Ті, що вижили в осінньому сезоні 2023.

Atarashii Joushi wa Do Tennen.

Це краще шьоджьо цього сезону, в якому абсолютно немає романтики, бо всі герої чоловічої статі та й взагалі у нас тут не ця, одностатева романтика, а історія про проживання наслідків аб'юзивних стосунків. Аб'юзивних робочих стосунків. Та-та-та!

Кожна серія починається з одної й тої ж мантри -

Це - найважливіша ідея всього аніме. Якщо ваш начальник вас пиздить, та поводиться як мудло, то *невже-невже?!* можна звільнитися! І ця проблема настільки важлива, що навіть заслуговує на косплей "Ашіта но Джо"!

Але це тіко фабула. Справжня суть цього аніме в стосунках двох пар, зовсім не гомосексуальних, без жодного квірбейтингу, між начальниками та підлеглими.

Окрім розкриття стосунків між цими чотирма тут ще й робота буває та трохи робочих проблем. Але то таке і взагалі кого те цікавить?

Персонажі.

Дивіться. Ви дивитеся на чардиз, на динаміку між персонажами, та усвідомлюєте найважливіше. В цьому аніме ставку зробили на сейю. Беззаперечне та безумовне твердження.

Момосе Кентаро.

Наш головний герой, який постраждав від павахари й тепер хілиться розумінням поточного начальника. Особистості у нього немає, бо яка тут особистість у ГГ?

Його сейю - Нішияма Котароу. ГГ, як зазвичай, найменш відомий, тому він є - ГГ в "Binan Koukou Chikyuu Bouei-bu LOVE!", Акай в "Mix: Meisei Story", був другорядним персонажем у "91 Days", "All Out!!", "Free!", "Heike Monogatari".

Широсакі Юсей.

Чувак котрого призначили наставником Момосе, от він його і наставляє. Аж так наставляє, що вони живуть разом (але про це пізніше). З характерних особливостей - він троха неуважний.

Сейю - Умехара Юічіроу. Він також був одним з ГГ в "Binan Koukou Chikyuu Bouei-bu LOVE!", Блек-Джеком в "Young Black Jack" (той, що новий), один з хлопців у "Makura no Danshi" (ммм, це такі короткохвилинки для жіночої авдиторії. Важливо так те, що сейю там мають бути... звабливими), Бик у "Juuni Taisen", один з двох ГГ в "Sword Gai The Animation" (аніме від автора "Гаро"), Кірхайс в нових "Ginga Eiyuu Densetsu", ГГ в "Shinchou Yuusha: Kono Yuusha ga Ore Tueee Kuse ni Shinchou Sugiru", ГГ в "Akudama Drive", білявий посіпака Яхве у "Bleach: Sennen Kessen-hen", Усуй у "Revenger", Анос у "Maou Gakuin no Futekigousha", Абель у "Mashle". Ще його взяли у нову, майбутню, екранізацію Клампів.

Аояма Міцуо.

Чувак, якому потрібна вся ваша увага і трошки більше. Найбільший начальник усієї цієї компанії, який постійно клянчить увагу й жаліється, що ніхто не звертає на нього увагу. Любить таке ж пасивно-агресивне ведмежатко.

Сейю - Сугіта Томоказу. Цей чувак - супер-стар. Сумерагі Субару з "X", Кьон з "Suzumiya Haruhi", Ґінтокі з "Gintama", ГГ "Chobits", "Kanon", "Hachimitsu to Clover", "Kagewani" та "Aho Girl", Сан-Жермі з "Drifters", Джек-Різник з "Shuumatsu no Walküre II". Я про нього колись говорила, бо він Кроулі в "Undead Girl Murder Farce".

Кінджьо Айго.

Дуполиз, який може приділяти вам так багато уваги, що її буде аж забагацько. Офіційно казав, що в нього були як колишні дівчата, так і колишні хлопці. Ніхто не знає, чому сцени з ним не переходять в категорію 18+. Його темний секрет - любов до аніме штибу "Лов Лайва" та "Айдолмастера", але з някаючими махо-шьоджьо.

