Музичний 2025 рік для української сцени став періодом впевненої стабільності та високої якості без очікувань на щось більше. Можливо, він не приніс радикальних музичних змін, проте подарував нам те, чого ми давно потребували — стабільно високу якість альбомів. Тому ми потрохи сподіваємося, що кількість випущених альбомів (а їх цього року вийшло 3 317 у максимально різних жанрах) зрештою переросте у якість. Артисти відточували свій звук, прискіпливо працювали над аранжуваннями та демонстрували рівень продакшену, який без зайвих зусиль можна ставити поруч з європейськими альбомами.
У цьому списку ми зібрали релізи, які найкраще ілюструють цей стан «високої норми» хе-хе. Тут і академічна виваженість симфо-прогресиву від Karfagen та Perevod, і філігранна робота з джазовими структурами Ігоря Осипова. А також за нашими скромними оцінюваннями — два найбільші альбоми року від Обіймів дощу та Vovk. Це рік, коли навіть панк-релізи від Death Pill чи Чортополоха звучать як професійно вибудувані концептуальні висловлювання, а не просто хаотичний протест.
Ми бачимо, як молоді ікони, на кшталт гурту Апатія або Oi Fusk, переходять від пошуків себе до створення важливих і цілісних робіт, а досвідчені майстри, як Олександр Положинський та Stoned Jesus, підтверджують свій статус стабільно якісним матеріалом. Від фольклорних експериментів Lemko Bluesgrass, Марії Квітки, Щуки-Риби та Неймовіри до затишного інді від Popil, Blooms Corda чи Munefate — усе це свідчить про те, що українська музика навчилася бути професійною, глибокою та естетично завершеною.
Запрошуємо ознайомитися з підбіркою релізів, які зробили цей рік музично багатим та якісним. Це альбоми, які зробили також і наш рік, авторів, які працювали над цим матеріалом.
Так звучав наш 2025-й!
Amphibian Man — Ether
Surf Rock
Дата релізу: 04.01.2025
Музичний рік важко уявити без релізів Івана Семещенка. Його працездатність та інтенсивність генерації ідей вражають: «Ether» став уже п'ятнадцятим альбомом у дискографії проєкту. Загалом платівка продовжує лінію попередніх робіт, де автор робить те, що вміє найкраще — створює автентичний серф-рок, стилізований під звучання Південної Каліфорнії 1960-х.
Цього разу концепція альбому присвячена окультизму, процесам трансмутації та кристалізації. Попри жанрову консервативність, робота сповнена контрастів, що позбавляє її монотонності. Інструментальні композиції, залишаючись у межах канону, звучать різнопланово, а настрій платівки дещо нестабільний, що лише підкреслює її містичну тематику. Тут присутні всі атрибути якісного серфу: стрімкі тремоло, що нагадують океанські хвилі, густа реверберація та глибокі гітарні партії, натхненні етнічними мотивами різних культур.
Іван Лисько
hackedface — SEASHELL
Alternative Rock/ Modern Rock
Дата релізу: 09.01.2025
Представник "нової течії" повноформатних альбомів, що мають доволі стислий таймінг. Хакдфейс вельми люб'язно розігріли початок 2025 року танцювальною енергетикою, та не забули при цьому і трошки похизуватися рифами. Вийшло чудово, відверто слабких треків (не беремо інтро/аутро) на альбомі немає. Гурт продовжує добре розуміти, як варто блендити рок з електронікою, чим і зберігає до себе підвищену увагу.
Mad Hedonist
Lemko Bluegrass Band — Schiffskarte
Folk-blues/ bluegrass/roots music/ ethnic
Дата релізу: 01.02.2025
Іноді реальність створює парадокси: з одного боку, прикро, що не вся якісна музика отримує належну увагу, з іншого — приємно відкривати такі «приховані шедеври», як Lemko Bluegrass Band. Колектив є справжньою перлиною української roots-музики, одним із найбільш автентичних гуртів сучасної сцени. За рівнем занурення в матеріал їх можна порівняти з DakhaBrakha, проте в абсолютно іншому ракурсі. Це чи не єдиний вітчизняний проєкт, що настільки прискіпливо досліджує культуру гуцулів, русинів та лемків.
Альбом «Schiffskarte» присвячений темі еміграції карпаторусинів до США та Канади. Музика реконструює часи, коли наші предки вирушали за океан у пошуках кращої долі, де вони не лише працювали, а й асимілювали західну культуру, зокрема фольклорні стилі та блюз. Платівка віддзеркалює цей культурний синтез: вона звучить і як класичний блюграс 50-х років, і як взірцевий карпатський фольклор. Особливо вражають закарпатські народні співанки — бездоганно виконані твори, знайомі з дитинства. Магія альбому криється у блискучих аранжуваннях, які органічно сплітають українську автентику з американською народною традицією.
Іван Лисько
Oi Fusk — ЛЮ
Alternative hip-hop
Дата релізу: 13.02.2025
Якщо український хіп-хоп останніми роками й переживає тектонічні зсуви, то Oi Fusk — той самий епіцентр, що ці зсуви провокує. Альбом «ЛЮ» — не лише чергова ітерація альтернативного репу, а й хаотичний, дивовижно структурований маніфест внутрішньої свободи, палкої любові та боротьби з навколишнім абсурдом. Альбом пронизаний темою пошуку близькості в часи тотальної дегуманізації.
