Міти про Акмєсджит (Сімферополь)

Зміст
Візуал від фундації соціальних інновацій "З країни в Україну"

Акмєсджит: розвінчуємо міти про "ворота Криму". 

Це не просто географічна точка на карті. Це місто з власною, часом замовчуваною, але важливою історією, яку ми повинні знати та пам'ятати.

Настав час розвінчати найпоширеніші міти, які нав'язувалися йому протягом десятиліть.

Робив цей текст для спільнодопису в інстаґрамі з фундацією соціальних інновацій "З країни в Україну", думаю вони не образяться, якщо викладу його окремо.

Міт №1: Сімферополь заснували росіяни у 1784 році

Правда: Задовго до цієї дати існувало та процвітало місто Акмєсджит (кримськотатарською Aqmescit, "біла мечеть", зустрічаються версії Акмечет, Ак-Мечеть, Акмечит), відоме щонайменше з 1508 року. Цим роком датується найстаріша будівля міста, мечеть Кєбір-Джамі, на честь якої воно й отримало свою оригінальну назву.

У 1784 році російською владою було ухвалено рішення перенести центр утвореної на більшій частині земель Кримського ханства Таврійської області до Акмєсджита. У протоколі засідання Таврійського обласного правління від 23 травня 1784 року зазначається, що "з Акмечета буде губернське місто Сімферополь".

Міт №2: Так, існувало поселення, але саме росія зробила його містом

Правда: Це також не відповідає дійсності. Акмєсджит був великим містом, адміністративним та культурним центром свого часу. У 1666-1667 роках, за свідченнями мандрівника Евлія Челебі, воно налічувало понад 1800 будівель, 5 мечетей, 2 медресе, 3 заїжджих двори, 200 торгівельних яток. Тут розташовувався палацовий комплекс калги-султана, другої за значущістю людини у Кримському ханстві.

Міт №3: Назва "Сімферополь" — це наша грецька спадщина

Правда: Це псевдодавньогрецька назва, що означає "місто користі", штучно створена в рамках моди російської еліти на все грецьке у XVIII столітті. Справжньої історичної спадкоємності з античним світом у цьому випадку немає.

Є цитата потьомкіна "Сіє наімєнованіє означаєт ґород пользи, а потому ґерб — улєй с пчєламі, імеющімі ввєрху надпісь полєзноє".

За часів імператриці єкатєріни другої у російської еліти була популярною ідея про загальне благо, щоб всі працювали як бджоли на благо росії, наприклад, з 1759 року в росії виходив журнал "трудолюбівая пчєла". Як писала сама єкатєріна: "Мой дєвіз - лєтающіє от растенія к растенію пчєли, собірающіє свой пєрвий мєд, и носящіє єго в улєй, что являєтся полєзним".

Тобто назва "Сімферополь" це буквально зашифрований пам'ятник імператриці Єкатерині другої.

Міт №4: Акмєсджит — це лише "ворота Криму", транзитний пункт на шляху до моря

Правда: Акмєсджит має кілька століть власної історії та може похвалитися цікавою архітектурою, яка є свідченням різних епох.

Наприклад, це вищезгадана Кєбір-Джамі у старому місті, будинки авторства архітектора Бориса Білозерського, кримськотатарська садиба XVIII століття (так звана “садиба Паласса”), прибуткові будинки XIX-XX століть, будинок Чірахова (“Будинок із десятьма драконами”) чи будівля Верховної Ради АР Крим (так званий “пентагон”).

Міт №5: Міти Сімферопольського вокзалу

Ці міти випливають з попереднього, дуже часто місто репрезентують саме вокзалом. Проте, він побудований лише у 1953 році і є зразком сталінської архітектури, та майже близнюком вокзалу в російському Сочі.

  • Фонтан зі свастикою: Існує легенда про голубів на Італійському фонтані у дворику вокзалу. Нібито спочатку їх було вісім, але пізніше хтось помітив, що птахи утворюють свастику при погляді зверху, і двох птахів прибрали. Легенда пов’язує таке розташування птахів з полоненими німцями, які брали участь у побудові вокзалу. Проте, ця історія скоріш за все є міською байкою.