Сейю - Фукуяма Джун. Юмічіка в "Bleach", Ватанукі у всьому Клампівському, Лелуш у "Code Geass", ГГ "Ghost Hound", "Spice and Wolf", "Working!!", "Togainu no Chi", "Ao no Exorcist", "Kyoukaisenjou no Horizon", "Maoyuu Maou Yuusha", "Isekai Ojisan", Грелль у "Kuroshitsuji", Шинра в "Durarara!!", Кінг у "Nanatsu no Taizai", Коро-сенсей в "Ansatsu Kyoushitsu", Ічімацу в "Osomatsu-san", Джимі Стоунфрі в "Listeners".

Тепер власне про суть цього аніме. Тааак, формально воно про те, що треба звільнятися з поганої роботи/від поганого начальника. Реально ж... поведінка поганих начальників виглядає як термінальні аб'юзивні стосунки з контролем особистого часу, погрозами приїхати от прямо от зара під квартиру та блокуванням колег в телефоні. Нє, може я щось не знаю про взаємини на роботі в Японії, але понад усе це нагадує романтичні стосунки, які зайшли не туди й не з тією людиною.

Але аніме вперто, всі дванадцять серій, комфортячи персонажів та регулярно влаштовуючи таке -

Таке -

Таке -

І так, це начальник видав підлеглому ключ від власної квартири й запропонував туди заходити. Люди у вагоні троха здивувались такій відвертості. Особливої прекрасності додало те, що у вагоні була панночка з бухгалтерії. Тому так, вся компанія тепер знає, що ці двоє живуть разом.

Таке -

Як що виглядають ці рисові палички? Як пісюни з цензурою з яойної, й не тільки, але будьмо правдиві, тут мова йшла саме про яойні світлові мечі.

Таке -

А зрештою й таке -

І це все водночас мінус і плюс. Це аніме можуть дивитися люди, які не люблять шось яойне та запевняти себе, що тут тіко робочі стосунки. Це аніме можуть дивитися люди, які усвідомлюють до чого тут світлові мечі, але вже змирилися з квірбейтингом (або не змирилися. І це проблема особисто для мене. Бо, цейво, відсутність консумації стосунків дещо... засмучує).

Зате! Тут є цундере-котик!

Він няшно-цундере! Але неуважний начальник його завжди правильно розуміє, тож цундере-няшундере просто отримує додаткову порцію гладькання.

Ще котик розкриває додаткову фансевісно-домашню сторону начальника.

А звати котика - Хакуто. Здавалося б, нічого такого. Ім'я як ім'я. Але є нюанс.

Знаєте як формуються назви пейрингів? Візьміть шматок імені одного з тих кого ви пейрите та шматок імені другого з тих кого ви пейрите. Саме цей принцип ви й бачите на картинці вище.

Це аніме миле. Воно може подарувати вам милість робочих стосунків, і всі аспекти приємностей романтичних стосунків, окрім власне факту наявності романтичних стосунків. Це не жахливо, але... Все ще дещо засмучує. Хочеться, щоб недомовленість змінювалась повноцінним розкриттям та повноцінною нормалізацією показування будь-яких стосунків. Багато хочу, мгм.

MF Ghost.

Пам'ятаєте колись було меметичне (в сенсі його буквально на меми розібрали) аніме про перегони? Те, котре "Initial D". "Deja Vu" з нього ви точно знаєте.

Так ось. "MF Ghost" - це продовження про сина одного з героїв "Initial D", який приїхав у Японію, щоб знайти щезнувшого татуся й тому бере участь в перегонах. Насправді будь-які сюжетні виправдання це тупо виправдання для того, щоб показувати концентрований спокон. Машинки роблять вжух-вжух, євробіт робить унц-унц. Всьо. На цьому опис аніме можна закінчувати, але давайте я розкажу ще щось, про те, що буде чекати вас в аніме.

Опенінг.

Кожне пристойне аніме починається з пристойного опенінгу (якщо це не другий сезон, в які часто влучають прокляття фігових опенінгів). "MF Ghost" водночас є та не є другим сезоном, тож наявність гарного опенінгу це неабияка вдача.

Фул також крінжовий та прекрасний.

Ендінг.

Фух. Вдача опенінга була скомпенсована ендінгом. Нє, відеоряд може й гарний, але персонажка вкрай бісяча.

Головний герой.

