Як дивно стало я вже догоряю
Вогню у мене живріє ледь-ледь
Я більше пахкаю, а не горю, не сяю
Здається все пішло на шкереберть
І знаю точно тільки догорю я
На звалищі опинюся в той час
Разом з усім засміченим лахміттям
І більш не буде справжніх діл до нас
Здається я би зміг і я ще можу
Знаю напевне де, коли і як
Тільки спитайте я вам допоможу
Бо сам не в силах, я вже не вояк
Я бачив так багато в цім житті
Народження життя і втрату близьких
Кохання, сварки, війни пережиті
Я маяком світив на хвилях Кордуанських
Тепер не те тепер горить вольфрам
У скляній кулі чистій і порожній
Лише сам промінь без душі і драм
Дитя науки точний і безбожній
