Люди часто борються не за правду, а за статус.
Не за справедливість, а за те, щоб бути “правішими”.
Це стосується і політики, і родин, і навіть випадкових коментарів в Інтернеті.
Ми змагаємося: хто кращий? хто розумніший? хто має останнє слово? Це породжує заздрість, гонку, марну витрату сил. В цій гонитві забуваємо, що справжня сила - не в зверхності, а в єдності.
· З психологічного боку: постійне порівняння - це шлях до вигоряння і невпевненості. А підтримка й взаємодія - до зростання.
· З еволюційного боку: людство виживало і розвивалося не тому, що хтось був “кращий”, а тому, що разом будували, досліджували, лікували.
· З соціального боку: чим більше в суспільстві духу співпраці, тим стійкіше воно у кризах.
А тепер уявіть, що кожен, хто прагне "виграти", зупиниться і спитає:
“Що ми можемо зробити разом?”
У світі, де тиша - сила, а не слабкість,
де доброта - не ознака наївності,
де інтелект - не змагання, а співпраця -
ми б уже жили в іншій реальності.
Фото автора cottonbro studio: https://www.pexels.com/uk-ua/photo/4659806/