Ок, мені просто подобається Каната. Це не якийсь неймовірно пропрацьований чи глибокий герой. Він просто гарний та хороший хлопчик, який приїхав знайти свого татка, вчився у ГГ "Initial D" (до слова, у ГГ "Initial D" з кар'єрою не склалося, але тренер з нього гарний), любить кататися на місцевому аналогу Запорожця, себто на Тойоті GT86.

З мінусів - емоційний діапазон у нього як у табуретки. Ну, всі ми не ідеальні.

Але, зрештою, я прекрасно розумію реакцію всіх дівок навколо ГГ, коли він появляється десь поруч.

Райволи.

Це спокон, тож без райволів тут ніяк. З гарного - зачардизені вони всі достатньо різноманітно, щоб ви могли їх розрізнити, запам'ятати, запам'ятати їх машини, якісь характерні особливості техніки керування машиною. Все. Більше нічого вам від райволів і не треба.

Особисто я тримаю кулачки за Нозомі - дівчину знизу по центру. Най їй вдасться завалити ГГ і все в них буде добре. Вона - сонечко.

Ще, в кінці аніме, був розблокований бонусний скін, ой, новий райвол для другого сезону. Але він мудак, бо зустрічається тільки з сімнадцятирічними дівками, яких кидає після того, як їм виповнюється вісімнадцять.

Елементи спокону.

Вони тут є. Тут є псевдосенсей, який показує рівень ахуя, який має бути у глядачів на те, що робить ГГ. Псевдосенсей молодець, він свою роботу гарно робить.

Ще є "зона", ну знаєте, ота шняга, що наймеметичніше була реалізована в "Kuroko no Basket". Коли очі починають робити фщщщ сяючими лініями в слоумо і ГГ від'їжджає у світ "зони" й надможливостей. Але (!) тут є суттєва жанрова зміна. Фщщщ роблять фари машинок.

Якщо ж ви хвилювались за дріфти з "Initial D", то всьо ок. Каната не дарма вчився у ГГ "Initial D".

А, і про технічне, перший сезон це квали до перегонів, власне перегони та початок квалів до других перегонів, завершення яких ви побачите у другому сезоні, ту бі контінює й все таке.

Елементи шьоджьо.

Вони тут теж є. Шок. Інтрига. Сенсація.

Осьо це - Рен. Вона Ангел (про це пізніше), формальний любовний інтерес ГГ (з яким вони вже живуть в одній хаті) і бісяча цундере.

Не прямо жахливо бісяча, але достатньо, щоб я сподівалась, що вона своїми істериками відлякає ГГ і він буде мати багато діточок зі своєю райволицею, а не з цією.

Жахливий англійський.

Пам'ятаєте, років десять тому у сейю були проблеми з англійським? Зара це якось виправилось і, як мінімум не носії, більше особливо не чують акцент в джапінгліші. Сейю ж "MF Ghost" немов втекли з цієї пісеньки. Особливо ГГ, для якого англійський ще й типу є рідною мовою. Але нє - Макудонарудо бітінг ін ауер харт.

Фансервіс!

Він. Тут. Є.

Нє, ну а шо ви хочте? Аніме про перегони? Та. Одна з центральних персонажок Ангел? Та.

Тож насолоджуйтесь. Якщо зможете забути про доволі специфічний чардиз обличь (і це в аніме вони ще мають кращий вигляд аніж у манзі. Там всьо дуже погано. Не дивіться манґу. Не треба).

Окрім Рен, а Сьома (в сенсі її номер, як Ангела - 7) є формальним любовним інтересом ГГ, в "MF Ghost" є не тільки багато інших Ангелів, а й навіть їх власний сюжет. Про конкуренцію за час на екрані й все таке. Але ніяких серйозних срачів. Всьо дуже лампово.

Кьоко.

Друга краща персонажка цього аніме. Ангел, якій вже три роки підряд двадцять чотири роки. Тож... Рахуйте самостійно. В неї гарна міміка, чудовий характер, ідеальний віковий розрив з пейрингом і, повторюсь, вона найкраща. Сподіваюсь Кьоко та Ішигамі переможуть японський знічувальний талан і все в них буде гарно.

Замість підсумку.

"MF Ghost" - це стандартний спокон, з дрібними й опціональними елементами шьоджьо, та все ж спокон. Не шедевр, не жахіття. Але гарний відпочинок, якщо ви хочете отримати просто турнірну арку спокону. Тут є вжух-вжух машинок, звичні тропи, відсутність реалістичності та лицарство, що перемагає здоровий глузд. І ще є євробіт. Бо нашо се дивитися, як на перегонах не ввімкнуть євробіт?

