Раптовий скандал, жертвами якого вже стали президентка та ексміністерка юстиції Угорщини, і який далі набирає обертів, є, мабуть, найбільшим політичним викликом для режиму Віктора Орбана за останні 14 років безперервного і одноосібного управління Угорщиною.
Автор статті — Дмитро Тужанський,
директор Інституту Центральноєвропейської Стратегії для Іnfopost
Ні, влада Віктора Орбана, навряд чи, під загрозою. Принаймні, в найближчому майбутньому. Утім, під великим питанням, чи зможе він вийти з цієї кризи сильнішим, що вдавалося йому досі в схожих ситуаціях.
Одне можна сказати точно: Віктор Орбан стане ще більш небезпечним, у тому числі для України.
Суботній землетрус
Кілька днів тому, ввечері 10 лютого, Угорщину сколихнула новина про відставку президентки Котолін Новак, обраної на посаду менше 2 років тому.
Майже синхронно з нею про політичну відставку заявила ще одна важлива людина режиму Орбана – ексміністерка юстиції Юдіта Ворго. Вона заявила, що йде з публічного життя, відмовляється від депутатського мандату і анонсованого перший номеру списку Fidesz до Європарламенту.
Попри формально різні статуси, і Новак, і Ворго донедавна були фаворитками угорського прем’єра з пакетом «безлім» майже як у добре знайомого для української аудиторії міністра МЗС Пийтера Сійярто.
Обидві кар’єри угорських політикинь поховав скандал з помилуванням заступника директора дитячого будинку в 12-тисячному містечку Бічке (Bicske), що на захід від Будапешта. Того було засуджено за те, що покривав свого директора Яноша В., якого засудили зрештою за знущання сексуального характеру над щонайменше 10 неповнолітніми хлопчиками.
Ендре К. опинився у списку 22 громадян Угорщини, яких президентка Котолін Новак помилувала ще 27 квітня 2023 року напередодні візиту Папи Римського до Будапешта. За процедурою помилування потрібен також підпис міністра юстиції.
Про це все міг би ніхто ніколи не дізнатися, адже процедура помилування передбачає секретність. Утім, пан Ендре К., навіть після помилування, вирішив судитися далі за свою невинуватість. Відтак, у вересні минулого року його справа з’явилася у публічному доступі в іншому провадженні, а 2 лютого про неї написало угорське ліберальне видання 444 за підказкою одного з читачів.
І після цього, як то кажуть, понеслось: обурення громадськості, політиків, вимоги опозиції про відставки, гнівна заява особисто Віктора Орбана про те, що немає пощади педофілам (яку угорський прем’єр посилив ініціативою змін до конституції), – і зрештою відставки згаданих фавориток.
Усе виглядає, наче у типовій європейській демократії. Власне, саме так всю цю ситуацію «продає» правляча команда, і вони це добре вміють.
Однак, це ж Угорщина Віктора Орбана. Тут так зазвичай не роблять. Хіба що, коли запахло справді смаженим.
Контекст
Зрозуміло, що це скандальне помилування не було ні випадковістю, ні випадковою помилкою. Також зрозуміло, що ні Котолін Новак, ні Юдіта Ворго не бажали йти у відставку, не хотіли ставати сакральними жертвами.
Радше випадково це все стало скандалом, й не виключно, що тільки цими відставками усе не закінчиться. Бо для цього є кілька підстав і контекстів.
Згідно з журналістськими розслідуваннями, яким варто довіряти, до скандального помилування причетний діючий голова Угорської реформатської церкви Золтан Балог. Він же був міністром людських ресурсів в уряді Орбана, коли почалися дипломатичні дебати з Києвом щодо нового українського закону про освіту, і це саме він приїздив на консультації з тодішньою міністеркою Лілією Гриневич.
Золтан Балог не належить до близького оточення Віктора Орбана, але ось з Котолін Новак вони дуже близькі: єпископ-кальвініст є наставником вже експрезидентки ледь не усе її політичне життя. Якщо врахувати, що за даними розслідувачів помилуваний Ендре К. має дуже добрі зв’язки серед угорських реформатів, то пазл склався.
