13 травня 2026 року у Бухаресті відбулася важлива подія — зустріч «Бухарестської дев’ятки» (B9) разом із країнами Північної Європи. Цей саміт став свідченням того, наскільки важливу роль відіграє B9 у питаннях безпеки всієї Європи.
B9 — це об’єднання дев’яти країн Центральної та Східної Європи, створене у 2015 році після агресії Росії проти України та анексії Криму. До B9 входять Румунія, Польща, Болгарія, Чехія, Естонія, Угорщина, Латвія, Литва та Словаччина — усі вони є членами ЄС та НАТО. Головне завдання цієї групи — працювати разом, щоб забезпечити безпеку в регіоні, який часто опиняється на передовій загроз.
Однак для B9 настав час змін. На тлі нових викликів і тенденцій у Європі, саміт у Бухаресті став переломним моментом. Саме тут вирішувалося, чи зможе B9 стати справжнім лідером у сфері оборони, чи залишиться просто майданчиком для обговорень. Польща та Румунія навіть запросили країни Північної Європи до участі, що може дати B9 нові можливості для розвитку.
Що таке B9 і навіщо воно потрібне?
B9 створювався як майданчик для консультацій і обміну думками щодо спільних проблем у сфері безпеки. Головна ідея — об’єднати зусилля для захисту східного кордону НАТО. Проте, як і у будь-якому великому колективі, між країнами виникали суперечки та різні погляди на майбутнє. Це ускладнювало пошук спільної мови, але водночас дозволяло кожній країні висловити свою думку.
Варто згадати, що існують й інші подібні групи — наприклад, «Вишеградська четвірка» чи «Північно-Балтійська вісімка». Вони мають спільні цінності й бачення. А от B9, окрім спільного бажання захистити свої кордони, ще й зіткнувся з викликами — різними темпами розвитку країн та спробами Росії внести розбрат між союзниками.
За останні роки НАТО значно зміцнило свої позиції у Центральній і Східній Європі. Було створено нові військові підрозділи, посилено присутність у Балтії, Польщі, а також у Румунії та Болгарії. Це стало відповіддю на нові загрози, які постали перед регіоном.
Що далі?
Європа продовжує шукати нові підходи до безпеки. З’являються нові формати співпраці — невеликі групи країн, які працюють разом для досягнення конкретних цілей. Це називають «прагматичним федералізмом», коли замість великих і повільних структур створюють гнучкі союзи, здатні швидко реагувати на виклики.
B9 має всі шанси стати одним із таких угруповань. Деякі країни вже активно беруть участь у спільних проєктах — наприклад, Польща, Чехія та країни Балтії. Румунія просуває ідею створення заводу з виробництва дронів разом з Україною. Такі ініціативи показують, що, об’єднавши зусилля, країни можуть досягати значних результатів.
B9 також має великий потенціал — серед її учасників є країни, які найбільше інвестують у оборону. Їхнє розташування поруч із гарячими точками — Україною, Білоруссю, Калінінградом та Молдовою — робить їхню роль особливо важливою. Саме ці держави можуть стати рушіями нових проєктів у сфері безпеки, гібридної війни та морської оборони.
Попереду — важливі рішення. Якщо B9 відмовиться від конкретних дій та зосередиться лише на розширенні, вона може втратити вплив. Але якщо ця група зможе об’єднати зусилля в рамках спільних ініціатив, у неї з’явиться шанс стати новим лідером у сфері оборони Європи.
Таким чином, саміт у Бухаресті показав: майбутнє B9 залежить від здатності не лише говорити, а й діяти разом. І саме це може змінити баланс сил на європейському континенті.
Джерело — The Loop
