Вступ.
Як кажуть на початку кожної серії цього аніме:
Ця історія розпочалась 30 років тому, коли свіжозібрана бейсбольна команда школи Мейсей спромоглась виграти Кошіен. Про що ж розповідає ця історія? Про двох братів з невеличким секретом, та їх сестру.
Взагалі, для того щоб красиво почати пост варто було поставити ось цю картинку:
Але, оскільки вона суттєво гірше показує головну особливість аніме та вводить у оману, то її ставити аж ніяк не можна.
Ця історія почалась у 1981-1986 роках, коли виходила манґа "Touch" авторства Адачі Міцуру. Аніме по цій манзі виходило у 1985-1987 роках. Манґа "Mix" виходить з 2012 року та досі, аніме ж - перший сезон вийшов у весняно-літньому сезоні 2019 року (так, 24 серії), другий сезон ж почався весною 2023 і закінчиться, мабуть, літом цього ж року (так, теж 24 серії).
Чи треба вам дивитися "Touch", щоб дивитися "Mix"? Нє. Я ж он не дивилась і все ок. Скоріш за все, ви не вловите якісь дрібнички сюжету, але... Події "Touch" були тридцять років тому, та розказували про те як батьки героїв "Mix" намагаються влаштувати своє особисте життя, а в вільний час - досягти Кошіену. Пріоритети саме такі. Та й у "Mix" достатньо флешбеків та класичних тропів, щоб ви розуміли що було раніше. Бо десь ви це вже точно бачили...
Коротко про головне.
Отже, звідки ж почнеться історія про шлях до Кошіену бейсбольної команди старшої школи Мейсей? З другого року середньої школи Мейсей, в бейсбольній команді якої ніби і є братське беттері з головних героїв, але пітчера ніхто на гірку не пущає, бо пітчер бейсбольної команди середньої школи Мейсей є сином спонсора бейсбольної команди середньої школи Мейсей. Тому четвертину серіялу (шість (6!) серій) ми сидимо й дивимося на те, як головним героям не дають по нормальному грати, команда виграє лишень дивом і недомовленостей більше, аніж сказаного. Аніме про бейсбол! Бейсбол ж?
Нуууу... Так... Ні... Не зовсім... Питання невеликих братських секретів я залишу за кадром, їх дізнаєтеся в аніме, але фішка в тому, що "Mix" здебільшого розказує про взаємозв'язки між людьми, дружбу, кохання та ось це от усе. Вам здається, що це звучить як опис шьоджьо? Вам не здаєьтся. Так, це спокон (бо бейсбольні матчі ту все ж є) з елементами шьоджьо. Або шьоджьо з елементами спокону. Тут вже обирати вам.
Якщо ви тішите себе сподіваннями, що подальші три четвертини аніме будуть тіко про спокон, то мушу вас розчарувати. У бейсбольної команди вже старшої школи Мейсей з'являється нормальний тренер, який, не в останню чергу, випускає на гірку тих кого треба. Але з'ява тренера менш важлива, аніж те, що разом із ним з'являється його донька, котра, як з'ясувалось, є подругою дитинства То-чана, та стане любовним інтересом Со-чана (несподівано, чи не так?). То-чан та Со-чан це власне те саме вищеописане братське беттері та пара головних героїв.
Ви почали заплутуватися у персонажних сплетіннях? Тоді ідентифікуймо себе як Панча, та нумо знайомитися із персонажами ближче.
Персонажі.
То-чан.
Окей, насправді його звати Тачібана Тоума, але То-чаном його називає молодша сестра і це чудовий жарт, бо від То-чана до Ото-чана тільки один невеличкий крочок. Детальніше цей жарт вам пояснять в аніме, але, якщо по простому, Отомі постійно називає старшого брата Татусиком.
То-чан, це той самий пітчер з братського беттері, який виграв роль пічера у свого брата у камінь-ножиці-папір. Зважаючи на те, що більше То-чан не вигравав у камінь-ножиці-папір жодного разу, всі одразу ж погодилися, що це божественне провидіння.