Migi to Dali.

Вікторіансько-готичний детектив, від авторки "Sakamoto desu ga?", з прикметними вайбами Джюнджі Іто та корейських психологічних трилерів, кріповими дітьми в головних ролях (які зрештою залишаються дітьми), привидом Мері Поппінс, гарно розкритими братерсько-сестринськими стосунками, в антуражі закритого американського містечка для багачів десь в глибинці Японії. Це "Міґі та Далі" - екранізація на жаль останньої манґи від Намі Сано.

Все починається за вісім років до подій аніме. Міґі, Далі та їх матір закінчують щасливе життя в комірчині у зв'язку зі смертю матері. Тіло матері хлопці закопують на пагорбі й потрапляють до притулку з єдиною підказкою особистості убивці - ґудзиком зі сніжинкою (що був знайдений у долоні матері).

В притулку хлопці отримують звання трошка їбанутих, що й не дивно, зважаючи на їх близнюкову сутність та дещо вар'ятну поведінку.

Та ось! З селища Оріґон (а саме там було скоєне матеревбивство) приїжджає пара, що хоче всиновити дитину. Тільки одну дитину. Тож Міґі (чиє ім'я буквально означає "права рука" і так, він правша) та Далі створюють максимально привабливий образ.

І починають вдавати Хіторі (не менш буквальне ім'я, що значить "одна людина"). Буття однією людиною потребує не тільки ховатися в тіні одне одного, а ще й не реготати, коли братика одягли у нічний ковпак.

Справжня братерська підтримка, чи не так? Та повернемось до сюжету. Перша арка показує... назвімо це екстравагантністю близнюків.

Та факт того, що їх названі батьки це святі люди, а діти (якими є Міґі та Далі попри всю свою кріповість) люблять надумувати усяке страшне.

І поки аніме ковбасить від візуальних ілюстрацій відмінностей Міґі (справа) та Даммі (зліва).

Сюжет також починає натякати, що єдиносхожі близнюки не такі вже й ідентичні.

Що ж далі?

Далі (в усіх сенсах) буде трохи фансервісу.

Японської крінжоти. Після "Like a Dragon" у мене є підозра, що це стало трендом.

Японської кріпоти.

Перша закоханість.

Стрьомна симетрична тьотя (з трагічним бекграундом, але все одно їбобо), бо немає нічого гіршого за довершену ідеальність.

Трошки близнюковості.

Прикольні другорядні персонажі.

Художнє новаторство.

Страшна тьотя-прибиральниця.

Дрібка тихого домашнього алкоголізму.

Та привид. Бо який же то готичний роман без привидів?

Зрештою ж усе закінчиться гарно. Селище Оріґон отримає спокій. Всі винні будуть покарані, або ж спокутують свої провини, а всі праведні отримають нагороди (іноді заслужені, а іноді випадкові). Пані привид нагадає нащо ми всі тут зібралися і всі смачненько пообідають та розійдуться по своїм справам. І це буде гарний кінець.

Spy x Family 2

 Другий, на цей раз, на відміну від попереднього, таки зовсім другий сезон "Шпигуна проти сім'ї". Як показав кінець цього сезону - сім'я виграла.

Тож ми тепер чекаємо завершення війни (яка все намагається перейти з холодної фази в гарячу) між Останією та Весталісом.

Для того, щоб всі сторони сім'ї усвідомили важливість сім'ї й перестали протиставляти сім'ю якимось незрозумілим шпигунсько-вбивчим справам.

Відставивши в сторону жарти, другий сезон виявився суттєво збалансованішим першого. Точніше, він повернувся до балансу початку першого сезону й змістив акцент з Ані й тільки Ані. Ні, Анюти все ще багацько, але є й шпигунські справи, є й увага до інших персонажів, навіть є Велика Сюжетна Арка!

Місія 01.

Все починається з 862 опцій для побачення Лойда з Йор.

Які швииииидко скорочуються, бо у Йороньки болить дупка. Тож Йоронька страждає. Невимовно та приховуючи від Лойда причину своїх страждань.

