Я сподіваюсь, що всі ми розуміємо, що ці підрахунки умовні, бо фактичної перевіреної на 100% інформації про стан/кількість/наявність просто немає, якщо ти фізично не знаходишся на ворожих підприємствах та складах зберігання і пальцем не рахуєш. Більш того через обмеженість формату посту я дам лише висновки й лише частково хід до цих висновків. Це власні висновки на основі інформації, яку збирав в першу чергу для себе, Ви ж можете довіряти/ не довіряти, доповнювати, накладати на власну інформацію, якою володієте — це Ваше право. Більш того для формування власного уявлення яким ділюсь з Вами використовував дані та роботу інших аналітиків/осітінерів та на основі власної суб'єктивної оцінки виводив власне "бачення". Найбільше інформації використав з порталів: Military Repor, порталів "Мілітарний", осінт-каналів "Військовий Віщун", переклади Mortis Æterna, Інформаційний спротив та з власних закритих чатів і багато іншого.
Якщо буде важко читати, то танків з урахуванням складів, сталого темпу знищення цих танків нашими військовими, виробництва та за відсутності постачань ззовні (кндр, Китай) московія має на 1.5-2 роки. Математика та думки далі.
Бази зберігання.
До 24 лютого Military Repor вказує кількість до 3330 штатної кількості на озброєнні підрозділів ворога (реально біля 3000) та 10250 на зберіганнях, але без урахування Т-64, Т-55 та Т-34. Якщо ж враховувати Т-64/62 та Т-55, то тоді 17500 (2800 т-54/55; 2500 т-62; 2000 т-64; 7000 т-72; 3000 т-80; 200 т-90). Тобто разом з 3330 штатної кількості отримуємо десь 20 000 потенційних танків, які глобально мала московія на 23 лютого.
Але! Ця кількість радше вигадка ніж дійсність. Проблема спекуляції цифрами Military Repor у тому, що дана організація бере аналітичну основу із фактичних даних танків на момент розвалу радянського союзу. Тому лише частково враховує такі фактичні характеристики (через складність це зробити повністю) як: експорт зі складів танків у країни Африки та Близького Сходу, експортний канібалізм, а не фактичне виробництво (це коли брали "законсервований танк" модернізовували його під експорт та продавали "як нову модифікацію" іншим), поточний канібалізм для обслуговування власного танкового парку від 1991 року, якість зберігання і ще багато факторів, які впливають на поточний стан" потенційної кількості".
Тому я більший прихильник Osint-аналітики на основі фактичних супутникових знімків баз зберігання ніж постійної корекції даних (навіть за супутником), що було на папері колись. Плюс аналітика на основі супутникових знімків саме зараз стає більш точною. Чому "більш точною"? Бо раніше важко було припустити скільки фактично перебувало танків на наявних 3500-4000 ангарних критих танкомісць ворога, а не іншої техніки. Зараз же цілком логічно можна припустити, що танки, які зберігались в ангарах за 2 роки як найбільш боєздатні перші пішли на "відновлення втрат". Зараз же почали активно знімати танки, які зберігались "на свіжому повітрі". Тому, супутниковий осінт ймовірно вже більш точно відображає дійсність.
Але для початку потрібно зрозуміти чи є у ворога зараз проблема з танками взагалі та чи ворог втрати не перекриває фактичним виробництвом?
Для початку. Наш Генштаб дає втрату ворогом танків на рівні 5093 за 21 місяць, або якщо брати серединні дані 242 танки на місяць. Візуально підтверджено Oryx втрату 2419 танків за 21 місяць, тобто 115 в місяць. Виходить, що на кожні 2 танки заявленими Генштабом "як втрачені ворогом" є 1 візуальне підтвердження Oryx. Враховуючи, що не всі втрати візуально фіксують — результат непоганий, як на мою суб'єктивну думку. Але навіть так візьмемо та усереднимо (242+115/2) між собою дані Генштабу та Oryx і отримаємо, що ворог втрачає приблизно 179 танків на місяць протягом 21 місяця.
