Spiral Team доволі довго відкладали написання цього тексту (який за цей час виріс із просто допису до цілої статті). Окрім банальних життєвих причин, на то були й підстави організаційно-перекладацькі: ми до останнього були не певні, що дійсно знайшли для себе правильну відповідь.
І сталося саме так, як гадалося: у день виходу 5 серії, після дебатів, консультацій і постійних перередагувань, що тривали 3,5 місяці, ми зважилися на фінальний редакційний крок, і тепер ці арки, томи манґи й серії в нашому перекладі називаються “Іскра Божа” й “Згаслий пломінь”.
Утім, як завше, нам хотілося б трошки побалакати про те, чому саме так сталося й скорочено переповісти вам цю захопливу епопею. Тому влаштовуйтеся зручніш, беріть кавусю — і поїхали.
Неповторний оригінал
Розпочнімо з вихідних даних: в оригіналі 8-ий том манґи (“Іскра Божа”) називається “懐玉” (ром. “kaigyoku”), а 9-ий (“Згаслий пломінь”) — “玉折” (ром. “gyokusetsu”).
Перше, що привертає увагу навіть неозброєного ока — це спільний канджі 玉 в обох словах, якій пощастило ще й мати однакове читання в цьому випадку (ром. “gyoku”). Вона означає “коштовність, коштовний камінь, самоцвіт” [1]. Проте, як і завжди у випадку “Магічної битви” та її автора, Акутамі Ґеґе, швиденького пошуку по словниках і базового знання японської мови недостатньо для того, аби визначитися з еквівалентним перекладом. Тому доведеться зазирнути, як у безодню, навіть до глибин народної творчости… Зокрема й китайської. До чого тут Китай, спитаєте ви? О, не хвилюйтеся…
懐玉 — “Іскра Божа”
Зважаючи на те, що перший канджі, 懐, означає “кишеня (нагрудна)”, “глибини душі”, “серце, свідомість” і не тільки [2] (choose your pokemon, як то кажуть), буквально перекласти сполуку “懐玉” можна було б яко “коштовність, захована в кишені” або “коштовний камінь під самим серцем”. Проте, як завжди, є нюанс.
Як виявив глибший пошук у японсько- й китайськомовних джерелах, це лише вершечок айсберга, адже насправді сполука “懐玉” є половиною чотирискладової ідіоми “被褐懐玉”, що походить із літературного доробку китайського філософа Лао-дзи. Хоч ця ідіома й існує в японських словниках, утім, судячи з кількости прикладів, у Японії вона не дуже поширена й відома, на відміну від Китаю. Дослівно цей вираз означає: “людина в зношеному, старому одязі, що ховає в кишені коштовність”, але метафорично він описує того, хто має неймовірний талант, який добре приховує або про який ще навіть не здогадується сам [3, 4].
Утім, як ми й зазначили вище, таємничий пан Акутамі використовує в назві 8-го тому лише частину про “приховану коштовність/талант”. На це є свої символічні причини, про які ми поговоримо пізніше.
玉折 — “Згаслий пломінь”
Беручи до уваги значення канджі 折 “злам, тріщина”, “зігнути, зламати” [5], буквально перекласти сполуку “玉折” можна було б, яко “розбита коштовність”, “надтріснутий самоцвіт”. Але знаєте, що?.. Правильно. Авжеж. Є нюанс.
Насправді, як і її сестра-близнючка вище, ця сполука є лише половиною чотирискладової ідіоми “蘭摧玉折”, що походить зі збірки давньокитайської народної творчости, упорядкованої Їціном Льовом. Ситуація дзеркальна до попереднього випадку: хоч цей сталий вираз і наявний у японських словниках, судячи зі статистики за прикладами використання, він не дуже поширений у Японії, але натомість добре відомий у Китаї. Дослівно ця фраза приблизно означає: “згибла орхідея, розбита коштовність” та насправді висловлює жаль і тугу по талановитій людині, що трагічно загинула передчасно, так і не сягнувши свого розквіту, як та прекрасна орхідея в саду [6, 7].
Однак, знову ж-таки, пан Акутамі використовує в назві 9-го тому лише частину про “розбиту коштовність”.
Що ми маємо в підсумку?
“Прихована коштовність” і “розбита коштовність”, “прихований талант” і “талант похований” — ось, що значать назви 8-го й 9-го томів “Магічної битви”, і, авжеж, тепер зв’язок між ними очевидний, як і те, про що, зрештою, ці назви. Перша стосується пробудження доти прихованого (у тому числі, від нього самого) таланту Ґоджьо Сатору та його сходження на вершину магічного світу, здобуття титулу “найсильнішого”. Друга ж є зворотним боком медалі та наслідком цієї події — це падіння Ґето Суґуру, його “передчасна смерть” яко талановитого мага, рівного Ґоджьо, яко людини зі своїми переконаннями, що за них він так відчайдушно боровся, і яко союзника й друга.