Що ж у цей час робить Аня? Шпигує за мамуньо й татуньо. Дуже непалєвно й точно непомітно для Лойда. Ваку-ваку, ой, себто так-так-так. Навіть троха користі від її шпигунства було.

Місія 02.

Бонд-сан рятує день Лойда! Бонд-сан - гарний хлопчик.

Місія 03.

Драко (Деміен) і компанія посіпак ілюструють принцип "Friendship is magic".

Ще ми з'ясували, що в школі Ані дуже цікаві вчителі.

Місія 04.

П'ятихвилинка роботи НКВД. Дякую - ні. Юрій все ще гнида.

Місія 05.

Я б не відмовилась подивитися на сексуальні, ой, себто шпигунські пригоди Бондомена у форматі кількох ОВА. Був би гарний гаремно-шпигунський сюрреалізм.

Місія 06.

Ані треба потрапити в клас розумних. А Аня не дуже розумна. Але! Ходять чутки, що в шкільному буфеті продають тістечко знань! Точно допоможе. Тож... Аня встрягає у карткову гру для того, щоб отримати це тістечко. Чи допоможуть їй її телепатичні здібності? Чи природжений розум? Чи чарівність? Чи працьовитість?

Місія 07.

Кучеряшці треба впіймати кота, щоб закадрити чергову чян. Скажімо так. Котик - вижив.

Місія 08 (є секретною, багатошаровою, та триває з п'ятої по першу половину десятої серії).

Розказує про відпочинок на круїзному лайнері. Точніше як.

Лойд - намагався відпочивати, бо начальниця сказала гарно відпочити. Будемо вважати, що в нього вийшло.

Аня - намагалась не зовсім спаскудити відпочинок Лойда (чому дуже допомагало читання думок) та допомогти завданню Йороньки.

Йоронька - намагалась бути гарною тілоохоронницею для єдиної вцілілої з мафіозного клану. Це було красиво, але я дуже, дуже сподіваюсь, що Аня завжди зможе радіти феєрверкам. В плюс цим сподіванням те, як Йороньку клинить на дітях. Щоправда, це в мінус виживанню Йор, але у всього мають бути свої недоліки.

Місія 08.5.

Нам показали нормальний відпочинок Форджерів!!!! Я на це навіть не сподівалася!!!

Місія 09.

Аня намагається гордуватися й розказувати класу, який крутий був у неї відпочинок.

Вийшло не дуже.

Зате! Ми побачили, як трійко елітних брехунів розказують про шкоду брехні. Вийшло несподівано переконливо. Аня допетрала, що брехня - це складно.

Місія 10.

Беккі вирішила, що їй треба заміж за Лойда. Конче. Ще вчора.

Аргументи Беккі були непереможними, тож Аня на це повелась й намагалась допомагати.

Але Йор відстояла своє звання законної дружини й надзвичайно вразила Лойда.

Місія 11.

Нікому не цікаво, що було в 11 місії, бо ніхто не любить напарницю Лойда.

Місія 12.

Аня отримала стеллу! Мабуть. Але це не точно. Все дуже багатозначно. Всієї правди ми не знаємо.

Місія 13 (героїчна).

З неважливого - Лойд і Бонд рятують цуценят з пожежі.

З важливого - ми дізналися, як виглядає мокрифікація Бонда. І як Лойд посміхається.

Другий сезон визначив пріоритети Лойда. Він ще намагається пручатися, але ми всі розуміємо, що шляху назад немає і сім'я беззаперечно перемогла шпигунство. Проте, у цьому сезоні з'явився інший конфлікт - що сильніше, сім'я, дитина чи вбивства фор грейтест гуд? Але... Про це ми дізнаємося пізніше.

P.S. Гарних опенінгів та ендингів помічено не було, тож тому їх у пості й немає.

Tearmoon Teikoku Monogatari

Все почалось з Французької революції. Все буквально почалось саме з неї. Головна героїня - Мія Луна Тіармун, це Марія-Антуанетта. Вона настільки Марія-Антуанетта, що косплеїть не тільки меметичну фразу про хліб та тістечка, а й наявність мізків, які категорично не працюють у зв'язку з непереможними обставинами (надмірне балування татусем).

Та, одного разу, життєвий шлях Мії Луни Тіармун перетинається з Гільйотиною-чян. Знайомтеся, це Гільйотина-чян.

