В ночі прокидаються монстри,
Які підкрадаються зненацька,
Коли ми лягаємо спати.
Вони тихо шепочуть на вушко
Й все гучніше починають кричати.
Всі думки в голові - безладдя,
І стає все страшніше й лячніше.
Вкриваючись ковдрою з головою
Закриваєш вуха і кричиш,
Та послухай, не бійся тих монстрів,
Це всього-на-всього твої думки.
Дякую за прочитання віршу.
Вирій тривожних думок перед сном бувають в мене доволі часто, але інколи я не стараюся відганяти їх, відволіктися, послухати музику чи включити відео. І це насправді не так страшно, як здається. Буває корисно просто подумати, пірнути в цю хвилю думок. Ось про це приблизно мій вірш.