Як на мене, важливо зауважити ще одну важливу деталь. Візуально підтверджені Oryx-втрати московії 2419 танків з них лише тільки 137 є "пошкоджені" та 152 "покинуті". Решта або повністю знищені, або захоплені нами (550 од). Тобто, потенційно у "фантастичному випадку", із візуально підтверджених втрат танків московія могла відтягнути на ремонт не більше 12% (239) від зафіксованих загальних втрат. Але ще раз: це фантастичний варіант, бо всі пошкоджені та покинуті танки відтягнути на ремонт неможливо. Окремо, можемо ще додати 142 танки захоплених московією у нас.
Далі. Ствердно сказати "скільки саме нових танків може виробити московія — важко". Я на базі аналізу багатьох даних схиляюсь що не більше від 150 до 300 од. в рік. Все інше це відновлення з консервації.
Далі. Пропоную замислитись над таким питанням. Штатна кількість танків у московії на 24 лютого була 3330 одиниць. Тобто це та кількість, яка має стояти в укомплектованих бригадах до 24 лютого. За 2 роки московія провела мобілізацію добровольців, часткову мобілізацію на 300 тис. та постійно поточно створює нові з'єднання. Як логікою штатна кількість танків має збільшитись, щоб все укомплектувати за стандартами на 23 лютого. Але це могло відбутись за умови, що московія має "технічний ресурс самого виробництва" (а не тільки наявності на базах зберігання) перекривати свої втрати, знятими танками зі зберігання. За наявною в мене інформацією про "новостворені з'єднання" штатна кількість танків мала б бути доведена до 4000-4500 (рахували в закритих чатах).
Станом на зараз, згідно з осінт даних Віщуна, Інформаційного спротиву, різних іноземних осітінерів чисельність танків ворога в Україні складає: за даними Віщуна - приблизно 2200 танків, Інформаційний спротив дає оцінку у 2347 танків (без близько ще 150 танків, які в резерві у московії вздовж кордону з Україною "угрупування прикриття"). Тобто, з урахуванням мобілізації, формування нових АК кількість танків ворогом хоч і підтримується до втрат, але не може бути доведена навіть до показників на 23 лютого.
Тому можна зробити гіпотезу. Хоч фактичну кількість саме нових виготовлених танків в московії ми не знаємо (лише є припущення та часткові аналізи), але фактичний танковий стан їх військ вказує на те, що ВПК московії не може впоратись із "потребами на штатне комплектування після втрат навіть до рівня 23 лютого". Це без урахування ще "якості танків".
Щодо кількості танків на консервації придатних для використання.
Є аналітик-осітінер Covert Cabal, якого перекладає Mortis. Так на початок 2022 року він за супутниковими даними гарної якості визначив, що московія на зберігані має приблизно 4696 танків "у хорошому стані придатними для розконсервації". На березень 2023 року (знімки були за цей період) кількість придатних зменшилась до 3911 у таких кількостях: 270 Т-54/55, 560 Т-62, 248 Т-64, 1841 Т-72, 942 Т-80 та 50 Т-90. І ці дані +- збігаються з багатьма іншими аналітиками, осітінерами та оцінками в закритих групах, де я знаходжусь. Для прикладу вітчизняна група осінт Військовий віщун дає цифру у 500-600 ще якось придатних Т-62 для розконсервації. Також, дає ця ж група оцінку щодо ще якось придатних Т-54/55 - 220 шт. Тобто, в різних Osint +- цифри збігаються. Це ті, хто намагається включити не "тільки паперовий аналіз",, але й "реальний технічний стан" та візуальне підтвердження.
Тобто, що ми маємо. Московія має приблизно 2500 танків на озброєнні зараз і потенційно може розконсервувати ще близько 3900. В голові зазначаємо, що кожен рівень розконсервації буде меншим за якістю та тактико-технічними характеристиками. Зараз йде упор на розконсервацію на Т-80 та Т-72, Т-90 окремо модернізуються до рівня Т-90М. Тобто загальний танковий потенціал ворога десь на рівні 6400 танків. Середній темп знищення ворожих танків, якщо усереднити дані Генштабу та Орикс маємо на рівні 179 од. на місяць. Це якщо рахувати зі збереженням тенденцій та активностей, які були останні 21 місяць. Тобто, 6400/179 = майже 3 роки. АЛЕ!
Але далі враховуємо такі фактори:
— Рахували ми по найгірших показниках для нас (тобто трохи піддавали сумніву дані ГШ та серединили із даними Оryx, які теж не є на 100% об'єктивними до кількості, бо враховують лише візуально зафільмовані втрати).