Дві половини від різних фразеологізмів.
Пробудження й смерть, біле й чорне, дві половини одного цілого й дві протилежності, нерозривно пов’язані, але розлучені долею назавжди на точці неповернення. Невідворотно надламані устроєм і законами їхнього світу, дві людини, яким (не) судилося бути разом.
Браво, Акутамі-сенсею.
Перекладацькі мандри
Поділимося невеличким загальним спостереженням із нашого досвіду. Дуже часто, коли Spiral Team перекладає “Магічну битву”, основною проблемою стає те, що автор використовує вельми специфічну лексику: медичні (наприклад, у назві володінь Махіто) й математичні терміни й референси до них (як-от у поясненнях і назвах технік Ґоджьо), а також релігійно-культурні концепти й назви мітичних створінь (імена шікіґамі Фушіґуро, назва володінь Джьоґо, назви локацій тощо). У таких випадках основним завданням стає спочатку дослідити, а потім скласти ці семантичні одиниці так, аби вийшло цілісне поняття, та дібрати відповідні лексичні засоби, узгодивши їх між собою. При цьому слова, ужиті автором, зазвичай не дуже багатозначні, і перекладацька синонімічна свобода сильно обмежена.
Однак у випадку “Іскри Божої” та “Згаслого пломеню” проблема була протилежного характеру: обидві власні назви вкрай поетичні й символічні, ба більше, мають бути пов’язані спільним образом, відлунювати одна одну. Цього разу зона пошуку й лексичний вибір, навпаки, були неймовірно широкими… із одного боку.
То як же ми визначалися, що з усім цим багатством робити?
Розпочнімо з того, що нашою метою є створити еквівалентний переклад — це такий, що не лише передає всю фактичну інформацію, але й справляє на читачів або глядачів таке саме враження, як і на читачів або глядачів оригіналу (у нашому випадку — японців, що ознайомлювалися з тайтлом японською).
Значить, якщо в оригіналі був фразеологізм під кількома образно-метафоричними шарами, то українською ми не можемо просто його пояснити (“прихований дар”) або перекласти дослівно (“прихована коштовність”), бо це знищить весь символізм.
За можливости, необхідно дотримуватися рівняння “японський фразеологізм = українські фразеологізм / метафора” — а цього разу така можливість у нас є. Додаймо до завдання те, що ми перекладаємо не один фразеологізм, а їхню пару, пов’язану спільним образом… І виходить дуже амбітна перекладацька місія, чи не так?
Напевно, не буде перебільшенням сказати, що на роль центрального образу для цієї пари розглядалися кілька десятків варіянтів: різні види коштовностей і мінералів (перли, алмази, діаманти, самоцвіти, скарби, самородки…), різноманітні синоніми до слова “талант” (дар, хист, талан…), квіти й рослини (квіт, цвіт, паросток…) астрономічні об’єкти (зірки, світила, зорі…) — і, нарешті, вогонь у різних його проявах (полум’я, вогонь, жевриво, іскра, згарище, пломінь). Окрім центрального образу, до нього також необхідно було дібрати влучну (діє)прикметникову форму на позначення “розбитого” / “зів’ялого” / “змарнованого” таланту…
Критерії добору
Ми послідовно відмовлялися від усіх варіянтів, окрім остаточного, бо вони, так чи інак, не задовільняли один чи декілька критеріїв:
фразеологізм або метафора, бажано — не клішовані та, можливо, не до кінця очевидні для читачів, як і оригінальні японські одиниці;
базове значення — талант (прихований та пробуджений І похований);
стилістичне піднесення, поетичність, урочистість і певний трагізм;
метафорична єдність (себто, в обох частинах має, явно чи опосередковано, простежуватися один образ);
чіткий логічний зв’язок, зокрема причинно-наслідковий;
відсутність збігів або конфліктів із уже розробленою термінологією.
Розібрати кожен конкретний варіянт у цій статті ми не зможемо, інакше вийде невеличка курсова робота, але вважаємо за потрібне зупинитися хоча б на кількох важливих питаннях.
Чому не “Прихований скарб”?
Зрештою, це ж був наш найперший варіянт перекладу...
Тому що він не є рівнозначним еквівалентом “懐玉”: не є фразеологізмом, не має сталого семантичного зв’язку з “талантом” чи його пробудженням, недостатньо стилістично піднесений і ніяк не пов’язаний (тим паче, спільним образом) із тодішнім нашим, найпершим варіянтом назви 9-го тому, “Передчасна смерть”. До речі…
Чому не “Передчасна смерть”?