Oi Fusk вдалося створити не частий для нашого простору концептуальний арт-об’єкт, який однаково добре працює як музичний маніфест, і як психологічний портрет покоління, що змушене дорослішати під звуки сирен та цифрового шуму. Музично платівка звучить як зіткнення індустріального бетону з крихкою людською емоційністю. Такі от в мене асоціації. Oi Fusk фантастично оперує елементами індастріалу, подекуди аспекти року, глітчу та експериментальної електроніки, створюючи саунд, який не намагається сподобатися, але миттєво захоплює своєю чесністю. Це агресивна, подекуди дискомфортна, проте надзвичайно об'ємна музика про кохання та виживання у цьому світі =:)
Іван Лисько
Зелене — Зелене (2024)
Folk-funk/ reggae
Дата релізу: 15.02.2025
Коли йдеться про самобутність, першим спадає на думку альбом «Зелене» від однойменного маловідомого колективу. Ця робота — приклад самодостатньої музики, яка рідко зустрічається у верхівках чартів. З релізом пов'язаний цікавий курйоз: офіційно він датується 2024 роком (як і вінілове видання), проте на стрімінгових платформах став доступним лише тепер.
У цьому альбомі гурт жонглює жанрами з майстерністю ілюзіоніста. Це одна з найбільш еклектичних робіт року, яка свідомо уникає фіксації в одному стилі. Тут є все: растаманське реггі в однойменному треку «Зелене», енергійний фанк в «Івано-funkівській», гіпнотичний нью-ейдж та тріп-хоп у хіті «ДайБо», дивакуватий хіп-хоп «Кицю-кицю» та навіть альтернативний рок з алюзіями на ранніх «Океан Ельзи» у пісні «Вилети гулю». Жанрова палітра збалансована настільки філігранно, що жоден елемент не домінує над іншим. Сполучною ланкою виступає фольклорна автентика вокалу, яка надає альбому особливого лоску та екзотичності. Це свіжий погляд на розвиток фолкмузики через призму сучасних експериментів.
Іван Лисько
Курган & Agregat - ПОЛЕ КАНІФОЛІ
Post Hip-Hop, Meta Rap, Future Funk
Дата релізу: 21.02.2025
Сталося те, що мало статися: прикол зайшов надто далеко. «Курган і Агрегат» — беззаперечний культурний феномен і колектив, який ніколи не був суто «про музику», — тут і зараз є топовими артистами країни. Аміль та Раміль Насірови остаточно закріпилися в статусі кінозірок, а їхня музична складова здійснила квантовий стрибок.
Цього року гурт випустив довгоочікуваний альбом, який продюсер Сир Сорока «нафарширував» якісним саундом у дусі Alt-J, Jungle чи Tame Impala. Тут і тепла лампова ретро-фанкуха, і впевнений інді-рок — те, чого зовсім не очікуєш від проєкту, чиї перші хіти записувалися на дешеві мікрофони під стокові біти з ватермарками. Треки «Заговор предметів» із бадьорим рефреном «я вже не вивозю всю цю байду…» та «Оркестр абізян» безапеляційно претендують на статус метаіронічних гімнів року. Це пісні про кожного з нас.
Антон Кістрін
Karfagen — OMNI
Progressive Rock
Дата релізу: 07.03.2025
Антон Калугін у 2025 році вкотре підтвердив статус найбільш плідного архітектора симфонічного прогресив-року. Альбом «OMNI» — це майстер-клас із побудови кінематографічних звукових ландшафтів, де технічна віртуозність підпорядкована мелодійності. Платівка витримана у кращих традиціях жанру: розкішні клавішні пасажі, ліричні гітарні соло в дусі Енді Латтімера та складна, але зрозуміла структура композицій.
На відміну від багатьох сучасників, Калугін не перевантажує слухача технічними ребусами, створюючи натомість світлу, майже терапевтичну музику. «OMNI» демонструє абсолютну творчу зрілість: Karfagen відмовляється від зайвих експериментів на користь ідеально виточеного звуку. Це безперервна аудіоподорож, де кожен інструмент має особливе значення. У контексті 2025 року альбом виділяється гармонійністю, пропонуючи рідкісне сьогодні відчуття спокою та величі.
Іван Лисько
ЯК-НЕБУДЬ — Біоритми
Emo rock/ Math rock
Дата релізу: 07.03.2025
Альбом Біоритми — це історії із звичайного життя про саме життя, його радості, переживання, перший досвід та загалом його молодіжний темп. Самі ці історії дотепні, а десь і кумедні, але дуже сумно, що цей ритм життя лишиться тільки у спогадах; емоції, що не відтворити, ситуації, які не повторити, люди, яких не повернути - у спогадах. Це чужі історії та чужі спогади, але в кожній можна знайти себе і знайому тугу за плином часу.
Знайоме мідвест-звучання American Football від початку альбому до свого кінця ніби кроссовером проходить тут через всі стадії свого розвитку від математичних та динамічних ритмів, до пост-рокових і шугейзі флоу і підкреслює світлу сторону цієї меланхолії.
