Ви колись відчували, що вас затягує безодня? Що маю на увазі під «безодня»? В нашому випадку – буденність і монотонність. Дім, робота, потяг, дім… І так щодня.
Я тут вирішила пройти одну коротку українську візуальну новелу під назвою «Потяг». І мені є про що сказати. Але спочатку, що ж це за такий «Потяг» і звідки взявся. Це конкурсна робота для «Ukrainian Micro Visual Novel Jam». Усі роботи – короткі новели з одним спрайтом, однією мелодією, з історією не більше 1000 слів на вільну тематику.
Як я натрапила на цей проєкт
Все доволі просто. Нещодавно підписалася на ютуб канал Emma Pustelia. Блогерка викладає проходження візуальних новел. Вчасності з цього конкурсу. І саме у неї побачила проходження цієї гри. Зацікавив малюнок (ну, слабка я до красивих хлопчиків в аніме стилістиці). Плюс давно хотіла пограти в щось суто українське. Тому вирішила не дивитися відео, а знайти гру та пройти її самостійно. І хоча я не дуже люблю саме ігровий жанр новели, подумала, що це непоганий буде матеріал для огляду.
Тепер про сам проєкт
«Потяг» - це безкоштовна візуальна новела. До речі, усі потрібні посилання залишу нижче.
Команда розробників:
ToharuYuya — сценаристка, дизайнерка UI
Lisamint — художниця спрайтів, фону і обкладинки
Shreibikus — програміст
Анотація. Дім — робота, робота — дім... Рутина вбиває тебе зсередини. Вже настільки нестерпно, що немає бажання жити. Але ось доля знайомить тебе з людиною, про яку ти ніц не знаєш. Що ж чекає тебе попереду? Дружба, кохання чи...
Я тут, напевно, не буду поділяти, як зазвичай роблю у подібних дописах, на «плюси» та «мінуси», а просто викажу свою думку
Це не зовсім гра. Так, знаю, що до цього вживала цей термін, але коли її скачувала також думала саме про «гру». Тут немає геймплею. Тобто, зазвичай у подібних іграх ти у деякі періоди ігрового часу мусиш робити вибори і вони приведуть тебе до певного фіналу. В цьому і полягає основний сенс. Але не тут. Це в першу чергу новела (саме у літературному значені) з гарною візуалізацією та звуковим супроводом. Історія про ліричну героїню (можливо, страждаюча від панічних атак), яка незадоволена своїм життям та своєю буденністю. І в один «прекрасний» день, зустрічає юнака, який ДУЖЕ доброзичливо до неї ставиться, що в неї викликає страх та сумнів щодо такої люб’язності.
Невеличкий (як любила казати моя вчителька з історії України) ліричний відступ. Чи погоджуюся з думками героїні з приводу життя? Ні. Хоча і можу її зрозуміти. Я сама з тих, хто живе в постійній сірій буденності. Коли кожен день здається однаковим, а робота займає найбільше мого часу. Але навіть у цьому є свій шарм. Бо кожна дія не може бути однаковою і в тебе просто не вийде відчувати постійно одне і те саме. З простої причини – ти звикаєш і починаєш дивитися на звичні тобі речі по-іншому. Навіть у буденності, якби це абсурдно не звучало б, є своє різноманіття. Але воно в деталях. Плюс, дні, коли тобі таки вдається вирватися з «ланцюга вічної хронології» (піти в кіно, зустрітися з друзями тощо),здаються неймовірно яскравими. Хоча і короткими. Головна моя думка з цього приводу – треба дорожити кожним днем. Бо, навіть, вічний «День Бабака» може бути різним, просто необхідно дивитися під різними кутами.
Повертаємося до новели. Якщо розглядати саме текст – то він якісно написаний. Історія дуже коротка. По своєму лячна. Усі жанрові особливості – присутні. Напевно, мені хотілося б щоб сюжет був набагато більшим, якщо ми говоримо саме про гру. Але це конкурсна робота, де є свої вимоги. На мою думку, ця історія краще б лягла б у інший формат. Говорю про мальописи (якщо це якось потрапить до розробників – це непогана ідея, беріть на замітку).
Що сказати у підсумках?
Насправді, в мене змішані відчуття. Сам проєкт непоганий. Просто це не зовсім те, на що особисто я розраховувала. Але подібні ігри такого формату можуть у майбутньому стати чимось більшим. Прикладів цього у світі чимало. Тому особисто від себе бажаю подальших успіхів команді розробників.
Якщо вам сподобався подібний огляд, то напишіть про це в коментарях. Можливо, в майбутньому візьму ще одну новелу з цього конкурсу на огляд. Як ви на це дивитися?
Потрібні посилання:
Сама гра - https://toharu.itch.io/train
Конкурс Ukrainian Micro Visual Novel Jam - https://itch.io/jam/ukrainian-micro-visual-novel-jam
Emma Pustelia. Це не реклама, а просто невеличка рекомендація - https://youtube.com/@emmapustelia?si=0VfCG-IRqUa44MrK
Матеріал підготовлений в рамках проєкту UKR story
