Майбутні вибори до місцевих органів влади Туреччини здатні серйозно вплинути на майбутнє країни. Йдеться не лише про мерів 81 міста, а й про політичну долю президента Ердогана.
Коли 31 березня близько 63 млн турецьких громадян, які мають право голосу, обиратимуть мерів 81 міста, це стане історичним голосуванням насамперед для однієї людини. Президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган заявив, що майбутні місцеві вибори - "останні" у його політичній кар'єрі перед передачею відповідальності за країну наступному поколінню.
Згідно з Конституцією Туреччини, Ердоган через чотири роки має залишити посаду глави держави, пішовши на пенсію. Взагалі на новий термін, за законом, балотуватися йому не можна.
Проте Бекір Боздаг, довірена особа Ердогана в парламенті, вже давно розмірковує про внесення поправки до конституції, що дозволяє нинішньому президентові обіймати цю посаду ще на один термін. А союзник Ердогана, лідер ультраправої Партії націоналістичного руху (ПНД) Девлет Бахчелі публічно звернувся до нього майже з благанням:
"Ви не маєте права залишити турецьку націю!".
Стамбул - трамплін у політичній кар'єрі Ердогана
Політична кар'єра Реджепа Тайіпа Ердогана пішла вгору в 1994 році, коли його було обрано мером Стамбула. І саме там його Партія справедливості та розвитку (ПСР) зазнала поразки на останніх місцевих виборах.
"На жаль, п'ять останніх років у Стамбулі були витрачені даремно", - нарік президент кілька тижнів тому.
Тепер ПСР має намір ліквідувати наслідки гучного провалу, що трапився 2019 року. Тоді опозиційні партії здобули історичну перемогу: через 25 років їм вдалося прийти до влади в одинадцяти містах, включаючи Стамбул та столицю Анкару, де до цього правили ісламісти.
Тому поразці президентської ПСР сприяли багато чинників, але головну роль зіграла одна людина - Екрем Імамоглу з Республіканської народної партії (РНП), який був обраний мером Стамбула. Його перемога чи поразка 31 березня може вплинути на майбутнє Туреччини, вважають спостерігачі. Новий успіх на виборах мера значно підвищить шанси Імамоглу на участь у президентській кампанії як кандидата через чотири роки, прогнозує Берк Есен, політолог з Університету Сабанджі:
"На мій погляд, Імамоглу - найкращий з можливих кандидатів від опозиції, здатний перемогти апарат влади Ердогана".
За словами Есена, стамбульський мер має всі необхідні якості, щоб згуртувати навколо себе більшість турків.
"Він може завоювати голоси різних груп населення. У нього є потенціал, щоб залучити на свій бік консервативних, лівих, курдських і навіть проердоганівських виборців", - зазначає політолог. І додає, що Імамоглу у своїй передвиборчій кампанії навіть позиціонує себе як прямого конкурента Ердогана. — "Він використовує ці вибори для відкритої атаки на Ердогана".
Боротьба за пост стамбульського мера не буде легкою
Проте 31 березня противникам президента явно буде непросто. Результати соцопитування, нещодавно проведеного інститутом вивчення громадської думки ORC, показують, що у Стамбулі розрив між Екремом Імамоглу та кандидатом від президентської ПСР Муратом Курумом становить лише 1,2 процентних пункти. Той, хто керуватиме найбільшим мегаполісом Туреччини, має для неї величезне значення: у цьому регіоні проживає близько 20% населення країни. Крім того, половина турецького експорту та 56% імпорту проходять через Стамбул.
Після перемоги Ердогана на президентських виборах 28 травня 2023 коаліція опозиційних партій розпалася, що призвело до втрати довіри виборців, констатує Есен.
"Через цю роздробленість та внутрішньопартійну боротьбу в опозиційних лавах панує розчарування в політиці та безнадійність", - нарікає політолог.
На президентських виборах минулого року опозиція висунула проти Ердогана єдиного кандидата, проте цього виявилося замало для перемоги. Сьогодні в таборі опонентів президента знову розкол: три найбільші опозиційні партії - лівоцентристська Республіканська народна партія (РНП), націонал-консервативна партія IYI і Партія демократії народів (ПДН), що перебуває під впливом курдів, - висувають своїх кандидатів на місцевих виборах.
Ердоган став мером Стамбула у 1994 році, набравши лише близько 25% голосів. Його чотири суперники отримали тоді відповідно 22%, 20%, 15% та 12%. Зараз багато хто побоюється, що Мурат Курум, кандидат на посаду мера Стамбула від партії Ердогана ПСР, зможе знову скористатися відсутністю єдності в опозиції.
Історичний шанс турецької опозиції
На відміну від місцевих виборів п'ятирічної давнини, сьогодні противники Ердогана почуваються недостатньо мотивованими, визнає Улас Тол, директор інституту вивчення громадської думки CORE.
"До 2019 року партія Ердогана правила у великих містах, а опозиція мала ясну мету - перемогу на виборах. Тим часом позиція виборців, які не підтримують Ердогана, коливається від вкрай політизованої емоційності до відмови від політики", - вважає Тол.
Майбутні місцеві вибори покажуть, "у якому напрямку може розвиватися авторитарна система в Туреччині найближчими роками", вважає політолог Берк Есен. За його оцінкою, Ердоган у ході цієї кампанії хоче послабити або повністю позбавитися потенційних суперників на президентських виборах 2028 року.
"Якщо йому це вдасться, то турецька опозиція стане ще менш конкурентоспроможною, ніж сьогодні. Можливо, ситуація порівнянна не з Росією, а з Венесуелою: там вибори відбуваються регулярно, але опозиція не має шансів на перемогу. Ось чому ці місцеві вибори такі важливі для опозиції", - підбив підсумок Есен.
Джерело — DW