Діма unortheta
Пропаща сила — Показники особистісного зросту
Alternative Rock
Дата релізу: 14.03.2025
Назва альбому «Показники особистісного зросту» — це вишукана саркастична маска, за якою ховається один із найчесніших і найтривожніших релізів року. Поки світ вимагає ефективності та успіху, «Пропаща сила» документує зворотний бік процесу: екзистенційну втому, розгубленість та іронічне прийняття власної крихкості. Музично платівка звучить як оголений нерв, де постпанк зустрічається з інді-роком. Це простір для рефлексії людини, яка намагається знайти точку опори в часи, коли звичні метрики життєвого успіху остаточно втратили сенс.
Іван Лисько
Emotional Anhedonia — Lack of Self Duty
Avant-garde, Experimental, Post-everything
Дата релізу: 22.03.2025
Гурт-авангард експериментальної сцени вкотре блукає поза межами існуючих музичних тегів. Emotional Anhedonia створює музику без жанрових кордонів, ставлячи слухача перед питанням: що є мистецтвом, а що — антимузикою? В альбомі співіснують дві сторони сприйняття: депресивне та радісне, високе та андеграундно-заземлене, іронічне та гранично серйозне.
Попри розлогу дискографію виконавця, саме цей альбом, здається, найбільш влучно відображає початковий задум і назву самого проєкту. «Lack of Self Duty» (що можна перекласти як «Нехтування собою») — це імпровізований «post-everything» лайв-запис, який живе власним життям, формуючи унікальний звуковий простір, де запрошені музиканти звучать як ніколи злагоджено.
Діма unortheta
Зарисовка — Підвіконня
Ukrainian Reggae, Acoustic Pop-Rock, Poetry
Дата релізу: 28.03.2025
Проєкт «Зарисовка» — остання жива ланка, що пов’язує нас із музичним життям довоєнного українського Донецька. Альбом «Підвіконня» — це лагідна телепортація у часи затишних квартирників у тісних барах на бульварі Шевченка.
Платівка складається з десяти треків, три з яких — мелодекламація коротких поезій. Записаний наживо, альбом справляє ефект повної присутності. Артем Войцеховський вкотре доводить, що він блискучий сонграйтер, демонструючи легкість оповіді та високу поетичну майстерність. «Зарисовка» традиційно замішує музичне тісто з ретро-романтичного поп-року та унікального жанру — українського реггі. У ньому ямайський неквапливий грув зустрічається зі східноукраїнським вайбом, де є місце і світлому суму, і вогнику надії. Адже реггі завжди було музикою не лише про сонце, а передусім про боротьбу за свободу.
Антон Кістрін
Dakh Daughters — Pandora's Box
Cabaret, art rock, freak-folk
Дата релізу: 25.04.2025
У новому альбомі «Pandora's Box» фрік-кабаре Dakh Daughters ілюструє хаос сучасних реалій на тлі повномасштабної війни Росії проти України. Дотримуючись фірмової естетики, артистки вдаються до гротеску та блазнювання, перетворюючи сцену на своєрідний бал-маскарад. Платівка постає як вивірена трагікомедія з їдким сарказмом, спрямованим на деконструкцію суспільних стереотипів. Колектив іронізує над невіглаством та маргінальністю, що провокують внутрішні чвари, через які ми часом «гриземося, як вовки». Крізь цю призму розкриваються гіркі емоції українців, змушених шукати шлях у стані постійної загрози. Це й також історія «маленької людини», лише гвинтика в системі, або ж «диванного експерта» з соцмереж, чий світ обмежений комфортом і гаджетами.
Проте альбом має чітку внутрішню драматургію, поділену на Side A та Side B. Якщо перша частина фіксує соціальні вади, то друга присвячена глибокій трансформації особистості. Людина, змушена прийняти боротьбу, проходить через стрімкий потік шокуючих подій, що кардинально змінюють її світосприйняття. Тут розкривається історія втрат, ненависті та «внутрішнього апокаліпсису» від пережитого досвіду. У такий спосіб дві фабули альбому врівноважують одна одну. Зрештою, «Pandora's Box» — це робота про силу, єднання та віру. Попри трагікомічність, реліз закликає знаходити шанс на переродження навіть у хаосі, адже лише внутрішня трансформація є запорукою збереження свободи.
Іван Лисько
Igor Osypov — Hyper Oz
Free Jazz/ Electronic/ Progressive Rock
Дата релізу: 02.05.2025
«Hyper Oz» — сміливий маніфест Ігоря Осипова, який виводить сучасний джаз у вимір цифрового футуризму. Гітарист створює щільне звукове полотно, де джазова імпровізація органічно переплітається з прогресивним роком, глітч-електронікою та складними математичними ритмами. Альбом повністю виправдовує свою назву: це енергійна музика, що вражає контрастами — від бадьорих пасажів до невагомих текстур.
