або як працює культ антикультизму
Світ знову полює на єретиків.
Не з багаттями, а з хештегами. Не з інквізиторами, а з «експертами із сект».
Страх «системи» перед людиною, яка мислить, залишився тим самим, лише форми стали цифровими.
Будь-яка ідея, що виходить за межі звичного наративу, миттєво отримує ярлик.
Так зручніше: ярлик знімає відповідальність думати.
Жах для системи
Об’єднання людей із різних країн, національностей, культур і релігій, які разом з істориками, релігієзнавцями, археологами досліджують історію світу, давні культи та світові релігії, щоб очистити правду від домислів, брехні та спотворень, у пошуках істини та справжніх причин суспільних проблем, назвали сектою. Чому? Бо вони наважилися запитувати?
Вони не створюють культ, не вимагають вірити на слово. Вони досліджують:
беруть інтерв’ю у вчених: істориків, релігієзнавців, археологів;
перевіряють джерела, порівнюють версії, шукають збіги та суперечності;
аналізують міфи й релігійні тексти в історичному контексті.
Це не «духовні гуртки» чи езотеричні посиденьки.
Це робота, де на стику науки, логіки та щирого інтересу народжується спроба відновити істину, очищену від маніпуляцій. І, схоже, комусь невигідно, щоб хтось вичищав правду з-під вікових нашарувань брехні.
Сучасна система не любить, коли люди перестають бути глядачами.
Вона любить кероване мислення: щоб людина повторювала, а не досліджувала.
Тому будь-який рух, у якому люди вчаться думати, оголошується загрозою.
Механіка ярлика
Коли групу людей називають сектою, пояснення чому зазвичай зводяться до вирваних із контексту фраз і спотворення суті до прямо протилежної.
Такий ярлик працює як вимикач розуму:
почув - злякався - відвернувся.
Медіа та «антикультисти» створюють емоційну конструкцію, а не аргумент.
У їхній риториці немає аналізу, але є залякування та маніпуляція.
Їм не потрібно, щоб ти зрозумів, що саме робить АллатРа.
Їм потрібно, щоб ти не захотів дізнатися.
Так створюється ефект «інформаційного карантину»:
людей ізолюють не в’язницею, а суспільним презирством.
Усе, що не вписується в задану систему координат, миттєво відправляється в сектор «єресь».
Страх перед пробудженням
Інформаційна інквізиція вже не метафора.
Це ціла індустрія, яка живе за рахунок страху та контролю.
Поки люди вірять авторитетам, ЗМІ та тим, хто голосніше й переконливіше кричить, жодної еволюції свідомості не відбудеться.
Система не боїться екстремістів. Вона боїться питань.
Особливо тих, що ставляться спокійно та логічно.
Від тих людей, які не вимагають вірити, а пропонують розібратися й зрозуміти.
Коли люди з різних країн збираються не для того, щоб сперечатися про Бога, а щоб досліджувати першоджерела, історія починає очищатися.
І комусь це страшно, бо брехня перестає бути фундаментом.
АллатРа як лабораторія свідомості
Суть не в тому, щоб довести «свою правду», а в тому, щоб дійти до суті речей.
Це відкрите дослідження, де люди з найрізноманітніших сфер, від домогосподинь та інженерів до вчених і підприємців, об’єднуються, щоб поставити запитання:
де закінчується міф і починається знання?
Волонтери АллатРа не нав’язують ідеологію. Вони пропонують метод.
Метод самостійного пошуку, де віра перевіряється логікою, а логіка совістю.
Саме тому для системи це «небезпечно»: там, де людина починає мислити вільно, влада над її свідомістю втрачає силу.
Епілог: епоха цифрової інквізиції
Сьогодні багаття замінено алгоритмами, а доноси коментарями.
Вік технологій не скасував полювання на відьом. Він лише переніс його в онлайн.
Але істина, як і тисячу років тому, залишається живою.
Вона йде слідами тих, кого називають «єретиками».
І щоразу, коли хтось вимовляє слово «секта»,
лінивий розум пройде повз, а допитливий поставить запитання:
що хочуть від мене приховати за цією брехнею?
А раптом це те, що мені не дозволили зрозуміти?