Непереможним рух леза Гільйотини-чян відтинає голівоньку Мії Луні Тіармун, та, з невідомих причин, Всесвіт/Бог/Богиня/Сили Ісекаю, одним словом, щось переносить Мію Луну Тіармун у часі, та запихає щойно померлу принцеску в її ж дванадцятирічну версію. Що ж буде робити Мія Луна Тіармун отримавши другий шанс?

Будьмо чесні, вона забиває. Шок, чи не так?

Але не все так просто. Що логічно, бо інакше аніме б закінчилось навіть не почавшись. А воно йде дванадцять серій, тож щось та й трапляється. Цим щось (окрім пам'яті про власну смерть, але на це Мія Луна Тіармун доволі очевидно не зважає) виявляється щоденник Мії Луни Тіармун, який вона вела впродовж значної частини свого життя (десь з тих самих дванадцяти й до власної ж смерті). Щоденник виявляється непростим і, в кращих традиціях Тома Редла, пише себе сам, розказуючи Мії Луні Тіармун про всі зміни в майбутньому, які провокують її дії (або ж їх відсутність). Так Мія Луна Тіармун стає на шлях боротьби зі своєю лінню та тупістю! А... Ой... Нє... На шлях відвертання цікавості Гільйотини-чяна!

Очевидно, що самотужки Мія Луна Тіармун не переможе Гільйотину-чяна, і в цій подорожі панянці беззаперечно потрібні друзі, першою з яких стає Анне!

В першому житті Мії Луни Тіармун, Анне була найбільш чмиримою, та, чомусь, найвірнішою служанкою. Заходи в тюрму на чаювання настільки вразили Мію Луну Тіармун, що в цьому житті вона вирішила зробити Анне наближеною персональною служницею. Додатковий профіт для Мії Луни Тіармун - можливість персонально попіклуватися про сестру Анне, яка пише гарне фентезі.

Ремарка Оповідача (так, тут є доволі саркастичний Оповідач), наприкінці серії про сестру Анне була вельми необхідна. З'ясувалося, що сестра Анна настільки гарно пише фентезі, що навіть накатала книжку про Житіє Пресвятої та Найвеличнішої Мії Луни Тіармун.

Другою жертвою запаморочливої тупості Мії Луни Тіармун став найважливіший для успіху Мії Луни Тіармун чоловік - Ікарі Ґендо. Тут він маскується від личиною податківця - пана Людвіга.

Десь на розповіді про роль Людвіга в першому житті Мії Луни Тіармун стало зрозуміло, що вона у власній сім'ї ще за розумну зійде. Відчуйте цей біль...

Хоча, як глянути на татуся Мії Луни Тіармун, то багацько речей стають зрозумілими...

Не буду казати про дива щедрот та людолюбства, які творила Мія Луна Тіармун, а перейду до наступної арки життя Мії Луни Тіармун - навчання в приватній школі. Бо яке аніме без приватної школи? Ніяке. Ніяке...

Почалося шкільне життя зі знайомства з ворогом Мії Луни Тіармун з попереднього життя, принца сусідньої держави, який влаштував воєнну інтервенцію для помочі бідним та стражденним біднякам країни Мії Луни Тіармун. Тож ось - принц Шіон. Він ідіот (що зрозуміло з попереднього речення. І так, загальна мораль аніме "не лізьте помогать поки не просють. помогатори...").

Принц Шіон не те щоб погана людина. Він просто лолодін. Типу шось таке гарне, ніби думати й вміє, але наїбати його... дуже легко, а особливо його ж СБ.

З плюсів принца Шіона, при ньому завше ходить Кейсвуд. Кейсвуд корисний, бо він вміє вбивати.

Наступною ворогинею Мії Луни Тіармун є Тіона - дрібна дворянка з держави Мії Луни Тіармун, яка була помічницею принца Шіона у вбивстві, ой, декапітації, Мії Луни Тіармун.

Для чого потрібна Тіона? Тіона потрібна, щоб бути пейрингом Шіона, а ще в неї є вірна служниця Ліора, яка є представницею дрібного тубільного племені, срач з якими був однією з причин з'яви Гільйотини-чяна.

Це Гільйотина-чян з Тіоною. А нижче вже буде Ліора.