«Hyper Oz» руйнує стереотип про інструментальну музику як про «фонову», вимагаючи повної залученості слухача. Осипов демонструє не лише технічну досконалість, а й уміння перетворювати складні структури на живий емоційний перформанс. Окремої уваги варта робота із запрошеними музикантами, які гармонійно доповнюють авторські експерименти. Для української та європейської сцен ця робота є показником високого професійного рівня, де джазовий фундамент стає майданчиком для польоту в незвідані жанрові території.
Іван Лисько
Неймовіра — Долініж
Avant-folk, Lo-fi, Experimental
Дата релізу: 03.05.2025
У німецькій мові є унікальне слово sehnsucht, якому немає точних відповідників. Воно описує тугу за чимось невідомим, втраченими можливостями або навіть тим, чого ніколи не існувало. Проєкт «Неймовіра» цікавий саме цим — він відтворює та розвиває звук, який міг би народитися колись, але так і не з’явився у свій час. Це не ретроспекція чи рівайвл, а справжній аудіальний sehnsucht.
Альбом «Долініж» розвиває естетику казкового авант-фолку «нової сцени 90-х» (зокрема Світлани Няньо), поступово обростаючи елементами сільської готики. Введення банджо додає композиціям нового забарвлення, а інтуїція веде автора у ще сміливіші експерименти. Це складна, проте солодка ностальгія за неіснуючим минулим, втілена в музиці.
Діма unortheta
Олександр Положинський — ЗСУВ
Pop-Rock, Adult Contemporary
Дата релізу: 15.05.2025
Олександр Положинський часто іронізує щодо своєї належності до «старої школи». Це стосується і цінностей, і творчих методів. Проте саме «старій школі» притаманне прагнення чітко структурувати матеріал у цілісну концепцію. Положинський завжди був продуктивним автором, для якого кожен лонгплей — це «закритий гештальт» у гарній коробці на полиці.
18-й за рахунком альбом «ЗСУВ» тривалий час був «довгобудом», але нарешті дійшов до слухача. Це пісні, написані Олександром під час служби у Збройних Силах. Протягом години автор встигає бути різним: іронічним у «Комариках», ностальгійним у «Черешнях» (з даниною звучанню «Тартака» нульових) та романтичним у потенційному хіті «Подзвонив». Справжніми перлинами платівки є спільні роботи з Тарасом Петриненком («Час») та Андрієм «Нічлавою» Підлужним («Прощай, мій друг»).
«ЗСУВ» — це багатошаровий і чесний щоденник останніх років.
Антон Кістрін
Паліндром — Машина для трансляції снів
Alternative, Alternative Rap, Alternative Rock
Дата релізу: 23.05.2025
Нову платівку Степана Бурбана встигли обговорити, здається, усі. А ще Mad Hedonist написав дивовижну рецензію від якої я сам вражений і вам раджу вразитися. І це цілком виправдано: «Машина для трансляції снів» здивувала концептуальністю, різкими експериментами та якісним «качовим» звуком. Це вже не просто суміш альтернативного року та репу з елементами скрімо, а повноцінна трансляція химерних, подекуди абсурдних сновидінь. Реліз повністю відповідає своїй назві, пропонуючи слухачеві зануритися у фрагменти підсвідомості автора.
Діма Лесик
Обійми дощу — Відрада
Дата релізу: 30.05.2025
Progressive Rock / Impressive Music
Розкрут року. Музика, створена для лікування душі, яка втілювалася сім років. Монументальна робота, мені навіть інколи важко уявити, наскільки ж в авторів багато сил, щоб передати їх у цей треклист. Катарсис, який приходить на допомогу, як чарівна пігулка. Життя майорить на цьому альбомі, і зрозуміло, що колектив прагнув втілити саме такий ефект, для чого залучив собі на поміч живий оркестр. Світ став трошки краще після того, як отримав цю платівку. А також тут є дійсно життєстверджуюча композиція, яка чекає на вас наприкінці треклисту (такі, в моєму сприйнятті, появляються в музичному просторі доволі рідко).
Mad Hedonist
Марія Квітка & Bunht — Розцвіт
Folk Music
Дата релізу: 19.06.2025
Коли за справу беруться професійна етнографиня та прогресивний електронний продюсер, результатом стає не черговий «шароварний» ремікс, а глибока деконструкція традиції. Альбом «Розцвіт» — це спільна робота Марії Квітки та Ярослава Татарченка (Bunht), яка демонструє, як українська архаїка може органічно жити в екосистемі сучасного інтелектуального звуку.
Марія Квітка, відома своїм прискіпливим ставленням до першоджерел, приносить в альбом пісні, зібрані в експедиціях, — від обрядових мотивів до ліричних сповідей. Її вокал тут не домінує як естрадно-вокальний інструмент, а стає частиною саунд-дизайну. Bunht, зі свого боку, огортає ці пісні у складні текстури, де чути відлуння тріп-хопу, інді-електроніки та ембієнту.
Даний альбом — ідеальний приклад того, як фольклор перестає бути музейним експонатом і перетворюється на живий, пульсуючий досвід. Реліз обов’язковий для прослуховування всім, хто шукає в українській музиці не лише форму, а й справжню, неоцифровану душу. Це музика, що дихає неймовірними аудіальними хвилями: вона то розширюється до масштабів кінематографічного епосу, то звужується ніби до інтимного шепоту в порожній кімнаті.
