Проєвропейський вектор України вкорінювався століттями та не дозволив себе стерти жодній владі. Нині наша держава перебуває на етапі надважливому, проте все ще не зрозумілому багатьом громадянам, -- процесі вступу до ЄС. Сьогодні з'ясовуємо, що таке кластери перемовин про вступ, Копенгагенські критерії та що не подобається Єврокомісії в українському законодавстві.
Для кращого розуміння всіх процесів варто передусім познайомитися із “гравцями” з обох сторін:
Єврокомісія — вища виконавча влада ЄС (надає рекомендації, проводить скринінги)
Європарламент — законодавчий орган ЄС (ратифікує угоди, зокрема Угоду про вступ України до ЄС)
Європейська Рада — законодавчий орган ЄС (глави держав/урядів, Голова ЄР, Президент Єврокомісії)
Україна — кандидатка на вступ, імплементує зміни, увідповіднює законодавство, виконує вимоги
Коли вже Україна нарешті вступить?
Процес вступу держав до Європейського Союзу тривалий і “вимогливий”: наприклад, період між початком перемовин та власне вступом до ЄС Хорватії затягнувся аж на 7 років та 8 місяців, натомість Данія вступила всього за 2,5 роки. Ці числа, вочевидь, дуже різняться, адже залежать від того, на якому рівні відповідности цінностям та правилам ЄС перебуває держава на момент подання заявки. Мусимо визнати, що навіть до початку перемовин про вступ на кожну державу, що претендує стати частиною ЄС, чекає низка необхідних двосторонніх зустрічей та угод, які Україна вже успішно пройшла:
• 28 лютого 2022 - Україна подала заявку на членство
• 23 червня 2022 - Україна отримала статус кандидатки на вступ
• процес виконання 7-ох рекомендацій ЄС
• грудень 2023 - рішення про початок перемовин
• 25 червня - початок перемовин про вступ
Які взагалі існують критерії вступу?
У 1993-му Копенгаген зустрічав саміт Європейської ради, на якому лідери держав-членкинь чітко визначили критерії, за якими оцінюватимуть майбутніх країн-кандидаток на вступ. Від назви міста ці критерії і отримали назву Копенгагенських. Існує їх усього три:
• політичні: стабільні демократичні інституції, що є гарантами втілення верховенства права та прав нацменшин тощо
• економічні: ринкова економіка, що функціонує та здатна впоратися з конкуренцією на ринку ЄС
• правові: увідповіднене законодавство, забезпечення виконання та застосування права ЄС
Підґрунтям усіх цих критеріїв та орієнтирів політики ЄС є шість ключових європейських цінностей: повага до гідности людини, свободи, демократії, рівности, верховенства права, прав людини та прав осіб, які належать до меншин.
Для полегшення досягнення відповідности цим критеріям ЄС визначив 35 розділів переговорів, що згруповані в 6 кластерів:
1. Основи процесу вступу до ЄС
2. Внутрішній ринок
3. Конкуренто-спроможність та інклюзивний розвиток
4. Зелений порядок та стале з'єднання
5. Ресурси, сільське господарство та політика згуртованости
6. Зовнішні відносини
Нижче наводимо перелік розділів, що входять до того чи іншого кластеру.
У січні 2024-го року Єврокомісія розпочала перший етап перемовин — скринінг українського законодавства на відповідність законодавству ЄС — і планує завершити його вже в листопаді 2025-го. На кінець квітня вже проведено половину скринінгу, такий темп найвищий за всю історію!
«Комісія забезпечила найшвидший процес скринінгу за всю історію — ми вже пройшли більше половини шляху, і процес має бути завершений восени 2025 року», — речник Єврокомісії Гійом Мерсьє
Окрім обов'язкового скринінгу, для відкриття переговорів щодо кожного кластера, існують бенчмарки — мінімальні показники; наприклад, для першого кластеру "Основи" такими бенчмарками є розробка дорожніх карт із верховенства права та реформ держуправління. До слова, декілька днів тому ці дорожні карти вже було схвалено українською стороною.
Існує також можливість встановлення додаткових бенчмарків, чим скористалася Угорщина, яка ще в лютому блокувала листа зі згаданими бенчмарками до першого кластеру, вимагаючи план захисту нацменшин.
Що мати за орієнтир?
Пригадаємо, що ще у 2023-му уряд України провів селф-скринінг відповідності національного законодавства праву ЄС (хоча ця процедура і не обов’язкова, проте вона забезпечує розуміння необхідних змін ще до офіційного скринінгу Єврокомісії). За результатами селф-скринінгу, Україні має повністю або частково імплементувати близько 3 000 актів права ЄС.
Найпершим на перемовинах відкривається, а закривається, до слова, останнім ключовий кластер “Основи” (Fundamentals). У січні 2025 Єврокомісія передала Європейській Раді скринінговий звіт за цим розділом, що визначатиме потрібні зміни. До того ж на шляху реформ Україна орієнтується на оцінки Єврокомісії зі Звіту про розширення 2024.
Що з оцінками?
Занепокоєння виникають щодо випадків тиску на громадянське суспільство та обмеження пересування опозиційних депутатів. Окрім цього, потрібно оновити і Виборчий кодекс, забезпечити більшу таємницю голосування та виконання стандартів інклюзивних виборів. Єврокомісія підмітила також низьку законодавчу ініціативу уряду, недостатню фінансову стійкість реформи держуправління, потребу покращення механізмів публічної підзвітности. А ще Єврокомісія закликає переглянути доцільність телемаратону “Єдині новини”.
Список “для покращення” можна продовжувати ще довго, але, звичайно, є і досягнення. Успішними вважаються реформа про децентралізацію, Стратегія реформування держуправління, робота Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, ратифікація Стамбульської конвенції та Римського статуту й низка інших змін. Проте Єврокомісія водночас наголошує на необхідності забезпечення фінансової стійкости й реалізації згаданих змін.
Що далі?
Далі — відкриття перемовин щодо першого кластеру! За мінімальну ціль на 2025 рік Україна ставить відкриття перемовин щодо двох кластерів, за максимальну — щодо усіх шістьох. Наше наріжне завдання як громадян — бути свідомими євроінтеграційних процесів та впроваджених реформ, пильнувати за прозорістю держуправління та не замовчувати проблем. Пам’ятаймо, що державу творять люди, та зрощуймо європейські цінності в собі!
