Радіо Шуми
Кажуть, що Китай не турбують тарифи Трампа, через те, що китайська економіка має величезний внутрішній споживчий ринок. Але є проблема, китайці чомусь не дуже хочуть купувати на цьому ринку китайське, не хочуть вкладатися в такі покупки своїми грошима (а іноземне не приходить саме через оті злощасні тарифи).
Навіть в житло, при тому, що через колапс місцевого ринку нерухомості, ціни постійно падають. Прогнозують, наприклад, що в цьому році ціна нерухомості впаде ще на 2,5%.
Один з колишніх чиновників статистичного відомства КНР розповів, що для того аби заповнити всі побудовані будинки, потрібно вдвічі більше населення, ніж є (зараз в країні — 1,4 млрд людей, а для заповнення житлової площі начебто знадобиться 3 млрд).
А окрім колапсу цієї галузі, на неспроможність чи небажання купувати на внутрішньому ринку, впливає молодіжне безробіття, яке в 2023 році сягнуло більше 21% від числа всіх молодих китайців. Чому цифри тільки за 2023 рік? Тому що китайська влада, як тільки якась ситуація набуває ознак кризи чи катастрофи, одразу засекречує статистичні дані, причому всі, щоби навіть в непрямий спосіб не можна було вирахувати реальні цифри. Що точно можна припустити так це те, що ситуація відтоді не покращилась, бо інакше дані були б опубліковані.
Цю проблему місцеві комуністи спробували вирішити в свій звичайний спосіб, який вони використовують і в китайському експорті — субсидіями (на купівлю дорогих товарів, таких, як електромобілі та побутова електроніка, на підвищення зарплатні і на догляд за дітьми). З купівлею побутової електроніки і доглядом за дітьми задум мабуть в тому, що до неї і для молодої сім'ї з дітьми дуже пасує нова квартира? Але це все одно не спрацює. Чому?
Економісти впевнені, що короткострокові заходи, а всі ці субсидії не про підтримку надовго, а про мотивацію на певну разову дію і все, дали випливай сам, що потрібні зміни, які збільшать прибуток людей. А це вже дає реальну життєву перспективу і мотивує на дорогі покупки, нехай і в кредит, але довгостроковість прибутку гарантує погашення такого кредиту в майбутньому і додає впевненості у цьому власному майбутньому.
І який висновок? Китайській економіці приходить невблаганний кінець. І окрім всіх перелічених факторів, на її «здоров'я» впливають і «тарифи Трампа» також. Ще й як впливають, хоч китайці і намагаються дезінформувати світ, фантазуючи на тему про можливий вплив цих тарифів років десять тому, а зараз — відсутність будь-якого впливу, не пояснюючи причини такої стійкості і не розкриваючи її (стійкості) складових, для експортно-орієнтованої економіки Китаю.
І ще, якщо б це була не комуністична диктатура, економіка сама б почала допомагати і собі і державі знайти нові можливості, "протікаючи" на нові ринки, "піднімаючи" нові виробництва, в тому числі і для цих нових ринків. Державі б залишилось тільки підтримувати таке пільгами, відміною податків, їхнім зменшенням. А так, з ручним рукаміваждєнієм (якось не виходить написати "керівництвом") може відбутися тільки одне... зрозуміле і неприємне.
Але, як і у випадку з орками, з ними — з китайськими комуністами назавжди залишиться їхня "іНперська велич", як в орків. Правда їхня колишня велика територія більшою частиною окупована якраз "братами" з периметру, але є ядерна зброя, так що все Ok. Щастя і процвітання настануть. Рано чи пізно, з цими комуністами, чи іншими, а може взагалі без них.