Іван Лисько
Death Pill — Sologamy
Hardcore Punk
Дата релізу: 20.06.2025
Якщо дебют Death Pill був імпульсивним «ударом під дих», то «Sologamy» — це ретельно спланована та майстерно виконана робота. Тріо повернулося з агресивнішим і водночас відшліфованим звуком, де хардкор-панк нульових поєднується з гострими рифами треш-металу. Музично платівка стала складнішою завдяки різноманітності аранжувань та вокальних партій, при цьому гурт зберіг свою фірмову енергію та рок-н-рольну харизму.
Концепція «Sologamy» (шлюбу з самим собою) виступає метафорою самодостатності та відмови від суспільних очікувань в умовах еміграції. Це альбом про внутрішню силу жінок, які будують життя заново, зберігаючи власну ідентичність та голос.
Іван Лисько
Щука-Риба — Розкіш-воля
Progressive Folk
Дата релізу: 23.08.2025
Цей рік виявився щедрим на фольклорні релізи, і робота гурту «Щука-Риба» стала одним із найяскравіших доповнень. Колектив професійних фольклористів та етнологів займається відтворенням автентичного звучання української традиції. У колаборації з композитором Ярославом Татарченком (Buhnt) гурту вдалося досягти унікальної синергії. Це, мабуть, найбільш вдала співпраця Татарченка, що стоїть в одному ряду з його роботами для Марії Квітки.
Buhnt тонко інтегрує традиційні співанки, зібрані з різних куточків країни (від козацьких до обрядових), в альтернативне звукове середовище. Нове прочитання реалізоване без натяку на кітч. Аранжування тяжіють до джазу, мінімалізму та експериментального ембієнту, формуючи цілісне полотно прогресивного фолку.
«Розкіш-воля» — це витончена платівка, зіткана з тонких матерій, яка звучить заспокійливо, проте містить у собі приховану внутрішню драму.
Іван Лисько
Pilikayu — Будь ласка не змушуйте мене займатись продажем своєї музики
Art-Pop, Indietronica
Дата релізу: 29.08.2025
Паша Олефіренко представив доволі неординарний лоуфайний альбом про все на світі: від буденного життя до глобальних роздумів. Попри іронічну назву про небажання «продавати» свою творчість, автор зрештою випустив її у світ. Це простий, душевний та щирий реліз, у якому зафіксовано миттєвості людського існування без зайвих прикрас. І, Павле, вам не треба нічого продавати, ми це зробимо за вас. Будь ласка, створюйте нову музику, та не на продаж :))
Діма Лесик
Omana - Коли серце твоє горить
Alternative Rock
Дата релізу: 04.09.2025
«Час настав зустріти монстрів» говорить назва однієї з пісень альбому. І йдеться тут про монстрів не лише зовнішніх, а й внутрішніх. Вони визирають із хащів на твоєму шляху та готові до нападу кожної миті. «Коли серце твоє горить» – рішучий виклик тяжким обставинам, зокрема й жахові війни, але також собі, власним привидам підсвідомості, травмам, небажаним емоціям, що є наслідком несправедливості життя та ризиків сьогодення.
Людина не може бути досконалою та ідеальною для всіх і не має такою бути. Проте вона може сміливо визнавати свої страхи, сильні емоції, переживання, висловлювати їх та здатна подолати все, що є для неї неприйнятним. Небажання миритися з несправедливістю обставин, викриття «монстрів» на різних рівнях життя, цілеспрямована подорож до себе справжнього. Адже жодні перешкоди чи страхи на шляху до істини не здатні збити з ніг людину, чиє серце горить по-справжньому – усвідомленням себе, розумінням, щирими та міцними почуттями.
Шкода, що моє філологічне вухо таки кольнуло кілька мовних огріхів у тексті, проте змістовність, багатство метафор, чітка настроєва й емоційна лінія музики точно варті уваги! А для багатьох слухачів мандрівка, створена гуртом «Omana», може стати джерелом розуміння, шляхом проживання власних труднощів та емоційного очищення.
Галя Кунашук
Dmeet — Сяйво останніх вуглин
Indie Rock, Alternative pop
Дата релізу: 05.09.2025
Лонгплей інді-артиста Dmeet «Сяйво останніх вуглин» — темна та меланхолійна робота. Від дизайну обкладинки до саунд-дизайну — це інтровертна історія, що не цілиться в поп-сегмент. Альбом нагадує музичні нотатки з сеансу психотерапії, об’єднані темою проживання втрати. Фінальний трек «Еволюція дружби» ретравматизує слухача найбільш чесним способом: у мікс інтегровано аудіоповідомлення від загиблого друга.
Музична картина альбому строката: від вступного треку «Життя після смерті» з реверансами у бік Nine Inch Nails до несвідомого наслідування Smashing Pumpkins у пісні «Може пощастить». Серед найцінніших знахідок — витончений фіт із Slukhay Sashu «Шкереберть» та неординарно спродюсований трек «Зламані ілюзії». Це мультижанрова подорож, де експериментальні «спеції» використані дуже обережно.
