Дві книжки
Два вірші
Обох знедолених, але таких яскравих
Дві долі
Два уми
Що визнані були за їх страждання
Дві думки
Два шляхи
Об'єднанні, але не прагненням до слави.
Лише життям
Його любовью
Та трагізмом
Його в кінці печаллю
Дві книжки
Два вірші
Обох знедолених, але таких яскравих
Дві долі
Два уми
Що визнані були за їх страждання
Дві думки
Два шляхи
Об'єднанні, але не прагненням до слави.
Лише життям
Його любовью
Та трагізмом
Його в кінці печаллю
Там, удома, на землях безбатчених,Вітер ніс порожнечу й жах,Вороги їхні хати спалили,А їхні імена стерли в прах.На полях, де колись сміялися,Де жнива золоті цвіли,Лиш мовчання стояло, мов кам’яне,Лиш мовчання, мов тіні війни.
Там, удома, на землях безбатчених,Вітер ніс порожнечу й жах,Вороги їхні хати спалили,А їхні імена стерли в прах.На полях, де колись сміялися,Де жнива золоті цвіли,Лиш мовчання стояло, мов кам’яне,Лиш мовчання, мов тіні війни.