Я б давно уже впав, як не ниточка,
Що зі срібла зсукала мама.
Прив’язала на небі до зірочки,
І за плечі мені прив’язала.
Не шукаю очима я зірочки –
Он вона, там де місяця човник.
Як і сонце встає із-за гірочки,
Зірки тої відчую я вогник.
Хоч лишився я самотиною,
Не журюся – тримає бо таїна.
На плечах в мене срібная ниточка,
На кінці – завжди зірочка мамина.
зірочка зірочка зірочка зірочка зірочка зірочка зірочка зірочка зірочка зірочка зірочка зірочка зірочка зірочка зірочка зірочка зірочка зірочка зірочка зірочка зірочка зірочка зірочка зірочка зірочка зірочка зірочка зірочка зірочка зірочка зірочка зірочка зірочка зірочка зірочка зірочка зірочка зірочка зірочка зірочка зірочка зірочка зірочка зірочка зірочка
