ВАШИНГТОН — 12 квітня угорці підуть на виборчі дільниці, щоб узяти участь у найнапруженіших національних виборах за останнє десятиліття. Петер Мадяр, колишній член правлячої партії «Фідес», а нині опозиціонер, став першим за останні п’ятнадцять років серйозним суперником прем’єр-міністра Віктора Орбана. У багатьох європейських столицях мовчки сподіваються на поразку Орбана, адже його відхід прибрав би з політичної сцени Європейського Союзу одного з найпослідовніших противників ЄС у питаннях санкцій проти Росії та підтримки України.
Мадяр очолює правоцентристську партію «Тиса», яка, за незалежними опитуваннями, випереджає «Фідес» Орбана на 11 відсоткових пунктів. Водночас навіть такий відрив не гарантує перемоги, адже опитування не враховують усієї складності угорської виборчої системи. Перевага Мадяра в рейтингах уже перевищує ті механізми, які від самого початку працюють на користь Орбана та «Фідес».
Угорщина має виборчу систему, яка фактично підсилює найбільшу партію — а нею вже багато років залишається «Фідес». Парламент країни, Національні збори, складається з 199 депутатів, яких обирають за змішаною системою. Виборці отримують два бюлетені: один — для голосування за кандидата у своєму одномандатному окрузі, а другий — за партійний список. У 106 округах перемагає кандидат, який набирає найбільше голосів, а решта 93 мандати розподіляють за партійними списками.
До партійних списків також додають голоси, віддані за кандидатів, які програли в округах, а також невикористані голоси переможців — це так звані «надлишкові голоси». На відміну від більшості змішаних систем, де голоси за кандидатів, що програли, просто анулюються, в Угорщині їх додають до загального партійного списку переможців. Наприклад, якщо Фідес домінує в округах, він отримує додаткові голоси до спискових місць. Саме це пояснює, як у 2022 році Фідес здобув 68% парламентських місць, отримавши лише близько 53% голосів.
Тому «Тисі» може знадобитися випередити «Фідес» щонайменше на 6%, щоб отримати парламентську більшість. Це означає, що реальна перевага правлячої партії менша, ніж може здатися з опитувань. Крім того, виборча система створює для опозиції додаткові труднощі. Після здобуття конституційної більшості у 2010 році уряд Орбана перекроїв межі округів так, щоб опозиційні виборці концентрувалися у великих міських округах, а провладні — у численних менших сільських округах. Це допомогло «Фідес» зберегти конституційну більшість у 2014 році, отримавши 70% місць у парламенті, хоча за партію проголосувало менше 45% виборців.
Сумніви щодо чесності виборів в Угорщині стосуються не лише самої системи. На виборах 2018 року свідчення понад 170 членів виборчих комісій вказували на підкуп виборців, залякування, зникнення бюлетенів і технічні збої у виборчому програмному забезпеченні. Також повідомлялося, що автобуси привозили сотні власників угорських паспортів з України для голосування за «Фідес», а в списках виборців траплялися адреси, де в двокімнатній квартирі були зареєстровані 110 осіб, а в одноповерховому будинку — 200.
З огляду на це, до актуальних опитувань слід ставитися обережно. Незалежні дослідження дають «Тисі» впевнену перевагу, тоді як провладні опитування показують іншу картину і навіть ставлять «Фідес» попереду на 7%. Водночас опитування мають ще одне обмеження: угорців із діаспори, які традиційно голосують за «Фідес», зазвичай не враховують у внутрішніх дослідженнях, хоча їхні голоси входять до загального результату.
Над виборами також нависає ризик зовнішнього втручання. Росія може бути зацікавлена в тому, щоб зберегти при владі свого найближчого союзника в Європі, і, за повідомленнями, вже докладає для цього зусиль. Писали, що співробітники російської військової розвідки перебувають у Будапешті й допомагають у спеціальній операції на підтримку Орбана. Також з’являлися повідомлення, що агенти навіть пропонували інсценувати замах на Орбана, аби підвищити його популярність.
Водночас президент США Дональд Трамп відкрито підтримав Орбана. У лютому держсекретар Марко Рубіо відвідав Будапешт, щоб засвідчити підтримку його кампанії. Незабаром те саме може зробити й віцепрезидент Джей-Ді Ванс. За умов прихованої підтримки з боку Росії та відкритої підтримки зі США, опитування, які показують лідерство «Тиси», дають лише часткове уявлення про реальний перебіг цієї кампанії.
Це не означає, що Мадяр не може перемогти. Опитування не варто ігнорувати, і є реальні ознаки того, що його підтримка зростає. На виборах до Європарламенту 2024 року «Тиса» здобула майже 30% голосів, а на мітинг партії в Будапешті минулого місяця, за повідомленнями, зібралися близько 100 тисяч людей. Проте за 15 років правління Орбана став очевидним один важливий урок: перевага опозиції в опитуваннях не обов’язково перетворюється на більшість у парламенті. Хоча опозиційні партії рідко випереджали «Фідес» у рейтингах, правляча сила регулярно отримувала більше місць, ніж можна було очікувати за результатами голосування. «Тиса», однак, створила незвично єдиний опозиційний фронт і тим самим кинула виклик системі, яка багато років працювала на користь «Фідес».
У Брюсселі вже звикли до того, що Орбан блокує або гальмує ключові ініціативи ЄС. Багато європейських лідерів можуть розглядати вибори 12 квітня як шанс позбутися цієї проблеми, але відхід Орбана не є гарантованим. Євросоюзу не варто покладати розв’язання політичної блокади на вибори, які відбуваються в нерівних умовах. А якщо Орбан залишиться при владі, ЄС слід подумати про жорсткіші санкції проти Будапешта і припинити практику поступок в обмін на формальну лояльність.
12 квітня може принести історичний результат. Партія «Тиса» під керівництвом Мадяра зуміла мобілізувати наймасштабнішу й найактивнішу опозицію за останні роки. Але вибори не завершуються, доки не підраховано всі голоси. Європейським лідерам варто це пам’ятати.
Джерело — Atlantic Council