Як пітчер То-чан має декілька бонусів:
1) він завжди слухає Со-чана, і кидає саме так, як сказав Со-чан;
2) він самозакохана та самовпевнена скотиняка, гарна якість, як для спортсмена;
3) він має одне з тих характерно-анімешних споконних вмінь - копіювання навичок суперників.
Со-чан.
Со-чан, Тачібана Соічіро, вважає себе старшим братом, а є гарним кетчером. Він є зовнішнім мозком То-чана на полі, поза полем же він бігає за дівками/дівки бігають за ним, а потім бах, іскра, інтрига, сенсація, і він бігає за Харукою.
Арка Со-чана дуже складна та її дуже важко описати (ні). Хлоп гарний на всіх місцях поля, у нього є мозок, але місце пітчера він віддав То, бо той його виграв. Це важливо. Саме Со-чана будуть з руками, ногами й розумною головою відривати у всі команди, а То... То буде йти в додаток до брата.
Отомі.
Отомі є беззаперечно молодшою сестрою То та Со. У її талантах - вміння грати на флейті у шкільному оркестрі. Треба, щоб супроводжувати братів на матчі, де потребується оркестр.
Вміння збирати данину з роздрібних торговців. Абілка активується після виграшних матчів братів.
Вміння приховувати свою особистість. Це уміння у неї від тата. Еее. Тата~~~
Вміння бути найпрекраснішою дівчиною середньої та старшої школи Мейсей.
А, ну й завдяки Отомі в сім'ї з'явився Панч. Емммм... Панч це собака. Але якщо інші цуценята виглядали ось так:
То Панч виглядав ось так:
І робив ось це:
Так, геніяльний жарт. Геніяльний!
Харука.
Подруга дитинства То-чана, велике кохання Со-чана (хоч тренер, її батько, і забороняє. Але дозвіл на пиття пива удома дає вона, тож питання забороненості Со-чана дуже сумнівне), зірка, надія та велике сподівання хоч на щось гімнастичного гуртка, але пріоритети такі пріоритети, тож у другій половині аніме вона випадково пошкодила собі руку.
До слова про гімнастику. Іноді в аніме трапляються агресивні напади фансервісу. От дивитеся ви, дивитеся, бейсбол там, м'ячик кидають, дівки та хлопці кружляють одне навколо іншого, а потім, хоба!, і фансервіс.
І Панч такий, гав-гав, гав-гав.
І персонажі такі "Ну то треба було, фансервісу давно не було, люди так чекали, так чекали..."
І я не жартую. В аніме дуже часто пробивають четверту стіну. Сказати про те, що у нас матч вже другу серію йде? Пфе. Сказати, що серіал продовжили на другий сезон? Ви ще питаєте? Сказати, що якось забагато флешбеків стало, а люди не знудьгують/не заплутаються? Ну ви зрозуміли.
Зрештою, що я хочу від аніме, де альтер его автора відкрито ходить в кадрі...
Підсумки.
Це гарне й трохи незвичне аніме. Так, тут трохи дубовий, але нечастий фансервіс. Проте, поєднання спокону та шьоджьо - звір вельми незвичний.
"Mix" не боїться показувати банальні, та все ще смішні жарти.
Показувати своїх героїв дурниками.
Або ставити їх у клішовані анімешні сцени.
Та "Mix" не встидається робити й банальні та патосні сцени, котрі, так-так-так, все ще продовжують працювати.
А іноді, робити чутливі й емоційні моменти взаємодії.
Одним словом, "Mix" - це дивне й незвичне аніме, з власним вайбом та характером, яке заслуговує як мінімум на увагу, а можливо й на ваше тихе кохання до цього тайтлу.
P.S. А! А!! А ще тут опенінги гарні. І певний час саме в них найбільше бейсболу.
Шановні, якщо вам сподобався цей текстик та хочеться більше чогось на кшталт нього, то запрошую вас сюди, в ТҐ, де все написане мною з'являється раніше. А іноді й взагалі з'являється тільки там.
