НІЧ ВІЙНИ

НІЧ ВІЙНИ

(рондель)

В глибоких окопах я слухав ту ніч,

Де шепіт тривожний ховався в туман.

Сварились гармати, не спав капітан,

Вчорашній спокій залишився обіч.

Вогонь у зіницях — це звична вже річ,

Ми штурмами йшли крізь пекучий курган.

В глибоких окопах я слухав ту ніч,

Де шепіт тривожний ховався в туман.

Я знов повернувся сюди цьогоріч,

Бо клич цей не гасне, як кровний дурман.

Війна нас тримає, мов вічний капкан

І в ній була правда, коли зусебіч

В глибоких окопах я слухав ту ніч.

Мирослав Манюк

20.08.2025

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Мирослав Манюк
Мирослав Манюк@MiroslavManiuk

Вільний Поет

33Прочитань
0Автори
0Читачі
На Друкарні з 16 липня

Більше від автора

  • ЗНАК ВІДВАГИ

    ЗНАК ВІДВАГИ

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • СИЛА МОВЧАННЯ

    СИЛА МОВЧАННЯ

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • НЕ ЗГАСНИ

    НЕ ЗГАСНИ

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Вам також сподобається

  • Падіння

    Вже під дном свого падіння

    Публікація містить описи/фото насилля, еротики або іншого чутливого контенту.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • v.b | тет-а-тет | цикл “ретроград“

    Цей вірш — сповідь відкинутого, який усе одно не перестає любити. Він говорить не як герой, а як тінь, що памʼятає смак світла, навіть коли його вже не залишилось. Тут ніжність не кричить — вона визнає свою поразку й усе ж чекає.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • Падіння

    Вже під дном свого падіння

    Публікація містить описи/фото насилля, еротики або іншого чутливого контенту.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • v.b | тет-а-тет | цикл “ретроград“

    Цей вірш — сповідь відкинутого, який усе одно не перестає любити. Він говорить не як герой, а як тінь, що памʼятає смак світла, навіть коли його вже не залишилось. Тут ніжність не кричить — вона визнає свою поразку й усе ж чекає.

    Теми цього довгочиту:

    Поезія