Антон Кістрін
Чортополох — Глум
Blackened Punk / Neofolk
Дата релізу: 05.09.2025
Альбом «Глум» косівського проєкту «Чортополох» — це рідкісне для української сцени явище, що виникає раз на десятиліття. Платівка постає як містичний панк-театр, де гуцульський фольклор зустрічається з нігілізмом, а звукові ландшафти коливаються від забійних «бойовиків» до шугейз-замальовок. Записаний та зведений виключно на аналогову плівку, реліз демонструє свідомий протест проти «стерильного» цифрового продакшену. У цьому шумі, фідбеках та випадкових польових записах вітру зафіксована справжня природа Покуття — дика, нетвереза та сповнена «гумору шибеника» (Galgenhumor).
Музично «Глум» є складною еклектикою: тут впізнається вплив Darkthrone 2000-х, сира енергія Guided by Voices та авангардні реверанси у бік Світлани Няньо. Автор проєкту майстерно вплітає гуцульські лади, дримбу та цимбали у канву нойз-панку, створюючи унікальний «дримбакор». Це альбом-парадокс, де зафіксовані помилки апаратури та втручання «сторонніх сил» стають ідеальними елементами композиції.
«Глум» неймовірно розмаїтий і багатогранний альбом. Його можна крутити днями, знаходити нові деталі, і це ніяк не позначається на його цілісності та цікавості. Навіть не викликає сумніву, що все це виконано у стилі... стилі «Чортополоха». А мати власний, настільки впізнаваний стиль сьогодні — надзвичайна рідкість.
Діма unortheta
Stoned Jesus — Songs to the Sun
Progressive Rock, Stoner Rock
Дата релізу: 19.09.2025
Цього року повз широку увагу проскочив реліз від гурту світового рівня Stoned Jesus. Для багатьох альбом «Songs to the Sun» міг стати точкою входу в творчість гурту, якщо з ним знайомитеся вперше, оскільки для вас приготовано дуже міцний матеріал. Шість композицій загальною тривалістю 41 хвилина створюють мелодійний потік із повільних та важких рифів, у який занурюєшся поступово й безповоротно. Під завісу 2025 року це один із тих релізів, до яких хочеться повертатися знову і знову.
Діма Лесик
POPIL — Наше місто просинається
Indie Folk/ Indie Rock
Дата релізу: 26.09.2025
Для моментів, коли життя видається надто бурхливим і хочеться хоча б якогось спокою і тиші, то ідеальним саундтреком для цього стане альбом «Наше місто просинається». Це одна з найбільш затишних і теплих платівок сезону. Виконавець Popil у своїх лаконічних піснях змальовує прості життєві речі, з яких складається наш емоційний мінімум.
Автор розповідає про турботу, побутові дрібниці та пошук позитиву у простих речах з притаманною йому щирою сором'язливістю. Лірика альбому не прагне до абстракції; вона зрозуміла й близька кожному, що влучно доповнює загальну концепцію хоча і здавалося би фокусується на собі. Popil випустив якісний інді-пакунок, який відтворює атмосферу домашнього затишку холодними вечорами, коли найбільше хочеться тепла та підтримки.
Іван Лисько
Vøvk - Litera
Progressive Rock
Дата релізу: 03.10.2025
Для мене це найкращий український альбом, можливо навіть не просто цього року, а взагалі. Так, заява може виглядати досить сміливо, особливо з урахуванням того факту, що я не був присутнім в часи, коли поціновувачі нашого тяж продукту закохувалися в релізи таких гуртів як ТОЛ, АННА, Злам чи Stoned Jesus аби мати змогу адекватно порівняти Літеру з чимось вищезазначеним. Але, на рівні почуттів та драйвів, які керують нашим поточним життям, я не можу відшукати вітчизняного альбому, що зачепив би мене сильніше. Звідси і відчуття, що ось вона напевно тут — та сама зупиночка, щоб просто насолоджуватися твором, який діє на тебе одразу на декількох рівнях і міцно тримає руку на твоєму пульсі.
На цій роботі навряд вдасться відшукати щось життєрадісне, проте навіть без цього компоненту LITERA — це той альбом, після якого хочеться полегшено видихнути та рухатися далі, щось робити. Немов твоя синхронізація з цим неідеальним світом трохи покращилася.
І навіть стаючи осторонь власних вражень від платівки, я не можу позбутися думки, що цей реліз став одним з найсильніших вмістилищ нашого культурного коду, що демонструє наш загальний шлях саме тут, саме зараз.
Mad Hedonist
Munefate — Сонце в середині
Indie Rock/ Trip-Hop
Дата релізу: 03.10.2025
«Сонце в середині» — дебютний мініальбом проєкту Munefate (Марія Первоцвіт), що занурює у багатошаровий світ сучасного дрім-попу з виразним трип-хоповим відтінком. Музика балансує між етерною легкістю та саспенсом, створюючи ефект «львівської твінпіксіани». За тендітним вокалом приховані роздуми про ідентичність та пошук внутрішнього світла.
Альбом виділяється на українській інді-сцені своєю таємничістю. Марія вправно використовує метафори вогню та води (зокрема в одному з ключових треків «Вогонь»), перетворюючи поп-кліше на тривожні та глибокі образи. Композиції «Кіно» та «Бажання жити» резонують із відчуттям самотності у мегаполісі, перетворюючи реліз на подорож психологічним лабіринтом.