Як то кажуть, дивимося пункт перший, адже наша пісня гарна й нова… Така назва не є еквівалентом до “玉折”: не є фразеологізмом (а радше медичним терміном), анітрохи не метафорична, не має жодного сталого зв’язку з “талантом” чи його загибеллю, категорично не емоційна й не поетична, та, авжеж, ніяк не пов’язана з “Прихованим скарбом”. Якщо “скарб” є умовним буквальним перекладом, то “Передчасна смерть” — це лише сильно урізане пояснення й спрощення ідіоми, так само позбавлене необхідного символізму.
Чому не “зірка”?
Чому не скористатися популярною метафорою про “зірку, що сходить” (у значенні “талановитої та відомої людини”) й не побудувати пару на її основі? Є два “ні”, і обидва вагомі.
По-перше, цей варіянт збігається з одним із ключових термінів у “Магічній битві”, що якраз фігурує ледь не через слово саме в цій арці: “зоряно-плазменне вмістилище” (Аманай Ріко), “Зірка/Зоря” (майстер Тенґен), “Зоряний храм” (місце перебування Тенґена), “Зоряний культ” і “зоряні діти” (його віряни)... Це створить термінологічну плутанину для читачів/глядачів і спотворить розуміння назв яко референсів саме до Ґоджьо й Ґето.
По-друге, у порівнянні з оригінальними японськими (чи, скоріше, китайськими) фразами, ця метафора є доволі клішованою й популярною, і, відповідно, була б занадто явною, справляла б інше враження, аніж оригінал.
Чому, зрештою, не “Схололе згарище”?
Адже це був останній варіянт перекладу, який так раптово змінився… Запитання й справді хороше, адже, здавалося б, якраз ця опція відповідає дуже багатьом критеріям: не надто очевидна метафора, логічно й семантично пов’язана зі своєю сестрою, “Іскрою Божою” (містить образ “вогню” в різних проявах), поетична, урочиста й трагічна, емоційно забарвлена та не конфліктує з іншою термінологією “Магічної битви”. Так. Усе правильно.
Але, певно, ви вже здогадалися, де підступ: якою б чудовою не була ця назва, вона задалеко відходить від значення “таланту”, особливо поруч із “Іскрою Божою”. “Схололе згарище” може символізувати морально-психологічне знищення людини, трагічний кінець і руїни життя опісля — але нічого не говорить про “похований, загублений дар, що не досяг розквіту”. Навіть як на “неявну, неклішовану метафору” — на нашу думку, це вже задалеко.
Чим тоді “вогонь”, “полум’я” або “пломінь” кращі за “згарище”?
Своїми невід’ємними метафоричними значеннями й лексичною сполучуваністю з людськими почуттями й виявами особистости. Вони існують у мові в значеннях “творчого піднесення, натхнення, пориву” або “бурхливого протікання якихось явищ, подій” та в багатьох виразах на кшталт “вогню пристрасти”, “полум’я кохання”, “пломеню надії”...
Серед таких сполук — і “полум’я таланту”, що розгоряється з крихітної іскри. Іскра перетворюється на полум’я, а полум’я повсякчас дужчає та, зрештою, спалює вщент — і, повільно гинучи, затухає в чаду. Слово “згарище”, на жаль, у таких значеннях, прямих чи переносних, не зафіксоване — або лише на рівні недостатньо усталених індивідуальних авторських метафор.
Додаткова інформація
Окремо варто зауважити ще один цікавий факт, який Spiral Team неймовірно порадував і став одним із чинників, що змусили нас добряче обміркувати все знову.
У 5 серії 2 сезону (далі спойлери) в епізоді спілкування Ґето із селянами невідомого містечка, звідки він урятував Міміко й Нанако, під час розмови мага з агресивними місцевими на екрані на кілька секунд з’являються кадри з двома свічками, що, за рахунок освітлення, палахкотять синім полум’ям. Зрештою, коли Суґуру кличе своїх співрозмовників “вийти на кілька хвилин”, одна зі свічок безповоротно згасає — як і воля Ґето до боротьби із самим собою. Так він зробив свій вибір.
Беручи до уваги те, що студія MAPPA веде роботу над екранізацією “Магічної битви” в тісній співпраці із самим автором, Акутамі Ґеґе, який разом із режисером затверджує фінальні версії сцен, нас дуже потішило, що наше бачення так збіглося з баченням команди творців аніме.
Пройшовши всі кола перекладацьких мук, ми, нарешті, дійшли згоди стосовно наших фінальних еквівалентів.