Єдине, що насторожує: чому Юдіта Ворго пішла на такий ризик, маючи фактично політичний імунітет від тиску з боку чи президентки Новак, чи пастора Балога? І ключове: чи вона просто помилилася, чи поставила свій підпис під тиском з іншого місця, зокрема з монастиря Кармеліта, де розташований офіс прем’єр-міністра. На жаль, це ми навряд дізнаємося.
З іншого боку, якщо все це сталося за спиною прем’єра та його найближчого оточення, – то ситуація виглядає не менш катастрофічною, тільки в іншому контексті. І цей контекст – владний контроль, що є для Віктора Орбана головним пріоритетом.
Так само вагомим для угорського лідера є пріоритет громадської думки. Одним з головних наративів правлячої команди в Угорщині є захист дітей та сімейних цінностей, насамперед, від ЛГБТ. Це лунає з кожної праски останні 3 роки, як свого часу мігранти та Сорос. Коли в такій реальності правляча команда одночасно помилує поплічника педофіла, то навіть той виборець, для кого підтримка Фідес і Орбана – це вже релігія, замислиться, що щось тут не так.
Немає жодних сумнівів, що за перший тиждень скандалу, ще до відставок, команда Орбана провела серію замірів громадської думки – і зрозуміла, що справи кепські. Тому й полетіли голови важливих людей. Фавориток. А Віктор Орбан, після різкої та категоричної заяви на початку, наразі мовчить і токсичної теми професійно уникає.
Хто такий Пийтер Модьор?
А ось хто розговорився, так це ексчоловік ексміністерки юстиції Ворго, який заявив про свою відставку з усіх державних посад майже одночасно з президенткою Новак та колишньою дружиною.
Про Пийтера Модьора знали донедавна не так багато людей. Насамперед, через розлучення з Юдітою Ворго весною 2023 року. Сьогодні ж це ім’я та прізвище ледь не у всіх на слуху в Угорщині.
«Я не хочу жодної хвилини бути частиною системи, в якій справжні відповідальні люди ховаються за жіночими спідницями», – заявив він одночасно з відставкою.
42-річний корпоративний юрист та дипломат, який походить з угорської еліти (серед родичів – колишні президент Угорщини, суддя Верховного Суду) і збудував свою кар’єру як гвинтик режиму Орбана, з суботи, 10 лютого, публічно критикує та викриває правлячу команду та ключових її гравців.
Корупція, зловживання владою, непотизм, прослуховування, мафіозність та клановість, – Пийтер Модьор розповідає деталі внутрішньої кухні режиму Орбана, про які насправді відомо усім, хто цікавиться внутрішньою політикою Угорщини. Єдина відмінність зараз, що про це розповідає людина з цієї системи, фідесівець.
Наразі складно зрозуміти мотиви пана Модьора, і звідки в ньому стільки сміливості; власне як і те, чи матимуть його одкровення вагомий вплив на суспільну думку. Тим не менше, Пийтер Модьор не боїться називати імена. Причому не тільки «міністра пропаганди» Онтала Рогана, який за останні кілька років взяв під контроль також угорські спецслужби, а й власне Віктора Орбана.
Пікантності ситуації додає те, що Пийтер Модьор є другом міністра-керівника адміністрації прем’єр-міністра Угорщини Гергея Гуйяша, а донедавна працював у структурах іншого міністра уряду Орбана Яноша Лазара. А ще – що риторика Пийтера Модьора резонує, насамперед, у якраз провладній команді, адже ніхто не хоче стати такою ж сакральною жертвою, як Новак чи Ворго.
Що це значить для України
На перший погляд, може здатися, що вся ця ситуація ніяк не впливає на Україну, бо є суто внутрішньою історією. З огляду на антирейтинг Віктора Орбана та його команди в Україні, багато хто зловтішатиметься. Тут без образ.
Однак, насправді є 2 критичні фактори для України в цій історії.
