У Казахстані уряд планує побудувати першу атомну електростанцію і найближчим часом проведе референдум з цього приводу. Країна хоче диверсифікувати свої енергетичні потужності та вже визначила можливий майданчик для будівництва АЕС.
Заступник міністра закордонних справ Казахстану підкреслив, що країна має технології та ресурси для виробництва ядерної енергії та залежить від схвалення населення на референдумі. Точна дата референдуму ще не призначена. Однак експерти припускають, що він буде сприятливим і відкриє шлях до будівництва АЕС.
Сьогодні Казахстан є беззаперечним лідером у видобутку урану з часткою 42 % світового виробництва, з яких 22 % припадає на національну атомну компанію «Казатомпром». Це робить «Казатомпром» найбільшим виробником урану у світі. Його дочірні, афілійовані та спільні підприємства розробляють 26 родовищ, які об'єднані в 14 уранодобувних компаній.
Після закінчення радянської епохи Казахстан відмовився від ядерної енергетики через занепокоєння щодо навколишнього середовища та розповсюдження ядерної зброї. Країна приєдналася до ДНЯЗ і відмовилася від свого ядерного арсеналу. Уряд Казахстану підкреслює свою прихильність до глобальної стабільності та світу, вільного від ядерної зброї.
Однак гонитва за стратегічно важливими корисними копалинами спонукала Казахстан змінити свій енергетичний баланс, включивши до нього більше ядерної енергії, щоб досягти поставленої мети вуглецевої нейтральності до 2060 року.
Основним джерелом електроенергії в Казахстані є вугілля, на яке припадає близько 70 % виробництва електроенергії в країні і яке є одним з найдешевших у світі. Додавання ядерної енергетики до енергетичного балансу здається логічним кроком.
Однак при виборі країн-партнерів для будівництва АЕС необхідно враховувати геополітичні міркування, оскільки співпраця з Росією або такою країною ЄС, як Франція, може мати політичні наслідки.
Казахстан підкреслює свою сувору відмову від ядерної зброї і сподівається, що дипломатичні зусилля в цьому напрямку будуть визнані. Країна також є привабливим партнером для таких міжнародних гравців, як Франція, Китай і Туреччина, завдяки своїм родовищам урану і корисних копалин.
Візит президента Франції Макрона до Астани підкреслив важливість співпраці у сфері стратегічної сировини. Попри геополітичні виклики, Казахстан намагається диверсифікувати постачання енергоресурсів і будувати міжнародні партнерства.
Джерело: EURACTIV
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Більше від автора
Що Росія сподівається отримати від конфлікту між Ізраїлем і ХАМАСом
«Росія зайняла пропалестинську позицію настільки, що навіть мене це здивувало», – каже Ганна Нотте, експерт з питань зовнішньої політики Росії на Близькому Сході в Центрі досліджень нерозповсюдження Джеймса Мартіна.
Теми цього довгочиту:
ГеополітикаТурецький режим підтримує тероризм
Після рішення міністра закордонних справ Ізраїлю Елі Коена відкликати дипломатичних представників з Туреччини, виникла ескалація напруженості між країнами. Це стало відповіддю на підтримку президентом Туреччини руху ХАМАС під час конфлікту з Ізраїлем.
Теми цього довгочиту:
ГеополітикаЧи є Білорусь справжнім бенефіціаром війни Путіна?
Війна в Україні мала неочікувані наслідки для Білорусі, яка сама по собі стала важливим військовим активом для Росії. Президент Білорусі Олександр Лукашенко дозволив Росії розмістити тактичну ядерну зброю на білоруській землі
Теми цього довгочиту:
Геополітика
Вам також сподобається
Франція. Пошук місця під сонцем
Франція – велика і потужна європейська країна з давньою історією європейського лідерства, яка і сьогодні продовжує шукати свою роль на міжнародній арені.
Теми цього довгочиту:
ФранціяПокращення економічного зростання Китаю приховує причини для занепокоєння
Китайські лідери виставили амбітну мету економічного зростання на рівні "близько" 5% на цей рік, і зараз країна здається все більш схильною до досягнення цього цілі. Дані з першого кварталу показали економічне зростання на рівні 5,3%, що виявилося швидшим, ніж очікувалося.
Теми цього довгочиту:
КитайПотрійний шок, з яким зіткнулася європейська економіка
Щотижневик The Economist розповість про те, як після енергетичної кризи Європа стикається зі стрімким зростанням китайського імпорту та загрозою тарифів Трампа.
Теми цього довгочиту:
Європа