– Вітаю, Що Ви думаєте про діяльність так званої російської опозиції?
– Щодо російської опозиції мій скепсис прогресивно зростає. Можна подискутувати щодо даного питання, але я вважаю що наразі терміну «російська опозиція не існує і ось чому. По – перше, опозиція – це спосіб політичної боротьби в її парламентському варіанті. Узурпувавши владу, путін таку можливість знищив, тобто наразі дії так званої опозиції виглядають, скажімо делікатно, лукавством. Таким чином, ми поставили під сумнів в даному контексті термін «опозиція», тепер перейдемо до слова «політична». В даний момент не існує ніякої організації, яка прямо заявляла «Наша мета-прихід до влади в росії ворогів путінського режиму з використанням будь-яких методів політичної боротьби». Нагадую, як відомо, таких методів п’ять – агітація, пропаганда, саботаж, диверсія, террор. Отже, ні одне з політичних крил російських опозиційних організацій не заявляє претензій на реальну владу в росії. Тому слово «політичне» тут недоречне.
– Таким чином, це лише елемент медійної складової, шоу…
– Я вважаю, що сьогодні в інформаційному полі присутній доволі обширний медійний активізм, який доволі успішно мімікрує під «політичний». Цей активізм приймає форму ліводемкратичного, лівоглобалістського спрямування, фінансується організацями ліводемократичної сутності і транслює вигідні їм наративи. Тому можна констатувати, що російська політична опозиція – це симулякр, який має ціль – трансформацію медійного капіталу в фінансовий у спробі посісти хоча б незначну роль в медійному порядку денному і розраховує після відходу від влади теперішнього очільника кремля, в силу різнх причин, посісти вигідні місця щодо налагодення поспутінської росії з країнами ЄС. Такою є реалістична картина без прикрас.
– Дякую за цікаве інтерв’ю, яке пізнавально було почути від шанованої людини.
– Дякую Вам.