Завершує список ворогів Мії Луни Міармун - панночка Рафіна. Вона... Вона стрьомна, бо вона принцеса тої держави де всі навчаються. Короче, вона вумна.

Аж настільки вумна, що в першому житті Мії Луни Тіармун, саме Рафіна пиздила мізки з країни Мії Луни Тіармун. В другому житті Мія Луна Тіармуна врятувала безвинного шоту від ара-ара тьоті шляхом будівництва школи для всіх у своїй державі.

Безвинний шота - нижче.

Але, окрім ворогів, у Мії Луни Тіармун є ще й союзники! Інколи вельми химерні, та все ж. Першим й найголовнішим серед помічників є принц Абель.

Принц Абель є другим принцом, що вже мінус, але плюс для Мії Луни Тіармуна, яка хоче собі консорта, а не чоловіка, котрий буде щось замість неї вирішувати. В процесі спокушання Абеля з'ясовується, що він ще і як людина нічо так, та й взагалі, після того, як аніме розбереться з проблемою Гільйотини-чян... Привітики!

Так от, після Гільйотини-чян почнеться друга арка, яка буде повністю присвячена принцу Абелю, та його проблемам. І ця арка буде навіть нічо так. Бо я трохи боялась, що далі все піде униз. Як би то не було, ми маємо бути вдячні принцу Абелю як мінімум за дві речі - конячко-бутербродики.

Та істину правду про найкращий шампунь.

Ці дві штуки пов'язані. Ви розумієте як.

В друзях Мії Луни Тіармун, окрім принца Абеля, Анне, Людвіга та Гільйотини-чян...

... є ще один важливий персонаж. Хлоя - донька купця з країни Мії Луни Тіармун. Персонаж безбожно нерозкритий, але ви розумієте її важливість.

Що ж про головну героїню... Остання в списку, та остання по важливості, яку чомусь вважають Наймудрішою та Найсвітлішою. Та, що перемагає власну тупість! Та, без якої не було б цієї історії! Мія Луна Тіармун!

А, ні, це якесь невдале фото, тримайте краще такі.

Найеталонніша ж ілюстрація величного інтелекту, та конфлікту того, що всім здається, й того, що Мія Луна Тіармун думає насправді буде ось тут.

І ці музичні вставки ой як не поодинокі...

Що наостанок? Наостанок тримайте опенінг. Він гарний і він безбожно спойлерить першу (очевидну) частину аніме, але друга буде сюрпризом (як на мене - гарним).

Ну й останню (в пості) з'яву найважливішого персонажа цього аніме - Гільйотини-чян!

Under Ninja.

"Піднінджя" - це аніме. На цьому інформація, яку можна вважати достовірною й підтвердженою - закінчується. Але, спробуймо розібратися в нінджя-каосі трошки краще.

Для початку - осьо.

Це - найкращий приклад того, що буде чекати вас у самому аніме. Проте, буду послідовною.

Опенінг спойлерний, якщо знати куди дивитися, тож дивіться його спокійно. Ендінг стає спойлерним, коли змінюється ближче до кінця аніме, але там спойлери ви побачите перед ендінгом, тож все окей.

Сюжет...

Розказувати про сюжет "Піднінджюків" складно. Бо одна з принад цього аніме - це нерозуміння глядачем того що дієтьсі на екрані. Роз'яснювальні флешбеки, які роблять тільки гірше. Інфодамп в одинадцятій з дванадцяти серій, який не дуже й то допомагає зрозуміти хто ви, що ви дивитеся й нащо те все трапилось. "Піднінджя" є не дуже дружнім до глядача витвором мистецтва. Тож я спробую розказати про сюжет в загальних рисах, а потім перейду до різних цікавинок.

В процесі Другої світової, нінджьове підпілля Японії трошка розісралось саме з собою й розсипалось на кілька течій. Перший сезон розказує не тільки про складні взаємини між течіями, а й про складні й внутрішньоконфліктні стосунки всередині течій. Зрозуміти, хто тут поганці, а хто гарні хлопці... Ну... Скажімо так, ось це відео стосується всіх нінджюків, бо, ну знаєте, вони все ж таки наймані вбивці.

Спойлер: тут всі поганці.

Окуляром сюжету стають вчинки Куро, нашого... головного героя. А доволі значний час ви будете намагатися зрозуміти чому аніме називається саме так, як називається, і чому всі говорять про UN (ні, не useless, але можливо краще б так).