  • Незвичайний годинник: Циферблат годинника на вежі вокзалу прикрашають стилізовані знаки зодіаку, серед яких замість Тільця, Діви та Терезів зображені Лебідь, Змій та Гончі Пси. Це є цікавою особливістю дизайну вокзалу, а не випадковою помилкою чи містичним знаком, хоча дехто з місцевих краєзнавців бачить у цьому мало не пророцтво про історію міста та всього Криму.

***

Дякую за увагу! Долучайтесь до мого каналу у тґ або у вотсапі, а підтримати мене копійчиною ви можете на donatello.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
wolfigelkott
wolfigelkott@wolfigelkott

Крим, історія, деколонізація.

3KПрочитань
10Автори
56Читачі
На Друкарні з 28 липня

Більше від автора

  • Чінґєнє: кримські роми на перехресті культур

    Розповідаю про історичний шлях кримських ромів, їхню культурну інтеграцію з кримськотатарським середовищем, особливості побуту та мови, а також сучасний стан цієї унікальної спільноти.

    Теми цього довгочиту:

    Крим
  • Імперський слід в Акмєсджиті (Сімферополі): чому в місті "неправильна" нумерація будинків

    Прогулюючись вулицями міст, ми звикли до певної логіки в нумерації будівель: непарні номери будинків послідовно розміщуються ліворуч, а парні — праворуч. Однак, в Акмєсджиті (Сімферополі) ця закономірність дає збій. Розповідаю, як так сталося, і чому це знову через кляту русню.

    Теми цього довгочиту:

    Історія
  • Репрезентація Кєзлєва (Євпаторії)

    Сучасна репрезентація Криму та кримських міст має купу проблем, зокрема це використання основних символів міст. Шість з них, про Акмєсджит, Ак’яр та Кєріч, я вже публікував, а це публікація з наступними двома, про Кєзлєв.

    Теми цього довгочиту:

    Крим

Вам також сподобається

  • Смарагди Клеопатри: як прикраси стали інструментом влади

    Історія знає небагато жінок, які залишили по собі такий потужний слід, як Клеопатра — остання цариця Стародавнього Єгипту. Вона володіла не лише політичним розумом і дипломатичним талантом, а й винятковим вмінням створювати образ, що підкреслював її силу та вплив.

    Теми цього довгочиту:

    Історія
  • Машина часу в джакузі?!

    Сьогодні поговоримо про досить не погану стрічку, під дивною назвою «Машина часу в джакузі»

    Теми цього довгочиту:

    Фільми
  • Вони воювали за гуано

    Людство у своїй історії мали різні приводи для війни. За переказами Троянська війна почалася через жінку. Моденці та болонці воювали за відро. Але найекстравагантніша війна була війна за пташиний поміт. Розкажемо як цей ресурс став важливим у визначенні лідерів регіону

    Теми цього довгочиту:

    Історія

Коментарі (1)

Українською Ак-Мечеть. У нас ніколи мечеть як месджит не передавали.

Вам також сподобається

  • Смарагди Клеопатри: як прикраси стали інструментом влади

    Історія знає небагато жінок, які залишили по собі такий потужний слід, як Клеопатра — остання цариця Стародавнього Єгипту. Вона володіла не лише політичним розумом і дипломатичним талантом, а й винятковим вмінням створювати образ, що підкреслював її силу та вплив.

    Теми цього довгочиту:

    Історія
  • Машина часу в джакузі?!

    Сьогодні поговоримо про досить не погану стрічку, під дивною назвою «Машина часу в джакузі»

    Теми цього довгочиту:

    Фільми
  • Вони воювали за гуано

    Людство у своїй історії мали різні приводи для війни. За переказами Троянська війна почалася через жінку. Моденці та болонці воювали за відро. Але найекстравагантніша війна була війна за пташиний поміт. Розкажемо як цей ресурс став важливим у визначенні лідерів регіону

    Теми цього довгочиту:

    Історія