обділяють увагою. Йдеться про “Текінку” (себто туркменку).

    Теми цього довгочиту:

    Українська Література

Вам також сподобається

  • Сім вимірів релігії

    Переклад англомовної статті про сім вимірів релігії Нініана Смарта — британського релігієзнавця, який розвинув сферу академічного релігієзнавства і допоміг дистанціювати його від богослов'я.

    Теми цього довгочиту:

    Релігієзнавство
  • Звідки наш музичний смак?

    Чому хтось любить реп, а хтось - джаз? Опитування показують, що що люди слухають музику 3 години на день, але чому усі - різну?

    Теми цього довгочиту:

    Музика
  • “Як росія знищувала мови країн Середньої Азії та Балтії”

    Стаття розглядає історичний контекст Російської імперії та Радянського Союзу щодо пригнічення мов та культур народів, які були під їхнім пануванням. Вона зазначає, що експансія Росії в Середній Азії та інших регіонах спричинила знущання над цими народами

    Теми цього довгочиту:

    російська Імперія

Коментарі (1)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • Сім вимірів релігії

    Переклад англомовної статті про сім вимірів релігії Нініана Смарта — британського релігієзнавця, який розвинув сферу академічного релігієзнавства і допоміг дистанціювати його від богослов'я.

    Теми цього довгочиту:

    Релігієзнавство
  • Звідки наш музичний смак?

    Чому хтось любить реп, а хтось - джаз? Опитування показують, що що люди слухають музику 3 години на день, але чому усі - різну?

    Теми цього довгочиту:

    Музика
  • “Як росія знищувала мови країн Середньої Азії та Балтії”

    Стаття розглядає історичний контекст Російської імперії та Радянського Союзу щодо пригнічення мов та культур народів, які були під їхнім пануванням. Вона зазначає, що експансія Росії в Середній Азії та інших регіонах спричинила знущання над цими народами

    Теми цього довгочиту:

    російська Імперія