Угода, підписана у Вашингтоні, фактично завершує вірмено-азербайджанський конфлікт, а новий проєкт TRIPP відкриє Вірменії шлях до економічного співробітництва, але викликає занепокоєння в країні.
Декларація, підписана у Вашингтоні в п'ятницю, 8 серпня, президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим, прем'єр-міністром Вірменії Ніколом Пашиняном і президентом США Дональдом Трампом, фактично є парафуванням раніше досягнутого мирного договору між Єреваном і Баку. Вона передбачає створення транспортного коридору через вірменську територію, який з'єднає Азербайджан з його нахічеванським ексклавом, оточеним Вірменією, Туреччиною та Іраном.
Проєкт TRIPP (Trump Route for International Peace and Prosperity, в перекладі - «Маршрут Трампа заради міжнародного миру і процвітання»), на думку експертів, здатний істотно змінити геополітичну ситуацію на Південному Кавказі, проте в Вірменії він викликає діаметрально протилежні реакції.
Новий етап мирного процесу
Угода Єревана і Баку, укладена за участю Вашингтона, фактично наділила Вашингтон статусом головного посередника в вірмено-азербайджанському врегулюванні. Вперше після закінчення Карабаської війни 2020 року, коли Росія традиційно відігравала роль головного гаранта мирних домовленостей, США перетворилися на ключового гравця, відповідального за зміцнення миру та розвиток інфраструктури в регіоні.
Найважливіший елемент документа, з точки зору експертів і аналітиків, - створення транспортного маршруту, який пройде через південну частину Вірменії (Сюнік) і забезпечить Азербайджану прямий доступ до Нахічевані, «зі взаємними вигодами для міжнародного і внутрішньодержавного сполучення для Республіки Вірменія». У декларації підкреслено важливість відкриття сполучення між Вірменією та Азербайджаном «для внутрішньодержавних, двосторонніх і міжнародних перевезень з метою сприяння миру, стабільності та процвітанню в регіоні». Це сполучення, як стверджується в документі, буде функціонувати виключно в рамках вірменської юрисдикції, але на довгостроковій основі ним керуватимуть американські компанії, що викликає у Вірменії певні побоювання.
Крім того, Вашингтон і Єреван підписали окремий меморандум, який передбачає участь США в будівництві та управлінні цією інфраструктурою безпосередньо на півдні Вірменії.
«Це означає, що Сполучені Штати будуть співпрацювати з Вірменією для реалізації цього інфраструктурного проєкту та здійснення інвестицій», — пояснив в ефірі вірменського громадського телебачення голова постійної парламентської комісії з питань зовнішніх відносин Саргіс Ханданян з правлячої партії «Громадянський договір».
Вірменія: «перемога мирного порядку денного» чи втрата суверенітету?
У Вірменії на підписання угоди відреагували по-різному. З одного боку, в ній йдеться про створення «нової сторінки» у відносинах між Вірменією та Азербайджаном. Нікол Пашинян підкреслив, що проєкт TRIPP відкриє нові можливості для економічного розвитку та забезпечить створення інфраструктури, яка принесе довгострокові вигоди для всіх сторін, включаючи США. Однак багато вірменських опозиційних політиків і громадських діячів стурбовані передачею частини території їхньої країни під іноземне управління, навіть незважаючи на запевнення про збереження суверенітету. Частина критиків вважає, що США отримають ексклюзивні права на експлуатацію інфраструктури терміном до 99 років, що призведе до фактичної втрати контролю Єревана над стратегічно важливою комунікацією.
«Підписавши цей документ, Азербайджан офіційно став власником інфраструктури, яка буде будуватися на території Вірменії за участю іноземної держави», - заявив лідер партії «Просвічена Вірменія» Едмон Марукян, екс-посол з особливих доручень у складі уряду Пашиняна.
Численні опозиціонери звернули увагу на те, що питання, які стосуються прав вірмен, насильно депортованих з Нагірного Карабаху в 2023 році, та долі вірменських полонених, які перебувають в азербайджанських в'язницях, залишилися без відповіді і не були підняті ні в декларації, ні під час брифінгу за участю Трампа, Пашиняна і Алієва. Ця обставина робить угоду недосконалою, вважають критики влади. Питання звільнення вірменських полонених виявилося забутим як Єреваном, так і США з Євросоюзом, незважаючи на їх постійні заяви про «цінності», «принципи» і «права людини», хоча вірменська влада запевняє, що питання звільнення полонених залишається на їхньому порядку денному і завжди піднімається під час переговорів з Азербайджаном, нарікає політичний аналітик Айк Халатян. При цьому, нагадує він, глави МЗС Азербайджану і Вірменії підписали у Вашингтоні спільне звернення до Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) про закриття Мінського процесу та пов'язаних з ним структур - дипломатичного формату з активною участю США, Росії та Франції щодо врегулювання нагірно-карабаської проблеми.
За і проти: економічний потенціал і загрози безпеці
Проєкт TRIPP передбачає будівництво залізниць і автомобільних доріг, нафто- і газопроводів, а також розвиток комунікаційної інфраструктури, що безсумнівно стимулюватиме економічне зростання в регіоні. Очікується, що значні інвестиції з боку США та міжнародних корпорацій принесуть Вірменії та регіону в цілому економічні вигоди. Проте питання про контроль над ключовими стратегічними об'єктами залишається відкритим, і далеко не всі вірмени підтримують ідею тривалої присутності іноземних держав на території країни. Заспокоїти земляків спробував сам Нікол Пашинян, різко заявивши, що «коридору не буде», маючи на увазі не саму інфраструктуру, а її статус.
Після закінчення зустрічі з Трампом і Алієвим, Пашинян докладно розповів журналістам про угоду з Азербайджаном, зазначивши, що важливим аспектом документа є «розблокування» Вірменії, затиснутої в сухопутній блокаді з боку Азербайджану і його союзника Туреччини через карабаський конфлікт. Це розблокування, як вважає Пашинян, відкриє можливість залізничного сполучення із зовнішнім світом. Буде забезпечено і залізничне сполучення між різними частинами Вірменії, включаючи маршрути через територію Азербайджану. Крім того, прем'єр-міністр підкреслив, що врегульовано давню проблему зв'язку між Азербайджаном і Нахічеванью, який буде здійснюватися в рамках вірменського суверенітету, територіальної цілісності та юрисдикції.
Кінець Третьої республіки?
Деякі аналітики, зокрема експерт з карабаського врегулювання Татул Акопян, розцінили вашингтонський саміт як кінець Третьої Вірменської Республіки - сучасної держави Вірменія, яка почала формуватися після здобуття незалежності від СРСР у 1991 році та для якої центром політичної ідентичності була боротьба за Карабах і статус цього регіону.
На думку Акопяна, після поразки Вірменії у другій карабаській війні в 2020 році і «спустошення Нагірного Карабаху» в 2023 році мир між Вірменією й Азербайджаном перестав бути питанням вибору між добрим і поганим, а став вибором між можливим і неможливим.
«У цих умовах не може бути мови про хороший результат», - написав експерт на своїй сторінці в соцмережі Facebook.
За його словами, якщо мирний процес буде завершений, це юридично та історично закріпить закінчення Третьої Республіки. Татул Акопян впевнений, що після втрати Карабаху країна вже вступила в нову еру - еру Четвертої Республіки.
Джерело — DW
