Даний довгочит може постійно редагуватись і доповнюватись.
6 липня в етер вийшла перша серія 2 сезону аніме “Магічна битва”. Одразу дружнє попередження: якщо ви ще не подивились серію і якщо не читали манґу, можливо, ця стаття не для вас, оскільки, УВАГА, тут будуть спойлери. Правда, будуть.
Узагалі, що Акутамі Ґеґе, що MAPPA — великі любителі візуального символізму, а режисер 2 сезону — ще й затятий шипер СатоСуґу. Тому, любі друзі, улаштовуйтеся зручніше й готуйте попкорн, а ми починаємо.
Логічно буде розглянути спочатку опенінґ. Відверто кажучи, він дуже позитивний і життєрадісний, тому на жмені скла особливо не чекаємо… Поки що. Але, напевно, загальну його атмосферу можна описати так: “Ті, хто не знають, усім задоволені, а ті, хто знають, відчувають якийсь гнітючий присмак”.
1. Квіти
Один із перших кадрів опенінґу: Ґоджьо, який задрімав у себе в кабінеті. Поряд із ним на столику стоїть букет блакитних квітів, який підозріло скидається на той, що він носив на кладовище в другому опенінґу 1 сезону. Тут, насправді, питання навіть не в тому, чи ідентичні це квіточки, а в тому, що вони блакитні. У цілому для даної арки цей колір буде провідним: блакитний постер, блакитний фон під лоґо, назва композиції в опенінґу — “Дім блакиті”, а ще неймовірна кількість референсів і прямих згадувань “блакитної весни” — пори безтурботної юності, яку Ґоджьо, судячи з обох опенінґів, так і не зміг відпустити.
2. Дерево
Напевно, єдиним моментом, який вибивався із загального настрою опенінґу, був секундний кадр незрозумілої темної монструозної кабаки під звуки шипіння. Перш за все, варто уточнити, що ця “кабака” — дерево в храмі Тенґена, тобто, умовно кажучи, кінцева точка подорожі наших героїв у цій арці.
Тепер звернімо увагу на те, коли це дерево з’являється: Ґето, Ґоджьо та інші дітлахи забігають у потяг, маленька Ріка озирається на них і… кінець. Такий візуальний ряд може натякати на “вибір без вибору”: навіть, якщо зрештою Аманай обрала своє майбутнє й захотіла провести життя разом із друзями, зробити хоча б крок йому назустріч вона так і не зуміла.
3. Обкладинка розділу
Не те, щоб якась неймовірна відсилка чи символізм, але дуже приємно бачити, що аніматори з великою повагою ставляться до першоджерела. Так, в опенінґу вони зобразили всіх трьох персонажів саме так, як це було на обкладинці 66-го розділу.
4. Оплески
Доволі неочевидна й, може, навіть трохи притягнута за вуха відсилка на моменті з оплесками, тому що… Не хочеться вірити, що аніматори вчинили з нами так жорстоко…
Імовірно, відеоряд із оплесками посилається на завершення арки “Іскри Божої”, а саме — на той епізод, коли Ґоджьо несе на руках тіло Ріко, а культисти йому аплодують. Схожий навіть одяг, який видно в кадрі: білі сорочки з манжетами — усе так, як і було в манзі. І якщо щось таке справді закладалося від початку, а не ми собі навигадували зайвого, то МАРРА обрала найжорстокіший спосіб це показати…
5. Райдужний дракон
Ще один пункт радше з категорії “цікавинок”, який усе одно вартує уваги. Розгляньмо детальніше наступну сцену:
— Кадр 1: Ґоджьо й Ґето падають із неба й успішно кромсають ворогів у польоті.
— Кадр 2: Ґето прикликає кількох проклять на допомогу.
— Кадр 3: Ґоджьо… сидить на голові Райдужного дракона — ще й із яким удоволеним писком! До чату щойно приєднався гедканон про те, що за часів юності Сатору постійно просив покатати його на драконі.
Більше того, важливо уточнити, що в Ґето взагалі не було жодних причин відправляти дракона на допомогу Сатору, адже той… цейво… вміє літати; та й Нескінченність точно не дала б “найсильнішому” постраждати від хоч якого падіння. Утім, логіка — це одне, а бажання захистити кращого друга — це зовсім інше. Ну, ви розумієте.
6. Дзомба!
Одне з проклять, яке Ґето використовує в опенінґу, уже фігурувало раніше у фільмі “Магічна битва 0”. Ураховуючи, що між подіями “Іскри Божої” та фільмом минуло близько десятьох років, це прокляття є одним із найстаріших в арсеналі Суґуру.
7. Цитування Будди
У кабінеті над дошкою в рамочці висять дві частини однієї цитати: “Попід небом та над ним лиш один гідний”. Докладніше про значення й походження цього рядка можна почитати тут. У контексті ж манґи цей момент, безперечно, асоціюється з фірмовим божевіллям Сатору.
Цікаво, що, формально, ці слова стають своєрідним фінальним акордом як в арці “Іскри Божої” загалом, так і в опенінґу.
8. Привітання першачків
У наступному кадрі ми бачимо, як “золоте тріо” вітає першачків, Нанамі й Хайбару, у магічній школі: гучно й трошки святково, зі стрічками, конфеті та газованкою на передньому плані. Імовірно, щось таке Сатору вже вчителем хотів улаштувати і Юуті в його перший навчальний день, тому й поводився, як клоун, аби трошки всіх розворушити. Щоправда, там дітки важчими на підйом виявились…
9. Класна кімната
Узагалі, всі останні кадри з класною кімнатою можна вважати таким собі анонсом майбутньої арки. Принаймні, персонажі в сюжеті з’являтимуться точно в такій самій послідовності, як і в опенінґу.
Кадр 1 (ранок): “золоте тріо” разом, саме з них і починається вся історія.
Кадр 2 (теж ранок): у кабінеті з’являються Іорі Утахіме та Мей Мей, із якими герої перетнулися на завданні.
Кадр 3 (день): усі вітають Хайбару та Нанамі: скоро вони стануть вельми корисною підтримкою під час основної місії.
Кадр 4 (вечір, золота година): Ґоджьо й Ґето виходять із кабінету — це символ їхнього остаточного прощання з власним дитинством, яке відтепер назавжди залишиться в минулому.
Ну, і кадр 5: порожній кабінет на заході сонця (у фіналі арки). Незважаючи на те, що не всі герої цієї арки померли, і на те, що їм іще належить учитися та якось існувати разом, у класній кімнаті все одно ні душі — тому що ніхто більше не зможе повернутися сюди тією безтурботною дитиною, якою був раніше.
Найімовірніше, наш список не є вичерпним, адже розповісти про всі приховані сенси і яєчка-раєчка цього опенінґу повною мірою можуть лише його творці. Відтак, разом із вами ми з нетерпінням чекатимемо на будь-які інтерв’ю чи офіційні коментарі тощо.
Далі буде…
