Війна в Україні мала неочікувані наслідки для Білорусі, яка сама по собі стала важливим військовим активом для Росії.
Президент Білорусі Олександр Лукашенко дозволив Росії розмістити тактичну ядерну зброю на білоруській землі, надавши президенту Росії Володимиру Путіну додатковий засіб для загрози ескалації.
Цей крок також надав Лукашенку важелі впливу на Москву, оскільки стабільність режиму Лукашенка тепер є військовим пріоритетом для Путіна. В обмін на свою підтримку Лукашенко отримав від Путіна фінансову допомогу і підтримку.
Однак, попри те, що Лукашенко і Путін можуть мати схоже походження і прийти до влади, їхні цілі у війні, ймовірно, суттєво відрізняються.
Лукашенко прагне зберегти контроль над незалежною Білоруссю, тоді як Путін хоче розширити Росію за рахунок Білорусі як частини своєї імперії.
Лукашенко сподівається, що війна в Україні зайде в глухий кут або призведе до припинення вогню без вирішальної перемоги однієї зі сторін, оскільки будь-який інший результат загрожує його виживанню.
Якщо Україна переможе і Путін виживе, Росія може стати більш вимогливою та агресивною щодо Лукашенка. Якщо Путін впаде і на зміну йому прийде більш жорстке керівництво, автономія і суверенітет Білорусі опиняться під загрозою.
Якщо до влади в Росії прийдуть більш помірковані сили, у них буде мало стимулів підтримувати на плаву одіозну і дорогу диктатуру, подібну до диктатури Лукашенка.
З іншого боку, якщо Путін здобуде перемогу, у Москви буде менше стимулів догоджати Лукашенку, і Білорусь може бути поглинута Росією. Якщо війна переросте у протистояння між НАТО і Росією, ризики для Лукашенка зростуть в геометричній прогресії.
За такого сценарію російські військові бази, аеродроми та тактична ядерна зброя в Білорусі можуть стати пріоритетними цілями для ударів НАТО. Збереження режиму під таким перехресним вогнем буде особливо складним завданням для Лукашенка.
Джерело: Foreign Affairs
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Більше від автора
Казахстан стає привабливим «ядерним» гравцем
У Казахстані уряд планує побудувати першу атомну електростанцію і найближчим часом проведе референдум з цього приводу. Країна хоче диверсифікувати свої енергетичні потужності та вже визначила можливий майданчик для будівництва АЕС.
Теми цього довгочиту:
ГеополітикаЩо Росія сподівається отримати від конфлікту між Ізраїлем і ХАМАСом
«Росія зайняла пропалестинську позицію настільки, що навіть мене це здивувало», – каже Ганна Нотте, експерт з питань зовнішньої політики Росії на Близькому Сході в Центрі досліджень нерозповсюдження Джеймса Мартіна.
Теми цього довгочиту:
ГеополітикаТурецький режим підтримує тероризм
Після рішення міністра закордонних справ Ізраїлю Елі Коена відкликати дипломатичних представників з Туреччини, виникла ескалація напруженості між країнами. Це стало відповіддю на підтримку президентом Туреччини руху ХАМАС під час конфлікту з Ізраїлем.
Теми цього довгочиту:
Геополітика
Вам також сподобається
Соня Музікарова: Шанс Європи покінчити з неліберальною демократією — Project Syndicate
Нещодавні вибори в Польщі та Словаччині стали цінним уроком для продемократичних рухів, які кидають виклик популістським режимам по всій Європі. Польським опозиційним партіям вдалося об’єднатися, але словацьким центристам не вдалося налагодити зв’язок із сільськими виборцями.
Теми цього довгочиту:
АналітикаДемосковізація, серія статей. #1
Дезінтеграція Московії та кінечний вигляд який має мати наша перемога, зворотній хід історії на постросійському просторі
Теми цього довгочиту:
УкраїнізаціяОцінка наслідків відкату демократії у Киргизстані — worldview
Відкат Киргизстану від демократії за президента Садира Жапарова ускладнить зусилля уряду щодо залучення західних інвестицій у критично важливі інфраструктурні проєкти, але може передбачати покращення відносин із сусідами та посилення співпраці з Росією та Китаєм.
Теми цього довгочиту:
Аналітика