PUPARIA від режисера Шінґо Тамаґави та A Japanese Boy Who Draws від режисера Масанао Каваджірі – дві несхожі одна на одну роботи, але обʼєднані жагою до вільної творчості.

Як зазвичай у листопаді, непомітно і тихо пройшов черговий день народження харківського аніме-клубу Yume no Moto, вихідці з якого створили декілька аніме-фестивалів, друковане видання та навіть аніме-магазин. Гарний привід згадати про ці здобутки.

Нагорода "Оскар" дуже престижна для японських аніме-режисерів. У номінації "найкращий повнометражний анімаційний фільм" її ще ніхто не отримував, окрім Хаяо Міядзакі. Але є ще одна важлива номінація за яку боролися інші японські режисери. Про такі спроби йдеться у цій статті.

Найбільш специфічним форматом короткого аніме є музичне відео. Іноді це просто кліп, стилізований під аніме, інколи ж окрема історія під музику.

У аніме-фендомі багато різних, не схожих одне на одного людей, але більшисть з них все ж таки підлітки. Не маючи великих грошей та організаційної структури для великого волонтерського фонду, вони утворили декілька мікропроектів по підтримці ЗСУ.

У 2019 році фільм Мамору Хосоди «Мирай з майбутнього» був номінований на премію «Оскар». Це перше аніме, не створене Studio Ghibli, яке увійшло до шорт-листу. Незважаючи на те, що премія йому тоді не дісталася, це чудова нагода поговорити про цього видатного режисера.