Дмитро Ушацький- член Ради Народних Депутатів російської республіки:
“росія - нелегітимна країна”
— Поясніть, будь ласка, що таке З’їзд народних депутатів Росії і в чому його мета?
— Це своєрідний альтернативний парламент Росії, який ми бачимо як нинішній і майбутній представницький орган. До нього входять депутати, які свого часу були обрані на легітимних виборах. Хоча їхні мандати вже завершилися, ми вважаємо, що вони мають залишкову легітимність. Адже після фальсифікацій, зміни Конституції та знищення конкурентних виборів усі нинішні органи влади РФ — президент, Держдума, місцеві органи — є нелегітимними.
Тому ми збираємося, щоб виробляти проекти нормативних актів, концепцій, бачення майбутнього державного устрою на території сучасної РФ. Це потрібно для того, аби народи цієї території могли жити в мирі, процвітанні та не становили загрози сусідам.
— На з’їзді виступав Джамбулат Сулейманов. Як ви оцінюєте його промову?
— Це була ґрунтовна доповідь про історію російсько-чеченських відносин. Не всі делегати, мабуть, знали цю тему так глибоко, але для мене ситуація зрозуміла: визнання незалежності Чечні Борисом Єльциним та його підпис під мирними угодами вже достатньо говорять про право чеченського народу на самовизначення. Ми, як З’їзд, безумовно підтримуємо незалежність Чеченської Республіки. На мою думку, це не потребує додаткових підтверджень чи референдумів.
— Чим ваш З’їзд відрізняється від інших ініціатив, як-от Форум народів постросійського простору чи Ліга націй?
— У нас дещо різні завдання. Форум і Ліга націй збирають національно-визвольні рухи та республіканські ініціативи. А ми в першу чергу створюємо модель майбутньої держави (чи держав) на території Росії. При цьому ми принципово визнаємо право на різні думки. На відміну від нинішнього «єдиногласія» в РФ чи Білорусі, ми вважаємо, що плюралізм і вільна дискусія — запорука здорової політики.
— Якою ви бачите ідеальну трансформацію Росії?
— На мою думку, Росія не є федерацією — це імперія. І найкращий шлях для неї — трансформація, розпад на кілька незалежних держав. Скільки саме — покаже життя. Важливо, щоб кожен регіон займався власними справами і не нав’язував «русский мир» сусідам. Я не вірю у федерації чи конфедерації, але готовий працювати і в такій моделі, якщо цього захоче більшість делегатів.
— Наскільки реальним є розвиток національних і регіональних рухів усередині РФ?
— Зараз виміряти підтримку практично неможливо: соціологія під забороною, люди бояться висловлювати правду, навіть у соцмережах — ризик арешту. Але я впевнений, що при знятті пропагандистського диктату і доступі до незалежної інформації рухи за незалежність отримають сильну підтримку в багатьох регіонах — від Татарстану до Інгрії чи Калінінграду.
— Які у вас контакти з Європейським Союзом?
— Ми ведемо діалог із багатьма країнами, найбільш активно — з Польщею та Балтійськими державами, які розуміють загрозу. Вони усвідомлюють, що війна проти України — лише початок. На жаль, західні країни, що далі від кордонів РФ, сприймають загрозу менш гостро. ЄС поки що не готовий підтримати ідею повного демонтажу Росії, віддаючи перевагу сценарію «еволюційної зміни режиму» зсередини. Причина очевидна — страх перед ядерною зброєю. Ми ж переконані, що небезпечно залишати все в руках одного «великого бандита».