— Друге, чим далі буде йти розконсервація, тим у більш гіршому технічному стані будуть моделі танків, тим вагоміші будуть ворожі втрати "через застарілість та якість". Тобто, серединна медіана не стала у 179 танків на місяць.
— Третє, не враховуємо такі фактори як або успішні операції ЗСУ, або масовий танковий суїцид ворога як під Вугледаром чи Авдіївкою.
Загалом знищення танкового парку ворога можна поділити на 3 етапи:
Перший етап — пройдено. Знищенні найбільш боєздатні з'єднання з танками на 24 лютого, що включали до 3300 одиниць "кращих московських танків". Так званий "танковий кулак до Берліну". Цей етап ми пройшли. Бо тільки за візуально підтвердженими даними ворог втрати 2419 танків, а фактично ця цифра точно вища (питання тільки наскільки). На цей етап нам знадобилось десь півтора року, щоб ствердно сказати, що ми знищили десь 3000 ворожих танків.
Другий етап — проходиться. Залишки танкового парку до 24 лютого, компенсовуються виробництвом та швидким зняттям з консервації (переважно Т-80, Т-72 та модернізацією Т-90). Ворог не може вийти на розширені потреби штатного складу у 4000-4500 танків, навіть не може вийти на рівень до 24 лютого у 3330 танків. Але стабільно здатний підтримувати танками з консервації свої підрозділи десь на рівні 2000-2500 танків. Цей етап на мій суб'єктивний погляд, на основі різної інформації, десь розпочався 6 місяців тому і триває й досі. На цьому етапі нам необхідно знищити найбільш боєздатні танки ворога з консервації це Т-80 та найбільш чисельну групу танків — це Т-72. Тобто, потрібно знищити приблизно ще 4000 танків чи їх модифікацій, які потенційно придатні до розконсервації. Тобто десь 2 роки. Але цей термін корелюємо на: мінус 6 місяців, що вже знищуємо/приступили до знищення + гірший їх технічний стан +збільшення технічних засобів ураження танків (ті ж FPV). Тобто, ще десь 10-14 місяців з подібними темпами процесів необхідно для завершення етапу.
Третій. Очікується. Третя хвиля "консервації". Це перехід московії на те, що саме виробляє з конвеєра (це 150-300 шт. в рік) та розконсервацію найбільш старих зразків Т-54/55,Т-62, Т-64. Це приблизно угруповання у 1500 танків, низької якості й ТТХ в перемішані із залишками більш нових. По факту — це вже буде масштабна "танкова криза" у ворога. Який ще рік може жити цими "танками". Після цього року, без зовнішніх постачань можна буде сказати "що у русні скінчились танки".
*Окремо варто завжди тримати в голові, що скоріш за все поточні втрати, особливо у разі їх збільшення ворог не встигатиме компенсовувати шляхом "розконсервації", не, тому що "немає танків", а, тому що поточні темпи ВПК не встигають за "темпами втрат". Про це в середині говорили, що не можуть довести "до необхідної штатної комплектації" навіть попри факт наявності потрібної кількості танків на консервації для цього.
Тож виглядає так, що десь ще 10-14 місяців ворог буде мати потужні танкові з'єднання в межах 1800-2500 танків переважно Т-80 та Т-72.
Після цього терміну ворог повинен відчути більше "загострення танкової кризи" та здатності власного ВПК розконсервовувати більш старші зразки. У цей період домінуючими ОБТ стануть Т-64, Т-62 та Т-54/55, а кількість загального танкового угруповання ворога відповідно до тенденцій має зменшитись до 1200-1500 танків, але значно старших та гірших танків. Це ще + від 8 до 12 місяців.
Тож мій суб'єктивний прогноз, що до повного вичерпання "танкової консервації ворогом" необхідно ще десь від півтора до двох років. АЛЕ! значну чутливість "кризовості" в танковій компоненті ворог має відчувати поступово і значно раніше за вказані мною терміни. Потенційно 2024 рік має стати "кульмінаційним" у цьому "танковому" питанні, а 2025 — інерційним (по кутках, що залишилось).
Тому з одного боку "танкова консерва ворога" не виглядає такою нескінченою як "описують", але з іншого це ще суттєвий резерв ворога, на якому він хоче і теоретично може стратегічно протягнути до восени 2024 року (вибори в США).