Іван Лисько
Ship Her Son — Саундтрек до порядку денного
Industrial Rock/ Post-punk
Дата релізу: 10.10.2025
Мій світ звик боятися зникнути.
Я й досі пам'ятаю, як в укритті вперше ввімкнув трек "Світло" - тоді, коли нам це світло безпосередньо намагалися вибити. Антон Шиферсон майстерно передав механізовану емоцію, що домінує зараз в душах більшості людей навколо. Навіть ось ця обрана альбому мілітарно-канцелярна назва - окремий жест у той же бік, до механізованого режиму існування, випрацюваному в умовах загрози буттю. Здається, така робота не могла виникнути ніде інше, як в індастріал жанрі, що так само, заснований на всьому штучно-механічному.
Навіть запрошені гості тут реалізували себе не з тих сторін, з яких ми звикли їх сприймати: Паліндрома покликали сюди не зачитати, а закричати; Тимчик лише посилює свого внутрішнього трікстера, якого ми зустріли на проєкті АНТАЙТЛД; Олександр Куц не випромінює те світло, притаманне йому на Vøvk, а показує себе більш зловісно. Звично тут чути тільки речитативи Антона Слєпакова (про Дівуара нічого не коментую, бо поки не сильно знайомий з його творчістю за межами Zwyntar).
Ви часто чуєте якісний індастріал у нас на сцені?
Запитання риторичне.
Mad Hedonist
Hyphen Dash — LATE
Jazz Rock/ Progressive Rock/ Experimental
Дата релізу: 10.10.2025
Hyphen Dash завжди було затісно в межах класичних жанрів, але в новому LP «LATE» вони, здається, остаточно зламали систему координат. Це музика, що існує на межі джазової віртуозності, прогресивного року та ламаної електроніки, проте звучить вона напрочуд органічно. «LATE» — передусім, складна звукова архітектура, а не просто наворочені інструментальні п’єски. Тут кожен синтезаторний пасаж і кожна барабанна збивка працюють на створення атмосфери тривожного очікування та нічного неонового нуару.
Музиканти демонструють феноменальний рівень взаємодії: це той випадок, коли техніка не витісняє емоцію, а стає її головним провідником. Hyphen Dash майстерно жонглюють динамікою: від медитативних, майже ембієнтних епізодів вони різко переходять до агресивного ф’южну, прогресивного року, перетворюючи звукову хвилю в експериментальну містерію, де вся ця жанрова солянка переплетена між собою. «LATE» підтверджує статус гурту як одного з найпрогресивніших колективів сучасної української сцени. Це інтелектуальний, глибокий і технічно досконалий реліз для тих, хто звик слухати музику не лише вухами, а й розумом.
Іван Лисько
Morwan — Все по колу, знову
Post-Punk/ Noise Rock
Дата релізу: 17.10.2025
Перший вітчизняний постпанк, від якого виник захват. Така витончена взаємодія з доволі неприязним до експериментів жанром не пройшла повз уваги слухачів та отримала визнання не від одного джерела. Ми приєднуємося до цього.
Це похмурий, прохолодний, але дуже вайбовий альбом. Ось що буває, коли брати за орієнтир західну й більш-менш сучасну постпанк сцену. Коли це переплітається лірично з нашим етно-мотивом, то виходить щось справді варте уваги, і те, що за інакших умов здалося б доволі одноманітним, (як це часто трапляється у мене з цим напрямом) перевтілюється на сорок хвилин чистого стилю.
Mad Hedonist
Blueberry Jam — Holy Boog
Funk Rock
Дата релізу: 17.10.2025
«Holy Boog» — це яскрава збірка інструментальних композицій, побудована на класичних варіаціях фанку, серф-року та рокабілі з елементами блюзу. Олдскульне звучання платівки не виглядає вторинним; навпаки, ретроспективність тут працює як потужний творчий інструмент, що переносить слухача в естетику 70-х.
Фанкові інтерпретації звучать легко й невимушено. Завдяки залученню духових інструментів альбом сприймається як серія насичених джем-сейшенів. Це якісна робота, яка нагадує про те, наскільки драйвовою може бути класична інструментальна музика в сучасному виконанні.
Іван Лисько
Микола Пацюк — Сільський рок
Garage Rock
Дата релізу: 23.10.2025
Ми звикли, що будь-яка музика доступна на Spotify, YouTube чи Apple Music — це стало професійною нормою. Проте трапляються винятки, як-от реліз Миколи Пацюка «Сільський рок». Ця платівка навряд чи з’явиться на великих стрімінгах через питання авторських прав, адже вона цілком складається з кавер-версій.
Це авторське переосмислення, переклад та адаптація пісень Девіда Боуї, Іґґі Попа, дум-металістів Pentagram та інших культових гуртів. Пацюк уявляє, як ця музика могла б лунати у сільському клубі в межах культурної програми. Це звучить як музична фантастика, реалізована в естетиці гаражного року. Автор майстерно переформатував під власний стиль усе: від прото-панку та дум-металу до пост-панку й прогресивного року.