Перший: після відставки Котолін Новак Україна втратила чи не єдиного потенційного політичного союзника в команді Віктора Орбана, який був не найвпливовішим, але щирим у просуванні прозахідного та проукраїнського порядку денного, хай і без особливих успіхів.
На відміну від конкурентів у зовнішньополітичному портфоліо команди Орбана (обійдемося без прізвищ), у Котолін Новак було власне бачення і амбіції його відстоювати. Ми в Україні цього аспекту не відчули, не вірили в нього, і змогли скористатися (свідомо чи несвідомо) лише одного разу: серпнева зустріч у Києві Володимира Зеленського і Котолін Новак заклала основу для зміни українського наративу щодо Угорщини в контексті ЄС, що зрештою дозволило врятуватися від угорського вето на саміті.
Другий: Орбану потрібен реванш і громовідвід, і на жаль Україна виглядає як зручна та беззахисна жертва для цього в очах команди угорського лідера.
Хай би яким високим не був рейтинг Віктора Орбана та Фідес, а угорська опозиція – слабкою та роздрібленою, нинішня ситуація є серйозною політичною кризою. Не те, щоб команді Орбана не по силах з нею впоратися. При тому рівні контролю над державою та громадською думкою, – це лише питання часу.
Інша справа, що цей політичний землетрус стався в Угорщині в дуже непідходящий для Орбана момент. Плануючи влітку 2023 року новий політичний сезон угорський лідер точно не очікував, що його чекатиме така кількість проблем і поразок вже взимку.
Зважте самі: фіаско та приниження на саміті ЄС у грудні 2023 року, де довелося вийти попити кави, поступившись, насамперед, у розумінні Орбана не Україні, а Урсулі фон дер Ляєн та її союзникам; пастка з ратифікацією вступу Швеції до НАТО після раптового маневру Туреччини; невизначеність щодо майбутнього в групі Європейських консерваторів та реформістів, де не всі хочуть бачити Фідес через антиукраїнськість та проросійськість; примус до більшої конструктивності в питаннях допомоги Україні та неможливість косплеїти гру трампістів на рівні ЄС; загроза нових санкцій з боку Єврокомісії через проблеми з верховенством права. І тут ще й ця політична криза з вкрай чутливими контекстами всього лише за 4 місяці до європейських та місцевих виборів в Угорщині.
Відтак, Віктору Орбану як ніколи потрібно продемонструвати впевненість та силу. І навіть тоді, коли у внутрішній політиці все було добре, він зазвичай використовував саме міжнародну арену. У ситуації, коли вдома землетрус, міжнародна арена ще більш зручна.
До виборів у Європарламент та президента США, Віктор Орбан серйозно скутий у важливих рішеннях щодо України. Це всі побачили на саміті ЄС 1 лютого, де виділялися 50 мільярдів. Однак в провокативній риториці – зовсім ні. Віктор Орбан у цьому ледь не митець. Ця риторика зазвичай вкрай цинічна та болюча.
Чого тільки варте абсурдне обурення прем’єра Угорщини на слова українського міністра МЗС Дмитра Кулеби про те, що Орбан і Сійярто не проросійські, а проугорські. Обурюватися на слова, які ти сам постійно повторюєш, і на яких наголошуєш як на своїй політичний візії, – це угорське ноу-хау.
Вже найближчим часом нам варто очікувати ще більше про Україну як буферну зону, негайні мирні перемовини з Росією, стурбованих угорських та європейських фермерів через українське зерно, і т.д. і т.п.
Про особисту зустріч Віктора Орбана з Володимиром Зеленським можна і не мріяти. Угорський лідер не хоче її, уникатиме її до останнього, навіть якщо хтось рівня Мелоні, Шольца чи Макрона почне на нього з цього приводу тиснути.
Нічого особистого, Віктор Орбан просто рятує себе.
Нам в Україні варто це розуміти, аби убезпечити себе та не дозволити Віктору Орбану робити з України політичного заручника.
Джерело — Іnfopost
