Що стоїть за фейковою «операцією Турул» і наскільки реальною є загроза вторгнення Угорщини на Закарпаття? У статті — розвідка, дезінформація, економічні важелі та історичні паралелі реваншизму.
Поки вся увага в діях Орбана була прикута до його контактів з Трампом, путіним та просування «мирного плану» зрештою це стало лише медійно відволікаючим маневром для реалізації набагато амбітнішого, більш практичного та від того більш небезпечного для України та Європи плану.
Європейська політична спільнота в Будапешті обмінялася деколи протилежними думками про те, як припинити війну в Україні, співпрацювати з Трампом і пережити кризу у ФРН. Репортаж DW.
Орбан передбачає неминучі глобальні зміни, “найбільшу революцію за останні 500 років”. В короткостроковій перспективі він впевнений у виході США з Європи та поразці України у війні з росією, а в довгостроковій — домінуванні Азії та занепаді Заходу.
Раптовий скандал, жертвами якого вже стали президентка та ексміністерка юстиції Угорщини, і який далі набирає обертів, є, мабуть, найбільшим політичним викликом для режиму Віктора Орбана за останні 14 років безперервного і одноосібного управління Угорщиною.
Згідно з інформацією, отриманою Direkt36, прем'єр-міністр Орбан на закритій зустрічі минулої весни заявив, що вступ України посилить вплив США в регіоні. Він також сказав, що попереджав про це президента Франції Еммануеля Макрона, але не до кінця розуміє розрахунки Орбана.
На запитання «що Україні робити з Угорщиною?» може бути тільки одна відповідь – не робити різких кроків, оскільки це призведе лише до поглиблення проблем.
Поки ніхто не пише на цю тему