懐玉 та 玉折 українською
懐玉 (ром. “kaigyoku”) — “Іскра Божа”: окрім відповідности всім вищезазначеним критеріям, ми мали також два додаткових аргументи на користь саме цього варіянту: а) його релігійне походження, яке гарно відображає захоплення Акутамі Ґеґе буддистськими, шінтоїстськими й індуїстськими, а також фольклорно-мітичними й обрядовими мотивами та референсами, б) сюжетна доцільність: як і фізичне видобуття іскри й, зрештою, полум’я, “пробудження” таланту Ґоджьо і його “переродження” сталися під тиском невимовно важких обставин;
玉折 (ром. “gyokusetsu”) — “Згаслий пломінь”: окрім відповідности всім критеріям, ми мали ще один аргумент саме на користь цієї опції: можливе додаткове трактування яко морально-емоційного знищення людини як особистости загалом, а не лише її таланту, робить цю одиницю сюжетно доцільною.
Варто також зазначити, що ці назви “співпрацюють” одна з одною не тільки на логічному й метафоричному рівнях.
По-перше, вони стилістично врівноважують одна одну: як ми вже зазначали вище, “Іскра Божа” — інтенсивно емоційно забарвлена одиниця, до того ж релігійного походження — собі на противагу має “Згаслий пломінь”, піднесений за рахунок саме поетичного синоніму “пломінь” (на відміну від побутово-нейтрального “вогню” чи “полум’я”).
По-друге, вони фонетично співзвучні. Утім, для того, аби пояснити, чому це має значення, нам доведеться зробити крок назад і розповісти вам ще дещо цікаве про “Магічну битву” та її автора.
Ґоджьо й Ґето
В одному з небагатьох своїх інтерв’ю пан Акутамі доволі детально розповідає про те, що під час створення образу Ґето (уже в ролі буддистського монаха) обрав для персонажа специфічні одежі, керуючись тим, що японською один із елементів костюму Суґуру був співзвучний імені Ґоджьо (ром. “gojou-kesa”/“gojou-gesa”) [9]. Це було важливим елементом, який усе ще поєднував героїв навіть після розлуки й розриву.
На додачу, самі їхні імена немов доповнюють одне одного: розпочинаються й закінчуються однаковими звуками (Ґоджьо Сатору, Ґето Суґуру), мають однакову кількість складів і однаковий тонічний наголос: さ↓と↑る↑ (Сатору) і す↓ぐ↑る↑ (Суґуру).
Їхні прізвища складені з кількох окремих канджі та не є усталено-традиційними, тож і достовірно перевірити їхню вимову не є можливим; утім, ураховуючи їхню подібну складову будову, ごじょう (Ґоджьо) й げとう (Ґето), із подовженим в обох випадках другим складом, можна припустити, що й там тонічний наголос теж буде подібний.
Ураховуючи такий авторський задум, нам здалося непоганою ідеєю спробувати зберегти ці фонетичні закономірності імен персонажів, перенісши їх і на назви присвячених їм арок. Так і вийшло: обидві назви, “Іскра Божа” й “Згаслий пломінь”, мають чотири склади, а наголоси в них падають на перший і третій.
Як жити з цією інформацією далі?
Ми цілком усвідомлюємо, що після такої масштабної зміни, по-перше, нашим читачам і глядачам знадобиться певний час, аби до неї звикнути, і, по-друге, нам самим знадобиться час, аби домогтися візуальної й текстової уніфікації нашого перекладу в усіх його формах: у манзі, субтитрованих серіях аніме, трейлерах, статтях і додаткових матеріалах, а також на постерах і всіх ресурсах, де наразі нас можна почитати або подивитися. Утім, ми цілком готові до цієї роботи та вже її розпочали. Зробимо все можливе, аби полегшити для вас цей перехід, адже ми впевнені: ви любите цей фендом так само сильно, як і ми.
Дякуємо всім, хто дочитав цей текст до самого кінця, і сподіваємося, що вам було цікаво дізнатися, як відбувається процес перекладу такого непростого, але майстерного твору, як “Магічна битва”.
Далі буде.
Джерела
Значення й походження “被褐懐玉” (японський довідник)
Значення й походження “被褐懐玉” (китайський довідник)
Значення й походження “蘭摧玉折” (японський довідник)
Значення й походження “蘭摧玉折” (китайський довідник)
Японська стаття невідомих добродіїв у Мережі, яка в принципі підштовхнула Spiral Team до усвідомлення, що щось тут не так
Інтерв’ю Акутамі Ґеґе для Кобаяші Мандо, зокрема відповідний його епізод в англійському перекладі
