Міти про Акмєсджит (Сімферополь)

Акмєсджит: розвінчуємо міти про "ворота Криму". 

Це не просто географічна точка на карті. Це місто з власною, часом замовчуваною, але важливою історією, яку ми повинні знати та пам'ятати.

Настав час розвінчати найпоширеніші міти, які нав'язувалися йому протягом десятиліть.

Робив цей текст для спільнодопису в інстаґрамі з фундацією соціальних інновацій "З країни в Україну", думаю вони не образяться, якщо викладу його окремо.

Міт №1: Сімферополь заснували росіяни у 1784 році

Правда: Задовго до цієї дати існувало та процвітало місто Акмєсджит (кримськотатарською Aqmescit, "біла мечеть", зустрічаються версії Акмечет, Ак-Мечеть, Акмечит), відоме щонайменше з 1508 року. Цим роком датується найстаріша будівля міста, мечеть Кєбір-Джамі, на честь якої воно й отримало свою оригінальну назву.

У 1784 році російською владою було ухвалено рішення перенести центр утвореної на більшій частині земель Кримського ханства Таврійської області до Акмєсджита. У протоколі засідання Таврійського обласного правління від 23 травня 1784 року зазначається, що "з Акмечета буде губернське місто Сімферополь".

Міт №2: Так, існувало поселення, але саме росія зробила його містом

Правда: Це також не відповідає дійсності. Акмєсджит був великим містом, адміністративним та культурним центром свого часу. У 1666-1667 роках, за свідченнями мандрівника Евлія Челебі, воно налічувало понад 1800 будівель, 5 мечетей, 2 медресе, 3 заїжджих двори, 200 торгівельних яток. Тут розташовувався палацовий комплекс калги-султана, другої за значущістю людини у Кримському ханстві.

Міт №3: Назва "Сімферополь" — це наша грецька спадщина

Правда: Це псевдодавньогрецька назва, що означає "місто користі", штучно створена в рамках моди російської еліти на все грецьке у XVIII столітті. Справжньої історичної спадкоємності з античним світом у цьому випадку немає.

Є цитата потьомкіна "Сіє наімєнованіє означаєт ґород пользи, а потому ґерб — улєй с пчєламі, імеющімі ввєрху надпісь полєзноє".

За часів імператриці єкатєріни другої у російської еліти була популярною ідея про загальне благо, щоб всі працювали як бджоли на благо росії, наприклад, з 1759 року в росії виходив журнал "трудолюбівая пчєла". Як писала сама єкатєріна: "Мой дєвіз - лєтающіє от растенія к растенію пчєли, собірающіє свой пєрвий мєд, и носящіє єго в улєй, что являєтся полєзним".

Тобто назва "Сімферополь" це буквально зашифрований пам'ятник імператриці Єкатерині другої.

Міт №4: Акмєсджит — це лише "ворота Криму", транзитний пункт на шляху до моря

Правда: Акмєсджит має кілька століть власної історії та може похвалитися цікавою архітектурою, яка є свідченням різних епох.

Наприклад, це вищезгадана Кєбір-Джамі у старому місті, будинки авторства архітектора Бориса Білозерського, кримськотатарська садиба XVIII століття (так звана “садиба Паласса”), прибуткові будинки XIX-XX століть, будинок Чірахова (“Будинок із десятьма драконами”) чи будівля Верховної Ради АР Крим (так званий “пентагон”).

Міт №5: Міти Сімферопольського вокзалу

Ці міти випливають з попереднього, дуже часто місто репрезентують саме вокзалом. Проте, він побудований лише у 1953 році і є зразком сталінської архітектури, та майже близнюком вокзалу в російському Сочі.

• Фонтан зі свастикою: Існує легенда про голубів на Італійському фонтані у дворику вокзалу. Нібито спочатку їх було вісім, але пізніше хтось помітив, що птахи утворюють свастику при погляді зверху, і двох птахів прибрали. Легенда пов’язує таке розташування птахів з полоненими німцями, які брали участь у побудові вокзалу. Проте, ця історія скоріш за все є міською байкою.

• Незвичайний годинник: Циферблат годинника на вежі вокзалу прикрашають стилізовані знаки зодіаку, серед яких замість Тільця, Діви та Терезів зображені Лебідь, Змій та Гончі Пси. Це є цікавою особливістю дизайну вокзалу, а не випадковою помилкою чи містичним знаком, хоча дехто з місцевих краєзнавців бачить у цьому мало не пророцтво про історію міста та всього Криму.

***

Дякую за увагу! Долучайтесь до мого каналу у тґ або у вотсапі, а підтримати мене копійчиною ви можете на donatello.