Куро.

Куро - це Нед Ст... ой, себто головний герой першого сезону, двадцятичотирирічний сімнадцятирічний звичайний японський школяр, котрий живе в ненайкращому районі в ненайкращій комуналці з сусідом-алкоголіком та сусідкою-з-невизначеною-легкістю-поведінки, а іноді до них заходить пацан з дроном, який намагається вкрасти труси, або ліфон сусідки-з-невизначеною-легкістю-поведінки. Також може забігти дівчинка без зуба, яку періодично пиздить батько.

Тож так, один з бонусів "Піднінджюків" - це доволі реалістичний та не романтизований світ як людей, так і нінджь. Вас буде чекати кров, убивства, дискомфортний фансервіс, тупі жарти й багацько людської жорстокості.

Котик.

Тут є котик. Але він теж людина, теж нінджя, і він вам не сподобається. Зате, він виживе!

Алєксєй.

Сюжет першої арки (перші чотири серії) значною мірою крутиться навколо Алєксєя - росіянина, який хоче стати нінджя. Спойлер: в нінджі його візьмуть. Спойлер номер два: десь в цей момент ви можете почати (сюжетно-безпідставно, та в контексті нашого життя - виправдано) підозрювати, що нінджі - погані. Якщо так - ви молодці й зрозуміли суть цієї історії. Тут немає гарних людей. У деяких є хороші риси, але на суть це не особливо впливає.

Школа, що все ще існує.

В "Піднінджюках" ви побачите гопарьську школу з Червоної Книги. Як вона збереглась - невідомо, але міцність її традицій викликає захоплення.

Герої.

Окрім Куро в "Піднінджюках" буде багацько інших людей - машина з убивства людей; пілот ВБЛР (великого бойового людиноподібного робота); дівчинка, що випадково в усе це встрягла; людина, що намагається виправити помилки минулого; репуючий в якого влучила блискавка; хвора збоченка; віра в краще майбуття; панна з дуже специфічним смаком; старий дід; та, що отримала наслідки своїх вчинків; їбанута сука; дівчина з проблемною роботою.

Залишаю вас здогадуватися хто є хто. Спойлер: порядок написання рандомний.

ВБЛР.

Так, тут є не тільки нінджі, а ще й ВБЛР. І не простий, а картонний!

Фансервіс.

Він тут є. Щоправда, зазвичай він трошки хворий. Але ви завжди можете порозглядати тиху алкоголічку...

Станція.

Це не спойлер, бо вона навіть в опенінгу є. Вся арка з космічною станцією дозволить вам кричати "нє, ну я ж кажу!". А закінчиться все зливом особистих даних.

Приємні дрібнички.

Доволі кумедно, що попри вкрай некомфортний фансервіс, "Піднінджюки" дають, вочевидь компенсуючи, велику кількість приємних побутових моментиків, на яких можна відпочити (брехня, на яких ви будете повільно смажитися в нерозумінні того, що діється, й очікуючи невимовні жахіття майбуття).

Нінджя еверівер.

Це не жарт, а буквальний принцип роботи світу "Піднінджюків". Ви ніколи не знаєте хто є, а хто не є нінджя. Ви ніколи не знаєте хто на кого працює. Хто є агентом, чи то подвійним, чи то потрійним, чи то працюючим тільки на себе, чи то ще якимось агентом. Ви не знаєте нічого. Бо ось та тьотя в магазині - нінджя. І ваш сусід - нінджя. І однокласниця - нінджя. Всі - нінджя. Або ні.

І на закінчення.

"Піднінджюки" це один з вінів сезону (разом з "Міґі та Даммі"). Тут ви будете ніц не розуміти й прориватися крізь дискомфортних персонажів, каотичну хронологію, заплутаний сюжет, незвичний чардиз, періодичні приступи триде, специфічні ракурси й формати кадрів, надмірну кривавість й приступи ідіотських жартів. Це "Піднінджюки". Гарна історія про можливе життя та смерті абсолютно не глянцевих нінджюків.

Шановні, якщо вам сподобався цей текстик та хочеться більше чогось на кшталт нього, то запрошую вас сюди, в ТҐ, де все написане мною з'являється раніше. А іноді й взагалі з'являється тільки там.