США висловлюють занепокоєння Перу через контроль Китаю над інфраструктурою

Китайські компанії останніми роками купують енергетичні, гірничодобувні та портові активи по всій Латинській Америці, але масштаб інвестицій Пекіна в Перу, а також їхнє стратегічне положення викликають особливе занепокоєння, заявив високопоставлений американський чиновник в інтерв'ю Financial Times на умовах анонімності.

У квітні італійська енергетична компанія Enel оголосила, що продає свій перуанський електроенергетичний бізнес, який постачає електроенергію до північної Ліми, китайській Southern Power Grid International за $2,9 млрд. У 2020 році решту електропостачання Ліми було продано іншій китайській компанії, Three Gorges Corporation. Three Gorges також володіє Чагла, однією з найбільших гідроелектростанцій Перу.

Крім того, китайська державна судноплавна і логістична компанія Cosco будує глибоководний порт в Чанкай, за 70 км на північ від Ліми. Він буде здатний приймати деякі з найбільших у світі вантажних суден і витіснити морські перевезення з тихоокеанських портів Чилі, Еквадору і Колумбії. Початкова фаза проєкту, вартість якого, за планом, складе 3,6 млрд доларів, має бути відкрита наприкінці наступного року, коли президент Сі Цзіньпін відвідає Перу на саміт АТЕС.

Cosco володіє 60% часткою в мегапорті, а перуанська гірничодобувна компанія Volcan – рештою. «Перуанський уряд має бути дуже стурбований тим, що вся внутрішня інфраструктура порту Чанкай буде під контролем іноземної держави», каже американський чиновник.

Чанкай може повторити модель, яка спостерігається в інших місцях, коли китайські компанії будують портові споруди «подвійного призначення», призначені в основному для вантажних перевезень, але достатньо великі, щоб використовуватись пекінським флотом для поповнення запасів для військових кораблів.

Пекін розглядає Перу як важливе джерело мінеральної сировини для своєї спраглої до ресурсів економіки й минулого року імпортував з країни мідної руди на суму $14 млрд, поступившись лише Чилі. Китайський уряд наполягає на тому, що прагнення до взаємної вигоди є наріжним каменем його закордонних інфраструктурних проєктів, і такий підхід є противагою тому, що він називає прагненням Вашингтона до гегемонії та геополітичної переваги в Латинській Америці.

Джерело: Financial Times