Чому цей урок — найскладніший для кожного засновника
Підприємці охоче працюють над продуктом, але уникають роботи з аудиторією. Це парадокс, який ламає більшість стартапів. Фаундери витрачають місяці на упаковку, логотипи, прототипи, фінальні штрихи — і відкладають найважливіше: пошук людей, яким це взагалі потрібно.
Усе починається з історії на дитячому святі — ситуації, знайомої будь-якому батькові. Гамірні діти, ніякові розмови дорослих і бажання якнайшвидше знайти співрозмовника, з яким можна поговорити про щось реальне. Саме так автор опинився в розмові з мамою, яка мріяла запустити бізнес.
Перш ніж ми продовжимо, переконайтеся, що ви підписані на мій телеграм канал — у мене є преміум-контент, який скоро з’явиться там, а також залишайтеся на зв’язку зі мною!
Ідея, яка могла спрацювати, але не в такому форматі
Жінка показала ретельно підготовану колекцію нотаток: мудборд, візуал упаковки, концепцію бренду й плани постачання — усе для майбутнього сервісу з підпискою на колекційні чаї малих виробників.
Ідея не була провальною. Вона була навіть симпатичною, але головне — це не думка автора вирішує долю проєкту, а наявність людей, які справді захочуть це купити.
Тому він дав головну пораду, яку дає всім засновникам фізичних продуктів:
Перш ніж витрачати гроші на товар, упаковку чи сайт — перевірте, чи здатні ви зібрати аудиторію. Почніть публікувати контент уже зараз.
І тут проявилася типова проблема. Вона хотіла спочатку доробити продукт «до ідеалу», а вже потім виходити до людей. Саме це і губить більшість стартапів.
Чому всі засновники роблять ту саму помилку
Створювати продукт — приємно. Це дає відчуття прогресу. Можна показати щось конкретне, виміряти результат, захопитися процесом.
А от спроба продати — це вразливість.
Будувати фічі — безпечно.
Говорити з потенційними клієнтами — страшно.
Відполірувати дизайн — комфортно.
Дізнатися, що нікому не потрібен твій продукт — боляче.
Тому засновники вперто виконують роботу, яка виглядає як прогрес, але насправді ним не є.
Усередині вони хочуть, щоб формула успіху працювала так:
Створити → запустити → клієнти прийдуть → перемога.
Але реальна формула виглядає інакше:
Знайти людей → зрозуміти їх → заслужити їхню увагу → створити те, що вони вже хочуть.
Це знімає ілюзію контролю. Продукт — контролюється. Аудиторія — ні. Саме тому більшість фаундерів відкладає роботу з людьми до останнього.
Чому «підготовка» стає способом уникати реальної роботи
Фаундери роками вдосконалюють упаковку, налаштовують сайт, змінюють логотипи, переписують ціни та додають «ще одну важливу функцію» — усе, окрім того, що справді важливо.
Уся ця «підготовка» — просто спосіб уникнути «неприємної» частини: виходу до реальних людей, тестування попиту, збору фідбеку, створення контенту, розмов із клієнтами.
Але саме це і є роботою №1 у стартапі.
Неприємна правда, яка рятує бізнеси
Коли фаундер каже: «Потрібно доробити продукт, а тоді вже шукати клієнтів», — це зазвичай означає зовсім інше:
Вони бояться виглядати непрофесійно.
Боїться бути проігнорованими.
Не хочуть бачити, що ідея нікому не цікава.
Лякаються думки, що не знають, що роблять.
Не хочуть робити роботу, в якій немає гарантованого результату.
Через ці страхи засновники будують продукти в тиші. А коли нарешті запускаються, розуміють найболючіший урок:
Найважчий урок стартапів
Клієнти не приходять після того, як продукт готовий.
Успіх приходить, коли спочатку знаходиш клієнтів — і лише потім створюєш продукт для них.
Так, продукт важливий. Але це не перший крок.
Перший крок — люди.
Чим швидше засновник почне шукати клієнтів — хаотично, незграбно, без ідеальної картинки — тим більше шансів, що ідея стане бізнесом, а не черговим файлом у записнику.