Діма Лесик
Апатія — Я (не) врятую тебе від самотності
Alternative Rock/ Pop Punk/ Emo rock
Дата релізу: 24.10.2025
Якщо потрібно обрати найпопулярніший, можливо, один з найцікавіших музичних маніфестів сучасних українських зумерів, то альбом гурту «Апатія» буде у цьому списку. Платівка «Я (не) врятую тебе від самотності» — підсумок багаторічного досвіду музикантів, які пройшли шлях від локальних поппанкових експериментів до створення цілісного, емоційно насиченого лонгплею. Назва альбому з її красномовною дужкою «(не)» ідеально передає головний конфлікт релізу: болісне усвідомлення того, що ніхто не може врятувати нас від внутрішньої пустки, окрім нас самих.
Музично альбом — це сплетіння кількох жанрів, наприклад, поппанк, альтернативний рок, хайперпоп та навіть складові емороку, які найбільше зчитуються в текстах. Тексти пісень резонують із відчуттям самотності у цифровому світі, де затишок квартирників межує з розгубленістю у великих містах, страхом майбутнього, де зачасту відіграє важливу роль бідність та холодний фаталізм від розчарування багатьох речей. «Апатія» зуміла зафіксувати стан розгубленості цілого покоління, запропонувавши йому натомість простір для легітимної меланхолії та саморефлексії.
Іван Лисько
Blooms Corda — Somnambula
Acoustic Indie Pop, Neo-Soul
Дата релізу: 24.10.2025
Данило Галико — майстер тихої печалі та складних лексичних нашарувань. Цьогоріч Blooms Corda презентували альбом «Somnambula» — дев’ять пісень про намагання зберегти внутрішню тендітність у світі, що балансує на межі апокаліпсису.
Ця ледь відчутна тривожність у поєднанні з ніжністю вирізняє проєкт серед іншої інді-музики. Якщо більшість сучасних релізів — це міцний і чорний «психотерапевтичний» пуер, то пісні з альбому «Somnambula» — це лавандовий раф із дрібкою меду на Рейтарській, на брук якої щойно впав перший каштановий лист. Музика, яку хочеться роздивлятися, затамувавши подих.
Антон Кістрін
Delayed Minds — luminescent void: BLUE HEAVEN
Shoegaze, Screamo
Дата релізу: 07.11.2025
Нова робота «luminescent void» від Delayed Minds — це пошук власного сенсу буття у масштабах всесвіту. Реліз поєднує в собі естетику двох різних за підходом стилів: шугейзу та скрімо, що разом тчуть складний музичний візерунок. Загальна картина нагадує атмосферу пізніх робіт Sadness — така ж концептуальна та масштабна, як сам космос.
Альбом охоплює широкий спектр переживань: від депресивного екзистенційного смутку та анґсту до «зефірної» меланхолії у дусі Slowdive чи Whirr. Автор пише історію свого життя, проте дозволяє іншим залишати в ній власні підписи: у записі відчувається як страх бути непочутим, так і вдячність друзям, які долучилися до релізу як сесійні та запрошені музиканти.
Діма unortheta
Perevod — Королівство забутих китів
Progressive Rock
Дата релізу: 21.11.2025
Альбом «Королівство забутих китів» проєкту Perevod — це монументальний синтез оповіді та кінематографічного симфо-прогресиву, що готувався протягом десяти років. Робота балансує на межі музичного релізу та аудіокниги, нагадуючи за атмосферою науково-фантастичну анімацію у дусі «Таємниці третьої планети». Це тепла сімейна історія (над альбомом працювали трохи більше, ніж три покоління родини Переводчиків), яка через метафору космічної подорожі небесних китів піднімає глибокі теми зв’язку між близькими та збереження дитячої чистоти світосприйняття.
Музичне полотно платівки вражає амбітністю: від неочікуваних вкраплень азійської пентатоніки до джазових гармоній та вестерн-блюзу. В аранжуваннях відчувається розмах молодого Майка Олдфілда та технічна складність у дусі Dream Theater, проте все це об’єднано ностальгійним звучанням синтезаторів із 80-х та меланхолійним построком. «Королівство забутих китів» руйнує стереотип про прогресив-рок як про музику для еліт, пропонуючи натомість щиру подорож власною уявою, де навіть жорсткі рифи у стилі Gojira органічно вплітаються у канву казкового сюжету. Це безумовний претендент на звання одного з найкращих прог-альбомів року.
Діма unortheta
Tongi Joi — Радіо «Сонцехід»
Psychedelic Indie Rock
Дата релізу: 21.11.2025
Цьогорічним відкриттям серед нових імен став гурт Tongi Joi. Музиканти випустили свій другий повноформатний альбом, і цього разу вони максимально влучили в ціль. Назва «Радіо “Сонцехід”» вичерпно пояснює концепцію: передати через уявний радіоетер усю красу та звабливість літа. Завдяки навколопсиходелічним мотивам гурту це вдається — музика, хоч і різнопланова за настроєм, формує цілісний інструментальний потік. Окремо варто відзначити фінальний трек «Вулиця Лісова», який можна назвати одним із найбільш вдалих завершень альбомів серед цьогорічних релізів.
Діма Лесик
