Мости, парки, шосе, зникають, виникають і зникають, підкоряючись людським примхам....
З творчістю Supergiant Games я познайомився з їхньої останньої гри - Hades, яка справила на мене вкрай позитивне враження і затягнула на довгі години, а тому знайомство з іншими проектами студії було лише питанням часу. Дивно, як невелика група людей змогла створити чотири схожі одна на одну, але, водночас, кардинально відмінні ігри, які нічим не поступаються великим ААА-проектам і опрацьовані настільки, що зайвий раз підтверджують тезу про те, що ігри - це мистецтво.
Кожен проєкт Supergiant Games самобутній, не став винятком і Transistor, який об'єднує сторітеллінг через оточення, бойовку в стилі jrpg, чудовий візуал, що дає змогу по-новому поглянути на кіберпанк, і чарівний саундтрек, грамотно вплетений в історію світу.
Технічна частина
У гри трохи просідає FPS у моментах з великою кількістю ефектів, а також я помітив кілька неточностей у перекладі (не критичних). Загалом, це і всі проблеми, з якими я зіткнувся.
Усе, що ми робили, і все, що робимо зараз, - усе це для Клаудбанку
Сюжет
Я бачив, що деякі скаржаться на сюжет Transistor, який здався їм незрозумілим. Це пов'язано з особливостями оповіді в грі, адже історія подається не безпосередньо, а у формі діалогів (скоріше монологів), за допомогою читання інформації в терміналах і за рахунок вивчення файлів мешканців Клаудбанку. Крім того, далеко не останню роль відіграє оточення, яке змінюється по ходу сюжету і теж є свого роду оповідачем. У такий спосіб виходить розповідь, схожа з тією, що ми можемо спостерігати в Dark Souls, коли гравець має сам по частинах збирати інформацію про світоустрій гри й основні конфлікти.
Протагоністом виступає дівчина на ім'я Ред, що була вельми відомою співачкою, яка виступала в місті Клаудбанк, поки після одного з виступів до неї не навідалося угруповання Камерата, яке до цього вже певний час займалося в місті вбивством людей і викраданням їхньої свідомості та здібностей за допомогою особливого меча, відомого як Транзистор.
Річ у тім, що Клаудбанк хоч і був містом мрії та полотном для багатьох талановитих художників, але був ще й процесом, який самоорганізовується, своєрідною машиною, здатною набувати будь-якої форми, якій надасть перевагу людина, що має достатню владу. Саме за цією владою і ганялася Камерата, маючи при цьому добрі наміри.
Утім, усім відомо, куди приводять добрі наміри, а тому, коли Камерата прийшла до Ред, їй не вдалося дістати особистість співачки, лише її голос, адже коханий Ред зміг закрити дівчину собою, у такий спосіб потрапивши в Транзистор і ставши його голосом. Голосом, який ми чутимемо впродовж усієї гри, що підбадьорюватиме Ред, намагатиметься жартувати у скрутних ситуаціях і коментуватиме всі дії героїні.
Сама ідея німого протагоніста далеко не нова, але саме в Transistor вона заграла новими барвами і стала важливим сюжетним елементом. Ідеї недомовленості та самостійного пошуку відповідей також добре працюють у рамках гри, водночас глибше розкриваючи геймплей, адже для відкриття нових файлів необхідно використовувати нові функції та обмежувачі, таким чином потроху вивчаючи доступні елементи.
Ти попросила про міст і він з'явився.
Геймплей
Геймплейно Transistor є цікавою сумішшю з двох видів екшену - покрокового - відомого як Хід(), і в реальному часі. Бойова система базується на функціях, здібностях, які ми вільні вставляти в різні слоти, і залежно від слоту особливості функції будуть змінюватися. Загалом є три типи слотів: активні (прив'язані до кнопок X, Y, A, B, безпосередньо використовуються в бою), додаткові (8 штук, по 2 на кожну активну здатність, яку вони будь-яким чином підсилюють/доповнюють) і пасивні (4 штуки, підсилюють персонажа або всі його здібності).
Так, наприклад, функція Jaunt() в активному слоті дає ривок, у додатковому - дає змогу використовувати іншу функцію під час відновлення Ходу(), а в пасивному прискорює саме відновлення Ходу(). Загалом кількість можливих збірок величезна, даючи змогу з невеликої кількості елементів (16 функцій) зібрати свій білд для будь-якої ситуації.
При цьому також варто стежити за кількістю доступної пам'яті - кожна здатність займає від 1 до 4 одиниць, тому потрібно підбирати здібності з розумом. Початково кожен бій відбувається в реальному часі, проте Ред у будь-який момент може активувати Хід(), що дає їй змогу спланувати кілька дій і одразу ж їх виконати, поки вороги не зможуть нічого зробити. Втім, після цього завжди йде відновлення, протягом якого героїня не зможе користуватися здібностями.
За перемогу над ворогами Ред отримує досвід і нові рівні, що поступово відкривають слоти для здібностей, збільшують доступну пам'ять, додають нові функції та дають доступ до нових обмежень. Останні дають змогу урізноманітнити гру, ускладнивши її та збільшивши кількість одержуваного досвіду (як пакт про покарання в Hades), утім, їх можна вимкнути в будь-якій точці доступу, де ми налаштовуємо функції. До речі, як і в Hades смерть не є чимось критичним, а тому, коли ХП героїні досягає нуля, в неї відключається одна з активних здібностей, активувати яку можна буде повторно через одну точку доступу.
Є аналог Нової гри +, яку Ред починає з усім прокачуванням (як і вороги, які теж еволюціонують під час гри), а нові рівні дають змогу отримати дублікати наявних здібностей, збільшуючи варіативність боївки. Моя єдина претензія до гри - мала кількість випробувань і додаткових рівнів.
Морський чорт - щойно із затоки. Доставка коржів, як і раніше, працює без перебоїв.
Аудіовізуал
Transistor, як і інші ігри Supergiant Games, отримав прекрасний візуал, що навіть через 6 років після виходу має чудовий вигляд. Неонові кольори, млява білизна творінь Процесу, унікальний вигляд ворогів, рідкісні, але від того цінніші сюжетні вставки - розробники провели бездоганну роботу, якою так славляться.
Саундтрек у грі про співачку, яка втратила голос, особливо важливий, автори це розуміли, а тому, окрім Транзистора, упродовж усієї гри ми чутимемо чарівні композиції у виконанні самої Ред, які лунають у місті й немов розповідають безтурботну історію героїні до початку її пригод. Музики досить багато і кожен трек виконаний просто чудово.
Завтра настане Ваш новий день у Клаудбанку! Яким би Ви хотіли його побачити?
Дивовижна суміш музики, кіберпанку, монологів мовця-меча, чарівного міста і безмовної героїні. Supergiant Games вкотре довели, що кожна з їхніх нечисленних ігор - справжній витвір мистецтва і приклад того, як треба робити ігри.
Підсумок – Old friends
