Версія: 4.0 від 27.08.2026
Автор: Валентин Сухов — незалежний мислитель-практик. Методологія доопрацьовується в процесі мислення та практичного застосування.
Методологія «Фундаментальне мислення» — це надійна основа та системний підхід до мислення як такого та його похідних: світоглядів, методів пізнання та уявлення про що-небудь, системного та безсистемного підходу до мислення, побудови та використання будь-яких смислових конструкцій.
Методологія побудована за допомогою незалежного погляду автора і не підпорядковується суворо жодній із систем мислення, крім своєї власної. У ній використовуються нові або переосмислені поняття, формулювання яких винесені в окремий розділ «Глосарій».
Пояснення щодо ключових пунктів винесені на окремі сторінки — скористайтеся навігацією.
Формулювання мислення та рефлексії в рамках методології:
Мислення — це побудова смислової конструкції з досмислового стану за допомогою фундаментальної ймовірності. Такі конструкції можуть закріплюватися як рефлекс і брати участь у рефлексії.
Рефлексія — це оперування набором готових смислових патернів визначення, міркування та впливу для швидшого прийняття рішень у знайомих ситуаціях, де сам метод міркування та оперування готовими смисловими конструкціями також визначений заздалегідь.
Навіщо потрібна методологія?
Мислення без універсального еталону визначення смислових конструкцій та безпечного середовища застосування є вкрай небезпечним заняттям. Нерідко це призводить до конфліктів, сварок, нерозуміння, неправильного розподілу ресурсів та їх марної витрати, надто обмеженої й агресивної рефлексії.
Міркування та дії наповнюються малоефективними й небезпечними неперевіреними підходами: догмами, аксіомами, істинами, вірою, почуттям, що визначає істину, монополією на думку, придушенням інших поглядів.
Методологія пропонує інструменти для підвищення безпеки, продуктивності та чесності мислення й рефлексії.
Поняття, що використовуються в методології:
Досмисловий стан
Наявність сигналу без будь-якої його інтерпретації. Відправна точка для мислення.
Абсолютна невідомість
Відсутність можливості визначити що-небудь абсолютно через брак достатнього обсягу знань або еталону — абсолютної перевіреної істини. У сфері абсолютної невідомості всі уявлення є однаково ймовірними.
Фундаментальна ймовірність
Інструмент визначення рівня ймовірності будь-якого уявлення, що виключає як повне підтвердження його як істини, так і повне заперечення його як неправди.
Функціональна реальність
Визнання всієї сфери спостереження та міркування функціональною реальністю через недостатність знань про фундаментальні частинки реальності, її межі, причини, призначення тощо.
Усі елементи функціональної реальності визначаються через свою функціональність і не мають абсолютних значень або визначень.
Загальний потік змін
У функціональній реальності основоположною функцією для всіх інших вважається загальний потік змін, виражений рухом і зміною всіх спостережуваних частинок.
Максима
Універсальна змінна, що містить у собі одне або більше рішень певного питання.
Неуявна величина
Обов’язкове додаткове значення, присутнє в Максимі.
Методи, що входять до методології «Фундаментальне мислення»:
Метод визначення ймовірності уявлень.
Поділ уявлень на 3 рівні:
Низькоімовірний — такий, що не має проявів і користі для виживання людини та мислення.
Імовірний — наявність або проявів, або користі для виживання людини та мислення.
Високоімовірний — наявність і проявів, і користі для виживання людини та мислення.
Метод зміцнення рефлексії «Психоемоційна щеплення».
Контрольоване занурення в різні ймовірні ситуації з безпечним та ефективним їх розумінням і реакцією на них.
Метод вирішення складних завдань і зіткнення з невідомістю.
Низка кроків, що підвищують ймовірність вирішення або приводять до вирішення подібних завдань.
Метод вирішення завдань через універсальну змінну Максима.
Набір спектру ймовірних значень або рішень завдання.
Метод роботи з рефлексією.
Перегляд поточних смислових конструкцій, рефлексів та систем оперування ними з подальшою їх зміною, доповненням або видаленням.
Запропонований методологією основний або паралельний сенс життя: заміна страху перед невідомістю на інтерес до її пізнання.
Як застосовувати методологію
За основу мислення береться абсолютна невідомість, у якій людина перебуває постійно, незалежно від рівня знань, методу підходу до пізнання чи внутрішніх відчуттів. Це визначення необхідно сформулювати самому та переконатися в його дієвості на практиці, а не приймати його на віру чи без підтвердження досвідом. Перевірену основу мислення слід закріпити в рефлексії, щоб можна було звертатися до неї під час будь-якого використання мислення або рефлексії.
Створення уявлень відбувається через їхні функціональні прояви без використання абсолютних значень.
Використовується фундаментальна ймовірність для оперування мисленням в умовах абсолютної невідомості. Усі уявлення та смислові конструкції в момент створення отримують рівень ймовірності, визначений методом визначення ймовірності уявлення.
Малоймовірні уявлення неприпустимі для застосування і розглядаються лише як смислова конструкція.
Ймовірні уявлення використовуються обережно лише за умови явної користі для виживання людини та мислення. Ймовірні уявлення, що не мають користі, доопрацьовуються до корисної форми або залишаються як даність.
Високоймовірні уявлення допускаються до застосування.
